ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Харків Справа № 913/264/23
Провадження №15/913/264/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, буд.87, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (проспект Л. Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065)
про стягнення 608 002 517 грн 13 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання-помічник судді Чуєва М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Орел С.С. - адвокат за довіреністю від 22.09.2022 №22/09-2022 (у режимі відеоконференції);
від відповідача: Сєньков Є.І. - адвокат за довіреністю від 03.02.2023 №3 (у режимі відеоконференції);
від третьої особи: представник не прибув.
СУТЬСПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») 18.07.2023 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі - АТ «Луганськгаз») про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» від 01.05.2022 у сумі 608 002 517 грн 13 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р «Про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператору газотранспортної системи за участю операторів газотранспортних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем у період з 01.05.2022 до 29.06.2022, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно спожитий відповідачем природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
На виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у період з 01.05.2022 до 29.06.2022 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було поставлено АТ «Луганськгаз» природний газ на загальну суму 608 002 517 грн 13 коп., який останній не оплатив.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою суду від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 15.08.2023.
Ухвалою суду від 15.08.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 29.08.2023.
Відповідач відзивом від 10.08.2023 №01-02-52/235 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що на час спірних правовідносин усі структурні підрозділи АТ «Луганськгаз» (включно зі всім майном, у тому числі об'єктами газорозподільної системи, що експлуатувались такими структурними підрозділами та іншим рухомим і нерухомим майном) були захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях, та/або збройними чи воєнізованими формуваннями держави-агресора.
АТ «Луганськгаз» листом від 18.03.2022 повідомило Національну поліцію України про захоплення на території Луганської області військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації та учасниками підконтрольних Російській Федерації незаконних збройних формувань структурних підрозділів підприємства.
Наказами від 24.03.2022 №24/03-1 та від 31.03.2022 №31/03-1 «Про призупинення дій трудових договорів» було призупинено дію трудових договорів (у т.ч. у формі контрактів) з працівниками АТ «Луганськгаз» з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Зазначив, що товариство не передає та не передавало матеріальні ресурси (у тому числі природний газ) незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та не проваджує господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Указав, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації при провадженні ліцензованої діяльності виникла неможливість підприємством виконувати господарську діяльність з розподілу природного газу та дотримуватися вимог, які передбачені главою 2: п.п.2.1, 2.2 пп. з 1 по 32; п.2.3 пп. з 1 по 5; п.2.4 пп. з 1 по 4; п.2.5 пп. з 1 по 8; п.2.6 пп. з 1 по 10 Ліцензійних умов.
Зазначив, що АТ «Луганськгаз» отримало сертифікат Торгово-промислової палати України від 14.11.2022 №3100-22-1429, яким засвідчуються форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) товариству щодо зобов'язань за діючими Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу» з 24.02.2022, про що було повідомлено НКРЕКП.
Указав, що у відповідності до укладеного з Міненерговугілля договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-Лг-ГРМ товариство є балансоутримувачем державних газорозподільних систем або їх складових, що є державним майном, не підлягає приватизації та використовується для розподілу природного газу і не може бути відокремлене від його основного виробництва, згідно з переліком, що є додатками №1 та №1.1 до цього договору, до яких підключені (приєднані) інші газові мережі.
АТ «Луганськгаз» листами від 18.03.2022 №01-02-52/354 та від 08.09.2022 №01-02-52/409 повідомляло Міністерство енергетики України про настання форс-мажорних обставин та про те, що підприємство не здійснює діяльність з розподілу природного газу споживачам Луганської області.
Також АТ «Луганськгаз» отримало сертифікат Торгово-промислової палати України від 27.09.2022 №3100-22-0947, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) товариству за договором від 02.10.2017 №021017/35-Лг-ГРМ.
Зазначив, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «ОГТСУ») 31.12.2019 укладено договір транспортування природного газу №1910000182.
АТ «Луганськгаз» листами від 18.03.2022 №01-02-52/352, від 18.03.2022 №01-02-52/353, від 18.03.2022 №01-02-52/354 та від 30.06.2022 №01-02-52/378 проінформувало ТОВ «ОГТСУ» про настання форс-мажорних обставин, про відмову від послуги транспортування природного газу та про припинення зобов'язань за договором транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182 через неможливість їх виконання у зв'язку з обставинами, за які жодна із сторін вказаного договору не відповідає.
