ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. Справа№ 910/10336/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Андрієнка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
про розподіл судових витрат
при розгляді апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022
у справі № 910/10336/22 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із клопотанням про розподіл судових витрат у справі № 910/10336/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат у справі № 910/10336/22 та ухвалено здійснювати його розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про його часткове задоволення, враховуючи наступне.
Так, позивач відповідно до клопотання про розподіл судових витрат, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн та, в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, надано копії:
- акта виконаних робіт (наданих послуг) № 17-01/140 від 13.02.2023;
- рахунка на оплату юридичних послуг № 17-01/140 від 13.02.2023;
- платіжного доручення № 7030 від 14.02.2023;
- акта виконаних робіт (наданих послуг) № 17-01/198 від 14.09.2023;
- рахунку на оплату юридичних послуг № 17-01/198 від 14.09.2023;
- платіжної інструкції № 7236 від 14.09.2023.
Також у матеріалах справи наявний ордер на ім'я Накоп'юка Я.В., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001243 від 16.12.2019 та договір про надання правової допомоги № 17-01 від 04.01.2021 (а.с. 142-146, т. І).
20.09.2023 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у якому відповідач вказує на те, що розмір витрат на правову допомогу не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги з правового аналізу апеляційних скарг та складання відзиву на апеляційні скарги фактично є однією послугою відповідно до п. 2 ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", і відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 560/9332/22. Складення клопотання про розподіл судових витрат у справі № 910/10336/22 з витраченим часом 30 хв, обсягом на 2 аркуші, не відповідає критерію розумності та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт.
Також відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено, що оплата послуг здійснено за надання правової допомоги саме у цій справі, що є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні клопотання, як не надано і банківської виписки, яка підтверджує надходження грошових коштів на його рахунок за надання правової допомоги у справі № 910/10336/22.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Так, згідно із актами виконаних робіт (наданих послуг) № 17-01/140 від 13.02.2023 та № 17-01/198 від 14.09.2023, Об'єднанням надано, а клієнтом (позивачем) прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у формі:
- правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/10336/22 - 60 хв.;
- правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10336/22 - 30 хв.;
- складення відзиву на апеляційні скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10336/22 - 210 хв.;
- складання клопотання про розподіл судових витрат у справі № 910/10336/22.
Так, на переконання колегії суддів, виокремлення адвокатом таких послуг як: правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/10336/22" та "правовий аналіз апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10336/22" є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з "складення відзиву на апеляційні скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10336/22".
Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що адвокат Накоп'юк Я.В. приймав участь і у суді першої інстанції.
Участь одного адвоката при розгляді справи в судах усіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи фактичний обсяг правової допомоги, вважає співрозмірними та правильними, суми за надані юридичні послуги у справі № 910/10336/22 за актом № 17-01/140 суму у розмірі 3 500,00 грн та 500 грн за актом № 17-01/198.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені у клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, щодо відсутності належних доказів оплати, враховуючи наявні матеріали та те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Зазначена правова позиція є незмінною.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість клопотання позивача, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, мінімальний розмір заробітної плати, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума підлягає зменшенню, у зв'язку із чим, сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача становить суму у розмірі 4 000,00 грн і такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 119, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 41564379) 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
4. Справу № 910/10336/22 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Андрієнко