ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
Cправа № 916/327/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Іванілова Володимира Івановича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (колегія суддів: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Іванілова Володимира Івановича до відповідачів: 1) Подільської районної державної адміністрації Одеської області; 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення 5 493 800 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та фактичні обставини справи, встановлені судами
1. У лютому 2021 року фізична особа-підприємець Іванілов В. І. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Подільської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Подільська РДА) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення з держави Україна в особі Подільської РДА на його користь збитків у вигляді неотриманого доходу (упущену вигоду) у розмірі 5 393 000 грн та понесених витрат у сумі 100 800 грн шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку державного бюджету України через Казначейство.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статей 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказавши, що внаслідок незаконних дій органів державної влади йому завдано збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди), який він міг отримати з вирощеної ним риби у Косівському водосховищі у період 2015- 2016 років, якби його примусово не змусили звільнити орендовану ним водойму.
Короткий зміст судових рішень
3. 21.07.2021 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення з Подільської РДА на користь позивача 4 107 000 грн збитків (упущеної вигоди) та 61 605 грн судового збору, а в решті позову відмовив.
4. 29.09.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове - про відмову у позові.
5. 07.12.2022 Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував цю постанову апеляційного господарського суду, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. 02.03.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про часткове скасування рішення місцевого господарського суду від 21.07.2021 і відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) у розмірі 5 393 000 грн, в решті рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Стягнув з фізичної особи-підприємця Іванілова В. І. на користь Подільської РДА 92 408 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
7. 21.06.2023 Верховний Суд ухвалив постанову про залишення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 без змін.
Короткий зміст заяв позивача та ухвали суду апеляційної інстанції
8. 06.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 04.03.2023, в якій він просив ухвалити додаткове рішення та виконати постанову Верховного Суду у даній справі, повернувши позивачу на його рахунок сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги.
9. 07.08.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла ще одна заява позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.08.2023, в якій він просив повернути йому сплачений ним судовий збір за подачу позову до Господарського суду Одеської області у сумі 61 605 грн та звільнити його від стягнення з нього на користь Подільської РДА Одеської області 92 408 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
10. 11.09.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяв позивача про винесення додаткового рішення.
Короткий зміст касаційної скарги
11. У касаційній скарзі фізична особа-підприємець Іванілов В. І. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 11.09.2023 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про прийняття додаткового рішення.
Позиція Верховного Суду
12. Згідно зі статтею 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
13. Як вбачається із матеріалів справи у лютому 2021 року фізична особа-підприємець Іванілов В.І. звернувся до Господарського суду Одеської області з цим позовом.
14. До позовної заяви позивач долучив платіжне доручення від 08.02.2021 № 3 про сплату судового збору за подання позову на суму 82 918,08 грн, який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
15. За результатами розгляду спору Господарський суд Одеської області ухвалив рішення від 21.07.2021 про часткове задоволення позову та стягнув з Подільської РДА на користь позивача 4 107 000 грн збитків (упущеної вигоди) та 61 605 грн судового збору; у стягненні решти вимог (1 286 000 грн та 100 800 грн витрат) відмовив.
16. 02.03.2023 суд апеляційної інстанції прийняв постанову, залишену без змін постановою Верховного Суду від 21.06.2023, про часткове скасування рішення місцевого господарського суду від 21.07.2021 і відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) у розмірі 5 393 000 грн, в решті рішення місцевого господарського суду залишив без змін. Стягнув з фізичної особи-підприємця Іванілова В. І. на користь Подільської РДА 92 408 грн судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
17. Отже, за результатами розгляду цього спору у позовних вимогах фізичної особи-підприємця Іванілова В. І. було відмовлено повністю.
18. Предметом спору у цій справі була вимога про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної йому незаконними, на думку позивача, рішеннями/діями органу державної влади - районної державної адміністрації.
19. Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
20. Отже, позивач згідно зі статтею 3 Закону України "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору у цій справі.
21. В липні 2023 року фізична особа-підприємець Іванілов В. І. звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просив повернути йому сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 61 605 грн і за подання касаційної скарги у розмірі 123 211 грн та звільнити від стягнення з нього на користь Подільської РДА 92 408 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
22. 28.07.2023 Верховний Суд зазначену заяву задовольнив частково, повернув позивачу з Державного бюджету України 123 211 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги та відмовив у задоволенні заяви щодо розподілу судового збору у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
23. Постановляючи цю ухвалу, касаційний суд взяв до уваги, зокрема те, що фізична особа-підприємець Іванілов В. І. в касаційному порядку не оскаржував судові рішення в частині розподілу судового збору у цій справі, касаційна скарга не містить жодних заперечень щодо такого розподілу, врахував, що Верховний Суд постановою від 21.06.2023 не змінював судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалював нове рішення у справі, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для нового розподілу судових витрат у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
24. У серпні 2023 року позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судового збору, сплаченого за подання позову та апеляційної скарги.
25. Ухвала суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні цієї заяви мотивована тим, що постановою від 02.03.2023 за результатами нового апеляційного розгляду у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця Іванілова В. І. відмовлено в повному обсязі і відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати покладено на позивача та стягнуто з позивача на користь Подільської РДА 92 408 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. Питання розподілу судових витрат було вирішено зазначеною постановою у повному обсязі, а позивач фактично просить суд апеляційної інстанції переглянути власне рішення в частині розподілу судових витрат.
26. Однак з такими висновками суд касаційної інстанції частково не погоджується з огляду на таке.
27. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
28. За змістом підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
29. Як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції від 02.03.2023, у її мотивувальній частині наведена цитата пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, а в резолютивній частині зазначено про стягнення з позивача на користь Подільської РДА судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
30. Ні мотивувальна, ні резолютивна частини постанови суду апеляційної інстанції не містить висновку суду про покладення на позивача понесених ним витрат щодо сплати судового збору за подання позову.
31. Тож, ухвалюючи зазначену вище постанову, суд апеляційної інстанції лише вирішив питання стосовно розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
32. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку щодо необґрунтованості відмови суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.08.2023 в частині, що стосується розподілу судового збору, сплаченого за подання позову. А тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви позивача у вказаній частині.
33. З урахування приписів статей 3 та 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з Державного бюджету України сплачений за подання позову судовий збір.
34. При цьому касаційний суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви позивача в частині, що стосується розподілу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки питання розподілу судових витрат у цій частині було вирішено у постанові від 02.03.2023, а в апеляційного суду були відсутні правові підстави для перегляду власного рішення.
Водночас у разі незгоди з таким розподілом судового збору позивач вправі звернутися із касаційною скаргою на вказану постанову суду апеляційної інстанції.
35. Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 04.03.2023 щодо розподілу судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції з огляду на те, що зазначене питання було вирішено Верховним Судом в ухвалі від 28.07.2023.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Згідно з частиною першою статтею 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
37. Ураховуючи, що доводи скаржника частково підтвердилися під час касаційного перегляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Іванілова Володимира Івановича задовольнити частково.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.08.2023 в частині, що стосується розподілу судового збору, сплаченого за подання позову. Заяву позивача у цій частині задовольнити.
Повернути Іванілову Володимиру Івановичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 61 605 (шістдесят одну тисячу шістсот п'ять) гривень судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення від 08 лютого 2021 року № 3.
3. В решті ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач