Провадження № 1-кп/537/241/2023
Справа № 537/2514/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023170530000313 від 27.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтуванні клопотання вказано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке кваліфікується як тяжке, що підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами в їх сукупності.
Обвинуваченому слід обрати саме такий запобіжний захід з метою запобігання спробам останнього переховуватися від суду так, як в разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, тому обвинувачений з метою ухилення від відбування покарання може ухилитися від суду. Також обвинувачений фактично переховується від суду так, як у судові засідання призначені на 21.09.2023 року, 28.09.2023 року, 06.10.2023 року, 03.11.2023 року обвинувачений не з'явився, про причини неявки не повідомив. Примусові приводи обвинуваченого не виконані по причині не встановлення місця знаходження обвинуваченого, у зв'язку з чим 06.10.2023 року судом було оголошено обвинуваченого у розшук, що вказує на переховування обвинуваченого від суду.
Також обрання саме такого запобіжного заходу матиме за мету запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Оскільки обвинувачений не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність з метою отримання засобів на проживання так як є раніше судимою особою та наразі відносно останнього маються на розгляді обвинувальні акти в різних судах (Автозаводський районний суд м. Кременчука, Кременчуцький районний суд Полтавської області, Світловодський районний суд Кіровоградської області). У даному кримінальному провадження маються свідки які наразі ще не допитані, а тому обвинувачений, будучи раніше судимим за злочини проти життя та здоров'я, може застосовувати тиск на свідків з метою зміни їх показів у суді.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, а також наявність ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснювати дії щодо переховування від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого у з в'язку з нездатністю їх запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та прохав задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що не з'являвся до суду так , як він хотів щоб всі кримінальніші провадження відносно нього об'єднали в одне, однак суд цього не зробив.
Захисник обвинуваченого заперечував проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з не доведенням прокурором вказаних ризиків та прохав застосувати більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Під час досудового розслідування та після надходження обвинувального акту до суду, прийняттям його до розгляду судом, в тому числі і у підготовчому судовому засіданні, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Згідно ч. 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, також відносно останнього маються на розгляді обвинувальні акти в інших судах.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання призначене на 21.09.2023 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, при цьому, останній 11.09.2023 року, приймав участь у судовому засіданні та був повідомлений про наступну дату. Примусові приводи обвинуваченого на 28.09.2023 року, 06.10.2023 року не виконані по причині не встановлення місця знаходження обвинуваченого, у зв'язку з чим 06.10.2023 року судом було оголошено обвинуваченого у розшук.
Також суд бере до уваги, що 16.10.2023 року ОСОБА_5 було розшукано у м. Києві на залізничному центральному вокзалі, де останній ночував та прибув у пошуках працевлаштування. Від останнього було відібрано пояснення та зобов'язання, згідно якого останній зобов'язався у найкоротший термін з'явитися до Крюківського районного суду м. Кременчука.
Однак, ОСОБА_5 до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, місце його знаходження невідоме, а тому останнього за ухвалою суду від 03.11.2023 року знову було оголошено у розшук.
В подальшому прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою та клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою суду від 06.11.2023 року судом було задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для участі у розгляді відносно нього клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно протоколу затримання від 19.11.2023 року ОСОБА_5 затримано 19.11.2023 року о 15.10 год у м. Київ, вул. Старовокзальна 12.
Тож, судом встановлено факт ухилення ОСОБА_5 від явки до суду під час судового розгляду справи.
Вказані обставини вказують на ризик продовження обвинуваченим злочинної діяльності та ухилення від явки до суду для уникнення покарання.
Щодо незаконного впливу на свідків для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків вказаного злочину, які своїми показами викривають злочину діяльність обвинуваченого, тому останній з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою зміни показань свідків.
Медичних висновків які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань суду не подані.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, при цьому менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, з метою запобігання встановлених ризиків, що передбачені статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти повторно кримінальні правопорушення, вчиняти незаконний вплив на свідків, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При цьому, згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 80 520 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,194, 199, 315, 371, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме: з 20 листопада 2023 року до 18 січня 2024 року до 24 години.
Встановити ОСОБА_5 заставу в сумі 80 520 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області, розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі с. Ялинці Кременчуцького району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим обвинуваченим обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено та проголошено 22.11.2023 року о 13.00 год.