ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2023 р. Справа № 910/7988/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - не з'явилися;
відповідача - Лоза Д.О.;
третьої особи - Луцький М.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 (повне рішення складене 09.06.2023)
у справі №910/7988/22 (суддя - Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке»
про визнання договору укладеним.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» про визнання укладеним договору про повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» у запропонованій редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке». За вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» належну продавцю частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» у розмірі 100% статутного капіталу, а покупець в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняв зазначену частку та зобов'язався сплатити за неї ціну, передбачену договором. Ціна та порядок розрахунків за частку передбачені додатком №1 до договору, відповідно до якого ціна договору складається з двох платежів: базова вартість частки та бонусний платіж за частку. Базова вартість частки склала суму, еквівалентну 1800000,00 дол. США за курсом НБУ на дату укладення попереднього договору №М-10/20 від 22.10.2020 і сплачена покупцем вчасно та в повному обсязі, що пропорційно розміру сплаченого платежу становить 37,5% статутного капіталу товариства. Виплата покупцем бонусного платежу поставлена в залежність від виконання/настання певних умов, що передбачені додатком №1 до договору. Пунктом 3 та пп. 3.5.2 додатку №1 передбачено, що після укладення договору та набуття покупцем права власності на частку (але не пізніше 31.03.2022) покупець зобов'язується розпочати буріння першої свердловини. Відповідно до п. 3.1 додатку №1 до договору залежно від геологічного успіху буріння першої свердловини і ціни на природний газ покупець здійснює на користь продавця бонусний платіж за частку у визначеному у додатку розмірі.
Натомість, 12.05.2022 позивачем було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» в електронному вигляді проект додаткової угоди до договору про зупинення строків виконання сторонами зобов'язань до завершення дії воєнного стану на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати укладеним договір про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» в редакції, наданій ним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 відкрито провадження у справі №910/7988/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/11396/22, а також клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, закрито підготовче провадження у справі №910/7988/22 та призначено її до судового розгляду по суті.
28.11.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» надійшла заява про відвід судді Демидова В.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 заяву про відвід судді Демидова В.О. у справі №910/7988/22 залишено без розгляду.
12.12.2022 до суду першої інстанції надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 про витребування матеріали справи №910/7988/22 у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 зупинено провадження у справі №910/7988/22 до повернення її матеріалів з суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі №910/7988/22 повернуто скаржникові.
Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/7988/22 з доданими матеріалами повернуто скаржникові.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/7988/22.
18.04.2023 на адресу Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи №910/7988/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 поновлено провадження у справі №910/7988/22 та призначено судове засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 (повне рішення складене 09.06.2023) у справі №910/7988/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням приписів процесуального закону.
Зокрема, позивач вказує на те, що місцевий господарський суд в порушення ст. 237 ГПК України, вийшовши за межі позовних вимог та порушивши ст. 228 Цивільного кодексу України, дійшов помилкового висновку про нікчемність окремих пунктів договору від 05.01.2021.
Також, на переконання позивача, застосовуючи ст. 228 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції зробив невірні висновки про неможливість практичної реалізації відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо буріння першої свердловини на Майницькому родовищі, а також про те, що свердловина №312-Майницька є першою свердловиною, яка введена в експлуатацію у 2019 році, і відповідач позбавлений можливості впливати на внутрішню господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі.
Насамкінець, позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, оскільки ним обрано належний спосіб захисту свого порушеного права. Матеріалами справи підтверджується порушення його прав відповідачем щодо сплати бонусного платежу за частку у відповідності з умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» у справі №910/7988/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7988/22, призначено її до розгляду на 27.07.2023, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.
До суду 19.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», у свою чергу, у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
25.07.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» подано клопотання про відкладення розгляду справи.
26.07.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13048/22 та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду цивільного позову, заявленого в рамках кримінального провадження №120230000000000594.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 розгляд справи відкладено до 26.09.2023.
25.09.2023 до суду представником третьої особи подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №910/13048/22.
В судове засідання 26.09.2023 з'явилися представник сторін та третьої особи. При цьому, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» відкликав подані 26.07.2023 клопотання про зупинення провадження у справі та просив залишити їх без розгляду.
Судом залишено без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13048/22 та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду цивільного позову, заявленого в рамках кримінального провадження №120230000000000594.
Також судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» про долучення до матеріалів справи копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №910/13048/22.
Після розгляду клопотань учасників справи судом ухвалено розпочати розгляд апеляційної скарги по суті та заслухано пояснення представників сторін і третьої особи.
За результатами судового засідання 26.09.2023 судом оголошено перерву до 17.10.2023.
До суду 17.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю дослідження практики Верховного Суду зі спірних питань та належної підготовки до судового засідання.
В судовому засіданні 17.10.2023 судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України, досліджено наявні в матеріалах справи докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 07.11.2023 для підготовки учасників справи до судових дебатів.
До суду 07.11.2023 представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» Іщенко Р.А. та Слєпухою О.С. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутніми у судовому засіданні.
У призначене засідання суду 07.11.2023 з'явилися представники відповідача та третьої особи. Натомість, представники позивача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Присутні представники заперечили щодо подальшого відкладення розгляду справи.
Судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотань представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» про відкладення розгляду справи та продовжити розгляд справи за відсутності представників позивача з огляду на наступне.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
На переконання апеляційного суду, неможливість представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» Іщенко Р.А. та Слєпухи О.С. прийняти участь у судовому засіданні жодним чином не свідчить про неможливість заміни вказаних представників, оскільки юридична особа не обмежена у праві представництва та може направити у судове засідання іншу уповноважену особу, зокрема, у порядку самопредставництва.
Також суд враховує, що представники позивача приймали участь, зокрема, у судовому засіданні 26.09.2023 і надавали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Окрім цього, 17.10.2023 позивачем вже подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.
Насамкінець, суд враховує, що розгляд апеляційної скарги знаходиться на стадії судових дебатів, а тому подальше відкладення її розгляду призведе до необґрунтованого затягування судового процесу.
З урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Після розгляду клопотань присутні представники відповідача та третьої особи виступили у судових дебатах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи у судових засіданнях 26.09.2023, 17.10.2023 та 07.11.2023, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» є власником Спеціального дозволу на користування державними надрами (реєстраційний номер 4769), виданого Державною службою геології та надр України (Держгеонадра).
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» та Держгеонадра укладено угоду №4769 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) (далі - угода №4769).
Угода №4769 є невід'ємною частиною дозволу.
До угоди №4769 також укладено додаток «Програма робіт з геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, нафти Майницької площі, за винятком ділянки надр Залужанського родовища» (далі - програма).
Відповідно до умов програми буріння пошукових свердловин (№1 та № 2 - незалежні) встановлення загальних закономірностей геологічної будови родовища, визначення перспектив ліцензійної площі, встановлення прогнозованих ресурсів корисних копалин, буріння розвідувальних свердловин №3 та №4, оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних та кількісних параметрів корисної копалини, обґрунтування підрахунку запасів здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» до ІІІ кварталу 2029 року.
Пунктом 3.3 угоди №4769 встановлено, що сторона, яка ініціює внесення змін та/або доповнень до програми, зобов'язана надати іншій стороні письмові обґрунтування та підтверджуючі документи.
22.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» (покупець) укладено попередній договір №М-10/20, відповідно до п. 2.1 якого продавець бере на себе зобов'язання продати, а покупець - купити на своє ім'я та/або на ім'я третьої особи в майбутньому частку, тобто укласти основний договір, на вказаних в п. 2.3 цього договору умовах, зокрема, сторони зобов'язалися укласти основний договір у строк до 28.02.2021. Вартість частки (ціна основного договору) та порядок проведення розрахунків між сторонами за основним договором наведені у додатку №1 до цього договору.
05.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність покупця належну продавцю частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» (далі - товариство), а покупець приймає та сплачує за неї ціну, передбачену цим договором.
Пунктом 1.2 договору визначено відомості про товариство: повне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», ідентифікаційний код - 44072781, місцезнаходження - 03142, Україна, м. Київ, вул. Малинська, буд. 2-А, статутний капітал - 1262500,00 грн. Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про юридичну особу: дата запису - 14.12.2020, номер запису - 1000721360000045794.
Відповідно до пп. 1.3.1 договору розмір оплаченої продавцем частки у статутному капіталі товариства на момент укладення цього договору становить 1262500,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства.
Розмір належної продавцю частки у статутному капіталі товариства, що відчужується за цим договором, становить 1262500,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства (далі - частка) (пп. 1.3.2 договору).
Ціна продажу частки (ціна договору) складається з двох платежів - базова вартість частки та бонусний платіж за частку (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору базова вартість частки за домовленістю сторін становить 50892660,00 грн, що еквівалентно 1800000,00 дол. США за курсом НБУ на дату укладення попереднього договору №М-10/20 від 22.10.2020.
Додатково до базової вартості частки покупець сплачує продавцю бонусний платіж за частку (п. 2.3 договору).
Згідно з п. 2.4 договору сплата покупцем на користь продавця базової вартості частки та бонусного платежу за частку здійснюється в порядку та строки, визначені додатком №1 до договору.
Розділом 3 договору передбачено порядок переходу права власності.
Відповідно до п. п. 3.1- 3.4 договору право власності на частку продавця у статутному капіталі товариства переходить до покупця з моменту укладання сторонами цього договору. Перехід корпоративних прав учасника товариства від продавця до покупця відбувається в момент переходу права власності на частку, тобто з моменту укладання сторонами цього договору. З метою здійснення державної реєстрації зміни учасників товариства в момент укладення цього договору сторони підписують акти приймання-передачі частки від продавця до покупця. Продавець зобов'язується сприяти проведенню державної реєстрації змін, що виникли у зв'язку із укладенням даного договору.
Договір вступає в силу з моменту його укладення та підписання сторонами (або уповноваженими представниками сторін) та скріплення підписів печатками сторін (п. 10.1 укладеного правочину).
Згідно з додатком №1 до договору ціна продажу частки (ціна договору) складається з двох платежів - базова вартість частки та бонусний платіж за частку. Базова вартість частки становить 50892660,00 грн, що еквівалентно 1800000,00 дол. США за курсом НБУ на дату укладення попереднього договору №М-10/20 від 22.10.2020.
Додатково до базової вартості частки покупець сплачує продавцю бонусний платіж за частку в порядку та на умовах, визначених п. 3 цього додатку.
Пунктом 2 додатку №1 до договору визначено, що базова вартість частки складається з таких платежів:
а) забезпечувальний платіж в гривні, що еквівалентно 250000,00 дол. США за курсом НБУ станом на 13.11.2020, який було сплачено покупцем на користь продавця згідно умов попереднього договору №М-10/20 від 22.10.2020;
б) платіж в гривні, що еквівалентно 1550000,00 дол. США за курсом НБУ на день здійснення відповідного платежу, що сплачується покупцем на користь продавця після укладення договору в наступному графіку:
- платіж в гривні, що еквівалентно 250000,00 дол. США за курсом НБУ на день здійснення відповідного платежу - протягом 5 робочих днів з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних змін про склад учасників товариства;
- платіж в гривні, що еквівалентно 340000,00 дол. США за курсом НБУ на день здійснення відповідного платежу - до 01.04.2021;
- платіж в гривні, що еквівалентно 500000,00 дол. США за курсом НБУ на день здійсненну відповідного платежу - до 30.06.2021;
- платіж в гривні, що еквівалентно 460000,00 дол. США за курсом НБУ на день здійснення відповідного платежу - до 30.01.2022.
Згідно з п. 3 додатку №1 після укладення договору та набуття покупцем права власності на частку покупець зобов'язується розпочати роботи з буріння першої свердловини на родовищі.
Залежно від геологічного успіху буріння першої свердловини (далі - геологічний результат) і ціни на природний газ (з урахуванням ПДВ), покупець здійснює на користь продавця бонусний платіж за частку, базуючись на нижченаведеній таблиці:
Вартість газу за 1000 м3 газу (еквівалент дол. США з ПДВ)*Розмір бонусного платежу при досягненні геологічного результату (еквівалент дол. США)Розмір бонусного платежу за умови відсутності геологічного результату, еквівалент дол. США
11000,00
1307500000,00
15015000000,00
17522500000,00
200 і вище30000000,00
Бонусний платіж здійснюється в період з 01.07.2022 по 30.07.2022 (п. 3.2 додатку №1).
