ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/13496/23
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопрод", м. Київ
про стягнення 30 105,00 грн, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
25.08.2023 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монопрод" (відповідач) суми пені в розмірі 30 105,00 грн, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за Договором №736/ВЗЗ-2022 від 10.11.2022 року.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала суду від 20.09.2023 року.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №060047443277 ухвалу суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв'язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/13496/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монопрод» (постачальник) 10.11.2022 укладено Договір №736/ВЗЗ-2022 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015-15320000-7 - фруктові та овочеві соки.
Якість товару, що поставляється учасником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТу, ДСТУ, ТУ на цей вид товару (п. 2.1. Договору).
Додатком №1 до Договору (специфікацією) визначено, що кількість товару складає 200000 л соків фруктових на загальну вартість 5 400 000,00 грн.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену у розділі 14 цього Договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Також, пунктом 6.2. Договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пунктах відвантаження замовника за адресою: АДРЕСА_2, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі) визначених заявкою замовника.
Підпунктами 7.3.1. та 7.3.2. пункту 6.3. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим Договором, а також забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим Договором.
Пунктом 8.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Договором.
Пунктом 8.3. Договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у заявці позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою Сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022. (п. 11.1. Договору).
За твердженням позивача, котре не заперечено відповідачем, позивачем було видано під розпис заявку №78/8/2-2259 від 28.11.2022 (надалі також - Заявка) про необхідність постави товару, саме:
- в кількості 10 000 кг. в м. Київ у строк до 05.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в м. Київ у строк до 05.12.2022;
- в кількості 10 000 кг. в м. Київ у строк до 13.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в м. Харків у строк до 06.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в м. Харків у строк до 12.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в с. Климентинове у строк до 09.12.2022;
- в кількості 5 000 кг. в м. Шостка у строк до 07.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в м. Павлоград у строк до 08.12.2022;
- в кількості 5 000 кг. в с. Старе у строк до 05.12.2022;
- в кількості 10 000 кг. в м. Золочів у строк до 09.12.2022;
- в кількості 5 000 кг. в м. Золочів у строк до 13.12.2022;
- в кількості 20 000 кг. в м. Львів у строк до 12.12.2022;
- в кількості 10 000 кг. в м. Запоріжжя у строк до 06.12.2022;
- в кількості 10 000 кг. в м. Вінниця у строк до 08.12.2022;
- в кількості 10 000 кг. в м. Дніпро у строк до 06.12.2022;
- в кількості 5 000 кг. в м. Харків у строк до 07.12.2022.
Водночас обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що товар, визначений заявкою, був поставлений відповідачем з порушенням строку, а саме:
- 20.12.2022 відповідач в м. Київ поставив товар у кількості 10 000 кг. та вартістю 270 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000728;
- 17.12.2022 відповідач в м. Київ поставив товар у кількості 10 000 кг. та вартістю 270 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000700;
- 20.12.2022 відповідач в м. Харків поставив товар у кількості 20 000 кг. та вартістю 540 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000737;
- 20.12.2022 відповідач в м. Київ поставив товар у кількості 20 000 кг. та вартістю 540 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000732;
- 19.12.2022 відповідач в м. Павлоград поставив товар у кількості 20 000 кг. та вартістю 540 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000713;
- 17.12.2022 відповідач в с. Старе поставив товар у кількості 5 000 кг. та вартістю 135 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000701;
- 20.12.2022 відповідач в м. Львів поставив товар у кількості 20 000 кг. та вартістю 540 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000738;
- 15.12.2022 відповідач в м. Кривий Ріг поставив товар у кількості 5 000 кг. та вартістю 135 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000689;
- 19.12.2022 відповідач в м. Дніпро поставив товар у кількості 10 000 кг. та вартістю 270 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000708;
- 20.12.2022 відповідач в м. Харків поставив товар у кількості 5 000 кг. та вартістю 135 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною відповідача №МП-0000735.