Також товариством було направлено ТОВ «ОГТСУ» повідомлення про припинення зобов'язань від 08.04.2022 №01-02-52/358 за договором від 31.12.2019 №1910000182 та надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи відповідача. Також надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування товариства, які до цього моменту відповідач частково контролював, але у зв'язку з проведенням постійних бойових дій, що створюють небезпеку життю та здоров'ю співробітників, не мав можливості контролювати та визначати фактичні обсяги споживання природного газу побутовими та непобутовими споживачами.
Указав, що позивач протягом спірного періоду, здійснюючи постачання природного газу на територію Луганської області, не перевірив наявність або відсутність факту споживання газу АТ «Луганськгаз» і безвідповідально постачав природний газ на окуповану територію.
Будь-яких документів, які б засвідчували факт споживання АТ «Луганськгаз» природного газу у спірний період і в подальшому, позивачем не надано.
29.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив від 28.08.2023, у якій він зазначив, що відповідачем не надано належних заперечень проти наведених ТОВ «ГК «Нафтогаз України» обставин та правових підстав позову.
Указав, що 01.05.2022 в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» зареєстровано АТ «Луганськгаз», яким за період з 01.05.2022 до 29.06.2022 спожито природного газу 12 927 633,90 м куб. на загальну суму 608 002 517 грн 13 коп.
Позивачем на виконання умов договору своєчасно направлено на електронну адресу відповідача за допомогою програмного забезпечення 1С:Підприємство рахунки №17839 та №19670 на оплату спожитого в травні-червня 2022 року природного газу.
З посиланням на приписи Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що відповідачем не надано сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини щодо неможливості виконання зобов'язань саме за договором укладеним з позивачем.
Також відповідач не виконав умов договору щодо своєчасного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин та не підтвердив їх доказами.
Ухвалою суду від 29.08.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ТОВ «ОГТСУ»; розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.09.2023.
06.09.2023 на адресу електронної пошти суду, а 12.09.2023 у письмовому вигляді засобами поштового зв'язку, від відповідача надійшли заперечення від 04.09.2023 №01-02-52/256, у яких АТ «Луганськгаз» зазначило, що відповідно до п.11.1 типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачем в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
Відповідно до інформації, наданої позивачем, у 2022 календарному році АТ «Луганськгаз» вже перебувало у реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з 01.01.2022 до 28.02.2022, тому строк дії типового договору постачання природного газу у 2022 календарному році був вичерпаний, а саме закінчився граничний строк передбачений прямою нормою законодавства.
Згідно приписів Закону України «Про ринок природного газу» після закінчення вказаного строку постачальник «останньої надії» був зобов'язаний припинити постачання природного газу для АТ «Луганськгаз», а також не мав правових підстав здійснювати постачання природного газу протягом наступних періодів календарного року.
Указало, що про автоматичне включення підприємства до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі ТОВ «ОГТСУ» АТ «Луганськгаз» дізналося лише після отримання позовної заяви, акти наданих послуг та рахунки на оплату спожитого природного газу за спірний період відповідач не отримував.
Ухвалою суду від 12.09.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 25.10.2023 (включно); розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 03.10.2023.
15.09.2023 від ТОВ «ОГТСУ» поштою надійшли пояснення від 11.09.2023 №ТОВВИХ-23-12549, у яких третя особа зазначила, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.
Для здійснення діяльності постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі забезпечується функціонування окремого Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
В інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56Х210000000001V був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х93000000878ОВ) в період з 01.05.2022 до 29.06.2022 (включно).
Зазначив, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56Х210000000001V за період з 01.05.2022 до 29.06.2022 внесені в алокацію постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х93000000878ОВ) та становлять: з 01.05.2022 до 31.05.2022 - 12 809 929,97 м куб.; з 01.06.2022 до 29.06.2022 - 117 703,93 м куб.
21.09.2023 від ТОВ «ОГТСУ» поштою надійшли пояснення від 18.09.2023 №ТОВВИХ-23-12883, які за своїм змістом є ідентичними раніше наданим поясненням.