Згідно з п. 3.3 додатку №1 геологічний результат вважається досягнутим за одночасного виконання наступних умов:
- сумарно, ефективна газонасичена та газоносна товща горизонту НД-12 та НД-13 становить не менше 25 метрів при пористості газонасиченої та газоносної товщі не менше 8%;
- початковий пластовий тиск горизонту НД-12 та НД-13 становить не менше 220 атмосфер.
Механізм визначення пластового тиску НД-12 та НД-13 визначається у додатку №2 до договору Порядок інструментального визначення пластового тиску горизонту НД- 12-та НД-13 (пп. 3.3.1 додатку №1 до договору).
Визначення середньої вартості газу визначається сторонами у додатку №3 до договору Порядок визначення середньої вартості газу (пп. 3.3.2 додатку №1 до договору).
Досягнення відповідних показників геологічного результату буріння та середньої вартості газу фіксується сторонами шляхом укладення відповідних актів за формою, що додатково узгоджується між сторонами (пп. 3.3.3 додатку №1 до договору).
У разі, якщо буріння свердловини, визначеної у п. 3 цього додатку, розпочато, але не завершено (зупинено) покупцем до 30.06.2022 з причин, незалежних від продавця, геологічний результат вважатиметься досягнутим. При цьому, покупець сплачує бонусний платіж за частку, передбачений п. 3.1 цього додатку (залежно від ціни на газ) на користь продавця у строк, передбачений п. 3.2 цього додатку (п. 3.4 додатку №1).
Відповідно до п. 3.5 додатку №1 покупець має право відмовитися від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п. 2 та п. 3.1 цього додатку. У цьому випадку покупець набуває у власність частку в статутному капіталі товариства виключно у розмірі, пропорційному розміру сплаченого платежу за частку, а решту частки зобов'язується повернути продавцю за відповідним договором. При цьому, для розрахунку частки покупця в статутному капіталі товариства загальна вартість частки приймається сторонами в наступному розмірі:
- у випадку, якщо покупцем на момент відмови від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п. 2 та п. 3.1 цього додатку, було здійснено буріння першої свердловини на родовищі і, при цьому, не було досягнуто геологічного результату, зазначеного в п. 3.3 додатку, та/або середня вартість за 1000 м3 газу за 2021 рік не відповідає показникам, зазначеним у таблиці п. 3.1 додатку, загальна вартість частки для розрахунку частки покупця у статутному капіталі товариства визначається у розмірі, еквівалентному 1800000,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату проведення відповідного розрахунку (пп. 3.5.1);
- у випадку, якщо покупцем до 31.03.2022 не було розпочато буріння першої свердловини на родовищі і при цьому покупець відмовляється від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п. 2 та п. 3.1 цього додатку, загальна вартість частки для розрахунку частки покупця в статутному капіталі товариства визначається за формулою: базова вартість частки + бонусний платіж за частку, передбачений п. 3.1 цього додатку. При цьому, геологічний результат вважається досягнутим, а розмір бонусного платежу розраховується, виходячи з середньої вартості за 1000 м3 газу за підсумками 2021 року та показників, зазначених у таблиці п. 3.1 цього додатку (пп. 3.5.2).
- у випадку, якщо покупцем на момент відмови від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п. 2 та п. 3.1 цього додатку, було здійснено буріння першої свердловини на родовищі і, при цьому, було досягнуто геологічного результату, зазначеного в п. 3.3 цього додатку, та одночасно середня вартість за 1000 м3 газу за підсумками 2021 року відповідає показникам, зазначеним в таблиці п. 3.1 цього додатку, загальна вартість частки для розрахунку частки покупця в статутному капіталі товариства визначається за формулою: базова вартість частки + бонусний платіж за частку, передбачений п. 3.1 цього додатку (залежно від ціни на газ) (пп. 3.5.3).
- у випадку, якщо повернення частки відбувається раніше, ніж 31.12.2021, середня вартість газу визначається згідно додатку №3 за період з 01.01.2021 по дату повернення частки (пп. 3.5.4).