За твердженням позивача, відповідно до умов Договору позивач свої зобов'язання виконав своєчасно та у повному обсязі. Проте, відповідач не здійснив поставку товару у строки, передбачені умовами Договору, а також в обумовлений строк відповідач не здійснив сплату суми штрафних санкцій згідно з умовами Договору.
Таким чином, звертаючись до суду із позовом позивач просить стягнути із відповідача 30 105,00 пені за прострочення терміну поставки.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 343 ГК України, платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
Відповідач, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання, поставив Товар з порушенням строків, визначених Договором, що відображується зазначеними у заявці датами та датами фактичної поставки видатковими накладними.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що фактично поставка Товару відбулася з простроченням відповідно до зазначених вище видаткових накладних.
Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що він має право нарахувати відповідачу пеню за прострочення виконання останнім зобов'язання.
Так, згідно проведеного позивачем розрахунку, сума пені нараховується наступним чином:
- за порушення строку поставки 10 000 кг. товару з 06.12.2022 по 19.12.2022 (14 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000728 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 270 000,00грн. = 270,00 грн. х 14 днів - розмір пені становить 3 780,00 грн;
- за порушення строку поставки 10 000 кг. товару з 14.12.2022 по 16.12.2022 (3 дні) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000700 від 17.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 270 000,00грн. = 270,00 грн. х 3 дні - розмір пені становить 810,00 грн;
- за порушення строку поставки 20 000 кг. товару з 13.12.2022 по 19.12.2022 (7 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000737 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 540 000,00грн. = 540,00 грн. х 7 днів - розмір пені становить 3 780,00 грн;
- за порушення строку поставки 20 000 кг. товару з 10.12.2022 по 19.12.2022 (10 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000732 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 540 000,00грн. = 540,00 грн. х 10 днів - розмір пені становить 5 400,00 грн;
- за порушення строку поставки 20 000 кг. товару з 09.12.2022 по 18.12.2022 (10 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000713 від 19.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 540 000,00грн. = 540,00 грн. х 10 днів - розмір пені становить 5 400,00 грн;
- за порушення строку поставки 5 000 кг. товару з 06.12.2022 по 16.12.2022 (11 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000701 від 17.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 135 000,00грн. = 135,00 грн. х 11 днів - розмір пені становить 1 485,00 грн;
- за порушення строку поставки 5 000 кг. товару з 06.12.2022 по 16.12.2022 (11 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000701 від 17.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 135 000,00грн. = 135,00 грн. х 11 днів - розмір пені становить 1 485,00 грн;
- за порушення строку поставки 20 000 кг. товару з 13.12.2022 по 19.12.2022 (7 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000738 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 540 000,00грн. = 540,00 грн. х 7 днів - розмір пені становить 3 780,00 грн;
- за порушення строку поставки 5 000 кг. товару з 09.12.2022 по 14.12.2022 (6 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000689 від 15.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 135 000,00грн. = 135,00 грн. х 6 днів - розмір пені становить 810,00 грн;
- за порушення строку поставки 10 000 кг. товару з 07.12.2022 по 18.12.2022 (12 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000708 від 19.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 270 000,00грн. = 270,00 грн. х 12 днів - розмір пені становить 3 240,00 грн;
- за порушення строку поставки 5 000 кг. товару з 08.12.2022 по 19.12.2022 (12 днів) (відповідно до заявки) (видаткова накладна №МП-0000735 від 20.12.2022) - 0,1 % вартості товару в сумі 135 000,00грн. = 135,00 грн. х 12 днів - розмір пені становить 1 620,00 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що заявлена до стягнення сума пені є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою. З огляду на що, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача 30 105,00 грн пені.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача суми пені в розмірі 30 105,00 грн.
Судовий збір, у розмірі 2 684,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монопрод» (ідентифікаційний код 44819172, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 28) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) суму пені в розмірі 30 105,00 грн (тридцять тисяч сто п'ять гривень 00 копійок) та суму судових витрат в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривни 00 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