25.09.2023 поштою від відповідача надійшла відповідь від 22.09.2023 №01-02-52/264 на пояснення третьої особи щодо позову та щодо відзиву, у якій зазначив, що ним направлено ТОВ «ОГТСУ» повідомлення про припинення зобов'язань від 08.04.2022 №01-02-52/358 за договором від 31.12.2019 №1910000182 та надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи відповідача.
Указав, що отримання вказаного листа підтверджується звернення ТОВ «ОГТСУ» до Міністерства енергетики України, НКРЕКП та Кабінету Міністрів України, у якому викладена повна інформація про неможливість виконання функцій оператора газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» та відомості листа від 08.04.2022 №01-02-52/358 про те, що відповідач повідомив ТОВ «ОГТСУ» про втрату оперативного контролю над газорозподільною системою у відповідних точках.
АТ «Луганськгаз» не подавало у спірний період до інформаційної платформи інформацію, передбачену вимогами п.5 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС.
Повідомив, що ТОВ «ОГТСУ» направило на адресу АТ «Луганськгаз» лист від 28.06.2023 №4102 вих-23708 про підписання актів приймання-передачі природного газу за лютий-грудень 2022 року лише 28.06.2023, що фактично суперечило умовам укладеного договору.
Ухвалою суду від 03.10.2023 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2023.
Ухвалою від 24.10.2023 оголошено перерву в розгляді справи по суті на 14.11.2023.
У судове засідання 14.11.2023 представник третьої особи не прибув, причин неявки ТОВ «ОГТСУ» суду не повідомило, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного примірника ухвали суду від 24.10.2023 до електронного кабінету третьої особи 25.10.2023. Представники сторін брали участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
13.11.2023 через систему «Електронний суд» від АТ «Луганськгаз» надійшло клопотання від 13.11.2023 про долучення до матеріалів справи доказів направлення листів, послання на які міститься у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 14.11.2023 суд уважав можливим задовольнити вказане клопотання та долучити до матеріалів справи подані докази, оскільки вони мають похідний характер від вже наданих АТ «Луганськгаз» доказів та підтверджують обставини надсилання відповідачем листів з питань, що стосуються даного спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання газу на території України.
За змістом п.26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором, а договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Указав, що між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» та АТ «Луганськгаз» як споживачем укладений типовий договір постачання природного газу, за умовами якого позивачем поставлено у періоди з 01.05.2022 до 31.05.2022 природний газ в обсязі 12 809 929,97 м куб., з 01.06.2022 до 29.06.2022 - 117 703,93 м куб., який відповідач не оплатив.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з вказаним позовом до суду.
Суд виходить із того, що спірні правовідносини сторін регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу.
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок природного газу» (у редакції, чинній станом на 01.05.2022) цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
У ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» даються наступні визначення: оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.17 ст.1); оператор газотранспортної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ст.1); постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п.26 ст.1).
У правовідносинах, що склалися, третя особа - ТОВ «ОГТСУ» є оператором газотранспортної системи, оскільки 24.12.2019 НКРЕКП прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОГТСУ» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу; ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником «останньої надії», оскільки за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р його визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Абзацом 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії». Після закінчення цього строку постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником «останньої надії», відповідно до типового договору постачання постачальником «останньої надії». Договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Пунктами 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) (у редакції, чинній станом на 01.05.2022) передбачено, що цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
У п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС даються наступні визначення алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу; EIC-код - код енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу.
Пунктами 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації. Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Згідно з п.5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов'язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім'я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.
Пунктами 1, 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника «останньої надії»; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов'язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників. Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; 6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); 9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи; 10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи; 11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); 12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов'язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»; 13) належність споживача до категорії побутових; 14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії; 15) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії»; 16) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для споживачів та не менше ніж за п'ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості).
Крім того, п.5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, інформацію, передбачену п.5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС, зокрема про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М) у спірний період АТ «Луганськгаз» не подавало.
Відповідно до п.1, абз.1 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила №2496), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Абзацами 7-12 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником. Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі. Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.
Відповідно до абз.2 п.2 розділу VI Правил №2496 (у редакції, чинній станом на 01.05.2022) максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».