Пунктом 3.6 додатку №1 до договору сторони погодили, що якщо покупець не здійснює будь-який із платежів у строк, вказаний у п. 2 даного додатку, то протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня, наступного за днем сплати відповідного платежу, покупець зобов'язаний письмово проінформувати продавця про причини порушення строків сплати платежу та наміри стосовно здійснення сплати платежу шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу продавця. За взаємною згодою сторони письмово погоджують нові строки проведення розрахунків за договором.
Як визначено умовами п. 3.9 додатку №1, у разі, якщо покупець вносить зміни до програми робіт (проєкту пошуково-розвідувального буріння на Майницькій площі), яка діє на момент підписання договору, без погодження з продавцем, геологічний результат вважається досягнутим, якщо координати буріння нової свердловини (вибійна точка) відрізняються від координат свердловини №311 більше ніж на 50 метрів. Таке ж правило застосовується у разі відмови покупця від буріння нової свердловини в період дії договору.
У разі невиконання покупцем обов'язку, покладеного на нього п. 3.6 даного додатку, покупець протягом п'яти банківських днів з моменту спливу строку, встановлено у п. 3.6 даного додатку, зобов'язаний повернути на користь продавця неоплачену частину частки у порядку, передбаченому п. 3.5 цього додатку (п. 3.7 додатку №1).
Відповідно до положень п. 6.10 договору від 05.01.2021 якщо відповідачем буде порушено процедуру визначення геологічного результату, яка передбачена договором, геологічний результат вважатиметься досягнутим.
На виконання умов договору 05.01.2021 сторони підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке».
12.05.2022 Позивачем було отримано від відповідача в електронному вигляді проєкт додаткової угоди до договору про зупинення строків виконання сторонами зобов'язань до завершення дії воєнного стану на всій території України, зокрема, але не виключно: щодо сплати покупцем на користь продавця бонусного платежу за частку (п. 3.2 додатку №1); початку буріння покупцем першої свердловини на родовищі для цілей встановлення факту досягнення геологічного результату (пп. 3.5.2 додатку №1); завершення буріння покупцем першої свердловини на родовищі для цілей встановлення факту досягнення геологічного результату (п. 3.4 додатку №1).
13.05.2022 позивач надав в електронному вигляді відповідь на отриману пропозицію, якою повідомив про неприйнятність позиції покупця щодо зупинення строків початку та завершення буріння першої свердловини на родовищі для цілей встановлення факту досягнення геологічного результату та просив обґрунтувати, яким саме чином обставини збройної агресії російської федерації проти України вплинули, зокрема, на початок буріння першої свердловини і які саме обставини непереборної сили завадили покупцю приступити до виконання вказаного зобов'язання. Відповіді на вказаний лист відповідач не надав.
13.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» було направлено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» електронний лист з проханням повідомити про заплановані строки та/або графік оплати бонусного платежу, що відповідно до умов договору підлягав оплаті у липні 2022 року. Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
01.08.2022 позивач направив відповідачу лист-вимогу №52/08 з пропозицією підписати відповідний договір про повернення частки, два примірники якого додано до листа. Для нотаріального засвідчення підписів сторін для підписання акту приймання-передачі частки запропоновано 16.08.2022 о 14:00 год. з'явитися уповноваженій особі покупця до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савченко Анни Володимирівни за адресою робочого місця: м. Київ. вул. Саксаганського, буд. 33/3.5, кв. 33, або запропонувати на вказану дату інше місце підписання. Цього ж числа вказаний лист-вимогу було отримано відповідачем.
Також у матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» вих. №02/08 від 02.08.2022 у відповідь на лист-вимогу позивача від 01.08.2022, в якому зазначено, що з огляду на те, що всі питання, які стосуються предмета вимоги, є виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи», розгляд листа-вимоги та проєктів документів, доданих до такого листа-вимоги, потребує відповідного передбаченого чинним законодавством часу, а також рішень загальних зборів за результатом такого розгляду, про що Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» буде проінформовано додатково.
04.08.2022 позивач звернувся до відповідача з листом вих. №53/08 від 04.08.2022, в якому просив негайно підписати договір про повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» від 01.08.2022 та направити 16.08.2022 о 14:00 год. уповноважену особу покупця до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Савченко Анни Володимирівни за адресою робочого місця: м. Київ. вул. Саксаганського, буд. 33/3.5, кв. 33, або запропонувати на вказану дату інше місце підписання.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вказаної вимоги або відповіді на неї.