Пунктом 3 розділу VI Правил №2496 передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках, зокрема, відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи).
Як зазначив позивач, оскільки у відповідача протягом травня-червня 2022 року був відсутній інший постачальник природного газу, як наслідок були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для відповідача, тому у відповідності до положень п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС та п.3 розділу VI Правил №2496 АТ «Луганськгаз» було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відносно покриття об'ємів (обсягів) фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповіді ТОВ «ОГТСУ» від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 на запит адвоката ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Літвінова Є.В. від 15.11.2022 надано інформацію, зокрема по споживачу природного газу з ЕІС кодом 56Х210000000001V, який був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) за період з 01.10.2021 по дату надання відповідні у формі витягів з Інформаційної платформи щодо закріплення споживачів в Реєстрі споживачів постачальників та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача.
З доданого до відповіді скріншоту реєстру споживачів станом на 01.11.2021 (а.с.45 т.1) убачається, що споживач АТ «Луганськгаз» (ЕІС код споживача 56Х210000000001V) був внесений до портфеля постачальника «останньої надії» у періоди з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 01.05.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 29.08.2022, з 31.08.2022 до 30.09.2022, з 02.10.2022 до 02.11.2022.
Суд зауважує, що визначальним при здійсненні постачання природного газу споживачу є факт його споживання конкретним споживачем.
АТ «Луганськгаз» зазначило, що у період з 01.05.2022 до 29.06.2022 природний газ не споживало та повідомляло, зокрема Міністерство енергетики України, ТОВ «ОГТСУ» про втрату контролю над об'єктами газорозподільної системи, що експлуатувались відокремленими підрозділами підприємства.
Так, у листі від 18.03.2022 №01-02-52/352, адресованому Офісу Генерального прокурора України, Національній поліції України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству енергетики України, НКРЕКП, ТОВ «ОГТСУ» (а.с.133 т.1), докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023, АТ «Луганськгаз» повідомило, що станом на 17.03.2022 частина структурних підрозділів підприємства захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора. Також навело перелік захоплених структурних підрозділів: Старобільське МРУЕГГ, Марківське МРУЕГГ, Новопсковське МРУЕГГ.
Зазначило, що підприємство наразі позбавлене можливості провадження господарської діяльності та не здійснює її на території Старобільського, Сватівського, Щастинського та частині Сєвєродонецького районів Луганської області.
У повідомленні від 08.04.2022 №1-02-52/358 (а.с.136-140 т.1) АТ «Луганськгаз» повідомило ТОВ «ОГТСУ» про припинення зобов'язань за договором №1910000182 транспортування природного газу від 31.12.2019 через неможливість їх виконання у зв'язку з обставинами, за які жодна із сторін вказаного договору не відповідає.
Указало, що неможливість виконання зобов'язань підприємством в межах договору транспортування природного газу №1910000182, зокрема, але не виключно, полягає у втраті АТ «Луганськгаз» фактичного контролю над своїми основними засобами (газопроводи, обладнання тощо) та неможливості фізично припинити постачання газу на тих об'єктах, де підприємством втрачений контроль через відсутність безпечного доступу працівників на захоплені агресором території Луганської області.
Також АТ «Луганськгаз» у Таблиці 1 надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи АТ «Луганськгаз».
Крім того, у таблиці 2 відповідачем наведено перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування товариства, які до цього моменту товариство частково контролювало, але у зв'язку з проведенням постійних бойових дій, що створюють небезпеку життю та здоров'ю співробітників, не мало можливості контролювати та визначати фактичні обсяги.
У листі від 27.02.2023 №ТОВВИХ-23-2442 (а.с.174 т.1), який адресований Міністерству енергетики України, НКРЕКП та Кабінету Міністрів України, ТОВ «ОГТСУ» підтвердило факт отримання листа АТ «Луганськгаз» від 08.04.2022 №01-02-52/358.
У листі від 30.06.2022 №01-02-52/378, адресованому ТОВ «ОГТСУ», докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023, АТ «Луганськгаз» з посиланням на умови договору транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182 повідомило про відмову від послуг транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» та навело відповідний перелік.