Вважаючи порушеними свої права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» звернулося до суду з даним позовом про визнання укладеним договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» у редакції, викладеній позивачем.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши на те, що сплата бонусного платежу за договором залежить від виконання робіт на газовому родовищі щодо буріння першої свердловини, які має право здійснювати виключно Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», як єдиний надрокористувач. Як на момент укладення договору, так і станом на час розгляду справи між Держгеонадрами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» було чітко погоджено строки виконання всіх робіт на Майницькому родовищі, а саме до III кв. 2029 року відповідно до програми робіт, про що відповідача повідомлено відповідним листом. З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» є єдиним та виключним користувачем ділянки надр Майницького родовища відповідно до спецдозволу, відповідач позбавлений можливості впливати на внутрішню господарську діяльність товариства щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі, зокрема, через узгоджені строки відповідно до програми, затвердженої Держгеонадрами. Таким чином, на переконання відповідача, пункти договору, якими визначається порядок буріння, суперечать погодженому між Держгеонадрами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» порядку виконання робіт на Майницькому родовищі, а зобов'язання відповідача щодо сплати бонусного платежу фактично поставлено в залежність від дій іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», яке, у свою чергу, зобов'язане здійснювати розробку родовища (буріння свердловин) з чітким дотриманням строків програми робіт на родовищі, затвердженої та погодженої Держгеонадрами.
Крім того, відповідно до умов договору сплата бонусного платежу залежить від буріння першої свердловини на родовищі. Сторони визначили також розташування нової свердловини на родовищі - №311 відповідно до п. 3.9 додатку №1. Проте, відповідно до технічної документації, погодженої Держгеонадрами, першою свердловиною, де розпочате буріння на родовищі, є свердловина №312-Майницька. Буріння на вищезгаданій свердловині було здійснено у 2018 році та введено її в експлуатацію у 2019 році. Виходячи з вищезазначеного, положення договору щодо визначення першої свердловини є взаємовиключним та суперечать з положенням проектної документації пошуково-розвідувального буріння, яка була укладена раніше, ніж укладено договір, та безпосередньо визначає організаційне в фінансове планування проведення робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке». Вказане полягає у тому, що перша свердловина на родовищі, як це передбачено договором, вже пробурена, а тому станом на дату надання цього відзиву у позивача відсутнє порушене право, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заявленого позову.
Подібна за змістом правова позиції викладена і Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» у поданих до суду першої інстанції письмових поясненнях від 13.10.2022.
Також відповідачем подано до суду першої інстанції письмові пояснення, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» зауважило на тому, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки вичерпний перелік способів захисту прав учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відповідно до пп. «е» п. 3 ч. 5 якої передбачено наступний спосіб захисту: стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. З огляду на вказане позовні вимоги про визнання укладеним договору про передачу частки у статутному капіталі є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» є єдиним та виключним користувачем ділянки надр Майницького родовища відповідно до спецдозволу і Товариство з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» позбавлене можливості впливати на внутрішню господарську діяльність товариства щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі, зокрема, через узгоджені строки відповідно до програми, затвердженої Держгеонадрами. Програма робіт є пріоритетним актом для Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке», що є частиною угоди про умови користування нафтогазоносними надрам, укладеної з центральним органом виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та який встановлює строки проведення робіт з буріння пошукових свердловин для товариства. При цьому, програма робіт укладена раніше, ніж договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» від 05.01.2021. Таким чином, програмою ще 31.12.2020 встановлено зобов'язання для Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» щодо строків проведення буріння свердловин. Крім того, свердловина №312-Майницька є першою свердловиною, де мало розпочатися буріння на родовищі відповідно до проектної документації. Буріння на вищезгаданій свердловині було здійснене у 2018 році та її введено в експлуатацію у 2019 році. З урахуванням викладеного, за висновками місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» як єдиний надрокористувач за дозволом, одноосібно і виключно особисто має право на вчинення дій щодо геологічного вивчення, розробки та видобування надр Майницької площі, а також є єдиною особою, яка може залучати інших фізичних та юридичних осіб для виконання окремих видів робіт, спрямованих на реалізацію завдань дозволу.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір між сторонами у справі, які не є законними надрокористувачами відповідно до отриманого дозволу, встановлює строки та умови користування надрами, строки та порядок буріння свердловини на Майницькій площі. Сторони договору також здійснили усі дії на виконання договору: здійснена оплата за частку та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке». Таким чином, ряд пунктів договору, що стосуються використання надр сторонами договору, яким не видавався дозвіл (позивач та відповідач), є такими, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України. З цих же підстав є нікчемними і п. 3 додатку №1 до договору, сутність якого спрямована на врегулювання між сторонами порядку користування надрами, а також і похідні від цього пункту пп. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3 та 3.5.4 додаткової угоди. Отже, за висновками суду, посилання позивача у справі на умови договору щодо строків та порядку використання надр і на зазначені вище нікчемні пункти додаткової угоди №1 до договору не можуть бути прийняті судом до уваги.
На переконання місцевого господарського суду, відповідач, не будучи власником дозволу, не міг правомірно виконувати будь-які роботи на Майницькому родовищі, оскільки здійснювати такі роботи може виключно Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке». Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі сплата бонусного платежу за частку фактично поставлена в залежність від буріння першої свердловини на родовищі, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку із недоведеністю позивачем порушення його прав відповідачем.
Поряд з цим, суд першої інстанції відмовив у позові також і з тієї підстави, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки позовні вимоги про визнання укладеним договору про повернення частки у статутному капіталі не відповідають належним та ефективним способам захисту, та як їх їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Проте, колегія суддів вказує на те, що мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення підлягає зміні шляхом викладення її у редакції даної постанови.
Так, зі змісту позовних вимог та встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі відповідачем належної позивачеві частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке». Метою подання даного позову є прагнення позивача в судовому порядку відновити своє право власності на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» у розмірі 62,5% номінальною вартістю 789062,50 грн, яка ним відчужена на користь відповідача на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» від 05.01.2021, та яка, на переконання позивача, не була оплачена відповідачем у відповідності з умовами договору.
Відповідно до з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До таких способів належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, 11.09.2018 у справі №905/1926/16, 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, 02.07.2019 у справі №48/340, 22.10.2019 у справі №923/876/16 та 03.12.2019 у справі №904/10956/16.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб з передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).
Сталі та послідовні правові позиції Верховного Суду, які відображені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а, 01.04.2020 у справі №813/1056/18, постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/315/20 полягають у тому, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка бажає відновити свій статус учасника у складі учасників ТОВ/ТДВ, міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
У постанові від 02.09.2020 у справі №904/1409/19 Верховний Суд вказав на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому, за змістом згаданої норми закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування ст. 17 цього закону, викладеним у п. 48 постанови від 17.12.2019 у справі №927/97/19 та п. 31 постанови від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а.
Згідно з зазначеним висновком Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього закону).
Подібні висновки щодо застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» містяться у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №912/2620/21.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За змістом положень ст. 4 та п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України при зверненні до суду з позовом позивач самостійно визначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа (позивач) наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, ким воно порушено та спосіб його захисту. Позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Так, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.
З урахуванням викладеного, апеляційний погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що оскільки позовні вимоги про визнання укладеним договору про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, і зазначене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому, колегія суддів не може погодитися з іншими висновками місцевого господарського суду, покладеними в основу підстав для відмови у задоволенні позову.
Так, при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції виходив з необхідності зазначення у мотивувальній частині судового рішення висновків щодо встановлення факту нікчемності низки пунктів договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» від 05.01.2021, що стосуються використання надр сторонами договору, зокрема, п. 3 додатку №1 до договору та похідних від нього пп. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3 та 3.5.4 додаткової угоди, в силу вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 228 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що суд перевіряє відповідні доводи щодо нікчемності правочину та у мотивувальній частині судового рішення робить свій висновок з цього питання, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджуючи чи спростовуючи обставину нікчемності правочину, лише за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним.
Однак, у разі звернення позивача до суду щодо застосування неналежного чи неефективного способу захисту суд не перевіряє доводи сторін у частині висновку щодо нікчемності такого договору, не підтверджує і не спростовує його, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду щодо застосування належного чи ефективного способу захисту. Такі висновки наведені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, 19.02.2020 у справі №911/269/19, 23.02.2021 у справі №910/1080/20 та 07.07.2021 у справі №916/2194/18.