У листі від 13.07.2022 №01-02-52/381 (а.с.147-148 т.1), докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023, АТ «Луганськгаз» повідомило НКРЕКП про зловживання ТОВ «ОГТСУ» своїм монопольним становищем на ринку та що ТОВ «ОГТСУ» свідомо ігноруючи письмові вимоги АТ «Луганськгаз» щодо припинення транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» продовжує відображати відомості щодо обсягів надходження природного газу до ГРМ Луганської області та інформаційній платформі, а також оформлює та надсилає акти приймання-передачі.
У листі від 08.09.2022 №01-02-52/409 (а.с.153-154 т.1), докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023, АТ «Луганськгаз» повідомило Міністерство енергетики України, що воно як оператор газорозподільної системи у Луганській області у відповідності до укладеного з Міненерговугілля договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-Лг-ГРМ є балансоутримувачем державних газорозподільних систем або їх складових, що є державним майном, не підлягає приватизації та використовується для забезпечення розподілу природного газу і не може бути відокремлене від його основного виробництва згідно з переліком, що є додатками №1 та №1.1 до цього договору, до яких підключені (приєднані) інші газові мережі.
24.02.2022 Російська Федерація розпочала масштабне вторгнення в Україну і на всій території було запроваджено воєнний стан.
Указало, що на даний час АТ «Луганськгаз» розглядається питання щодо здійснення дій по відшкодуванню збитків, завданих товариству Російською Федерацією, у зв'язку з втратою, знищенням та пошкодженням майна, яке обліковується на балансі підприємства, а також питання проведення оцінки майна з метою визначення розміру спричиненої шкоди.
Просило повідомити щодо подальших дій Міністерства енергетики України як органу управління державним майном стосовно захисту прав держави на це майно.
Відповідно до ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
27.09.2022 АТ «Луганськгаз» отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-0947, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ «Луганськгаз» за договором експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-ЛГ-ГРМ, який укладений з Міністерством енергетики України.
Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 27.09.2022.
Указаний сертифікат направлено Міністерству енергетики України листом від 22.11.2022 №01-02-52/445 (а.с.157 т.1), докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023.
14.11.2022 АТ «Луганськгаз» отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-1428, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ «Луганськгаз» за договором транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182, який укладений з ТОВ «ОГТСУ».
Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022, дата закінчення - тривають на 14.11.2022.
Указаний сертифікат направлено ТОВ «ОГТСУ» листом від 12.12.2022 №01-02-52/449 (а.с.158 т.1), докази направлення (а.с.159 т.1).
У свою чергу ТОВ «ОГТСУ» у листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442 (а.с.174 т.1), адресованому Міністерству енергетики України, НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, зазначило, що АТ «Луганськгаз» у листі від 08.04.2022 №01-02-52/358 повідомляло про втрату оперативного контроля над газорозподільною системою, зокрема в точках входу: ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.
Указало, що фізична подача газу на ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське здійснюється з території Російської Федерації (без подачі газу в ГТС) обсяги газу, які подаються на вказані ГТС додаються до обсягів транзиту газу та віртуально заміщаються з обсягами постачальника (ів) газу споживачів, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.
Зазначило, що АТ «Луганськгаз» не надає до інформаційної платформи інформацію про прогнозне/фактичне використання газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. Відповідно весь обсяг алокується на АТ «Луганськгаз» як обсяг виробничо-технологічних витрат оператора ГРМ.
При цьому зазначило, що ТОВ «ОГТСУ» в силу вимог наказу Міністерства енергетики України від 04.03.2022 №101 зобов'язаний здійснювати транспортування природного газу і забезпечувати його передачу до газорозподільних мереж та мереж прямих споживачів для подальшого забезпечення газопостачання споживачів України незалежно від наявності/відсутності можливості здійснення приладового (інструментального) обліку природного газу з використанням комерційного вузла обліку газу у відповідних точках виходу з газотранспортної системи.
Таким чином, факт втрати контролю АТ «Луганськгаз» над газорозподільними мережами не є підставою для припинення газопостачання споживачів України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.
Зауважило, що оператор ГТС не може здійснювати постачання газу споживачам в силу вимог ст.23 Закону України «Про ринок природного газу». Зволікання у вирішенні даного питання спричиняють оператору ГТС збитки у вигляді несанкціонованого відбору газу з газотранспортної системи, що негативно впливає на режим роботи газотранспортної системи та забезпечення безпеки постачання.
Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що зазначені докази у своїй сукупності переконливо свідчать про те, що у спірний період АТ «Луганськгаз» через військові дії Російської Федерації втратило контроль над усіма своїми структурними підрозділами, унаслідок чого не могло здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу на території Луганської області або споживати поставлений позивачем природний газ.
Позивачем належними докази не доведено суду, що поставлений на територію Луганської області у спірний період природний газ споживався саме АТ «Луганськгаз», а навпаки, у зазначеному вище листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442 ТОВ «ОГТСУ» указує про свою обізнаність про втрату АТ «Луганськгаз» контролю над газорозподільними мережами, проте посилається на свій обов'язок здійснювати транспортування природного газу споживачам України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.
Згідно із ч.3 ст.75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого майже вся територія Луганської області станом на 01.05.2022 відносилась і продовжує відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Отже, окупація території Луганської області та введення на ній активних бойових дій є загальновідомими обставинами та не потребують доказування.
Суд зауважує, що включення АТ «Луганськгаз» до портфеля ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальників «останньої надії» та внесення ТОВ «ОГТСУ» як адміністратором інформаційної платформи відповідної інформації до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», на думку суду, не є беззаперечним доказом факту споживання АТ «Луганськгаз» поставленого позивачем у період з 01.05.2022 до 29.06.2022 природного газу.
Інших доказів на підтвердження факту споживання АТ «Луганськгаз» природного газу у спірний період позивачем суду не надано.
Підсумовуючи вищенаведене суд доходить висновку, що позивачем не надано належних доказів на спростування обставин того, що у зв'язку із втратою АТ «Луганськгаз» контролю над газорозподільними станціями та вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи відповідач у спірний період споживав природний газ.
Суд наголошує, що недоведеність позивачем факту споживання природного газу АТ «Луганськгаз» має наслідком відсутність у відповідача обов'язку його оплатити.
Крім того, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.15 Закону України «Про ринок природного газу» договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Тож, Закон України «Про ринок природного газу» встановлює заборону на укладення договору постачання природного газу між постачальником «останньої надії» та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості.
Як уже зазначалось, з відповіді ТОВ «ОГТСУ» від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 на запит адвоката ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Літвінова Є.В. від 15.11.2022 убачається, що споживач АТ «Луганськгаз» (ЕІС код споживача 56Х210000000001V) був неодноразово внесений до портфеля постачальника «останньої надії» у періоди з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 01.05.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 29.08.2022, з 31.08.2022 до 30.09.2022, з 02.10.2022 до 02.11.2022.
Водночас з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.11-13 т.1) та виставленого рахунку (а.с.24 т.1) убачається, що АТ «Луганськгаз» станом на 01.05.2022 мало заборгованість перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у сумі 169 583 322 грн 28 коп.
Згідно з п.16 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС у разі якщо за п'ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов'язками або постачальника «останньої надії», інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов'язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об'єкти такого споживача.
Пунктом 5 розділу VI Правил №2496 встановлено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Підсумовуючи наведене, суд доходить до висновку, що за наявності у АТ «Луганськгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» простроченої заборгованості за спожитий природний газ, новий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладатися не міг, а позивач зобов'язаний був припинити постачання природного газу споживачеві.
Узявши до уваги все вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність відмови в позові повністю.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 939 400 грн 00 коп. підлягають покладенню на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні 24.10.2023 представник відповідача заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 24.10.2023 запропоновано сторонам подати докази понесення судових витрат (у тому числі на професійну правничу допомогу адвоката) у строк до 10.11.2023.
Станом на 14.11.2023, тобто на дату ухвалення цього рішення, сторонами, зокрема відповідачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Ураховуючи викладене питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката буде вирішено судом після надання відповідних доказів їх понесення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» про стягнення 608 002 517 грн 13 коп. відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 939 400 грн 00 коп. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
3. Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452).
Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, буд.87, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 05451150).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (проспект Л. Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, ідентифікаційний код 42795490).
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 22.11.2023.
Суддя Сергій СМОЛА