Оскільки за результатами розгляду справи судом першої інстанції правомірно було встановлено, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту прав та інтересів, то у суду не було підстав перевіряти доводи сторін і надавати висновки щодо нікчемності ряду пунктів договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке».
Таким чином, колегія суддів зауважує на тому, що обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки в цьому разі суд не робить висновків по суті спору.
Поряд з цим, розглядаючи питання правомірності застосування до спірних правовідносин положень ст. 228 ЦК України колегія суддів зважає на таке.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами ст. 228 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - у разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін й повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає ч. 1 ст. 62 Конституції України.
Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №904/3100/21. Близький за змістом правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №826/13265/13-а та 18.11.2020 у справі №810/2287/17.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з підстав нікчемності пунктів договору купівлі-продажу, не врахував того, що матеріали справи не містять рішення (вироку) в кримінальному провадженні, яким було б встановлено вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину (правочинів) або однією зі сторін.
Крім того, вказуючи про неможливість практичної реалізації відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо буріння першої свердловини на Майницькому родовищі та роблячи висновок про те, що свердловина №312-Майницька є саме першою свердловиною, яка введена в експлуатацію в 2019 році, а відповідач позбавлений можливості впливати на внутрішню господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що обставини порушення правочином публічного порядку повинні існувати та бути доведені станом на час укладення договору та не пов'язуються з наслідками його належної/неналежної реалізації (виконання).
Таким чином, колегія суддів резюмує, що підставою для відмови позивачеві у задоволенні позову є обрання ним неналежного та неефективного способу захисту свого порушеного права.
Одночасно, Північний апеляційний господарський суд зазначає про необхідність виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції інших висновків суду першої інстанції, які стали підставою для ухвалення рішення про відмову у позові, а саме:
- щодо нікчемності ряду пунктів договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке» від 05.01.2021, що стосуються використання надр сторонами договору, зокрема п. 3 додатку №1 до договору, похідних від нього пп. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3 та 3.5.4 додаткової угоди;
- щодо застосування ст. 228 ЦК України;
- щодо неможливості практичної реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» своїх зобов'язань за договором щодо буріння першої свердловини на Майницькому родовищі;
- стосовно того, що свердловина №312-Майницька є першою свердловиною, яка введена в експлуатацію в 2019 році, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» позбавлене можливості впливати на внутрішню господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Майницьке»;
- щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі;
- щодо недоведеності позивачем порушення його прав відповідачем в частині сплати бонусного платежу за частку у відповідності з умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі.
Згідно з п. п. 2- 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються:
- перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;
- висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;
- мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;
- мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Отже, процесуальне законодавство визначає чіткі стандарти мотивування судових рішень. Зокрема, п. п. 4 та 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України імперативно зобов'язують суд надати в мотивувальній частині судового рішення мотивовану оцінку кожному наявному в матеріалах справи доказу щодо обставин, які є предметом доказування у справі, з урахуванням правил вірогідності доказів та кожному наведеному учасниками справи аргументу щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Проте, мотивувальна частина оскаржуваного рішення вказаним вимогам не відповідає, оскільки суд надав оцінку аргументам сторін, що не відносяться до предмета доказування, та фактично вказав у якості підстав для відмови у задоволенні позову як відсутність порушеного права позивача, так і обрання останнім неналежного і неефективного способу захисту порушеного права.
З огляду на усе вищезазначене, мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні шляхом її викладення у редакції цієї постанови.
Разом з цим, наявність таких висновків суду вцілому не впливає на суть ухваленого рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому, апеляційна скарга позивача в межах наведених ним доводів та вищевикладених висновків суду не підлягає задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального та порушено приписи процесуального права, однак такі порушення не призвели до ухвалення неправильного рішення по суті заявлених вимог, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/7988/22 підлягає зміні лише у його мотивувальній частині з викладенням мотивувальної частини у редакції даної постанови.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект».
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/7988/22 змінити у мотивувальній частині та викласти мотивувальну частину рішення у редакції даної постанови.
3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі №910/7988/22 залишити без змін.
4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект».
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складений 21.11.2023.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко