Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1657/23
Провадження № 3/382/1062/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870299 від 06.10.2023 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870299 від 06.10.2023 року "06.10.2023 близько 18:15 гр-нин ОСОБА_2 вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3 , в ходя якого в її бік виражався нецензурною лексикою, в ході чого своїми діями вчинив психологічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною ___ статті 173-2 КУпАП".
В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомили, що в цей день між ними дійсно виник словесний сімейний конфлікт у зв'язку із вживанням ОСОБА_1 алкогольних напоїв у зв'язку зі стресом, оскільки він працює на підприємстві, яке спеціальзується на наданні ритуальних послуг. Вони примирилися та просять не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а провадження закрити.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, з огляду на судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у п. 3 ч. 1 ст. 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У п. "b" ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису .
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений; неповідомленні уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення термінового заборонного припису. Суб'єкт загальний - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суд враховує, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Аналізуючи докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП).
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870299 від 06.10.2023 року "06.10.2023 близько 18:15 гр-нин ОСОБА_2 вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3 , в ходя якого в її бік виражався нецензурною лексикою, в ході чого своїми діями вчинив психологічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною ___ статті 173-2 КУпАП".
При цьому, у протоколі взагалі не зазначена частина статті (перша чи друга) ст. 173-2 КУпАП, яка б інкримінувалася особі.
При цьому, протокол та інші матеріали справи не містять жодних відомостей щодо наслідків вчинення образи, про які йдеться у фабулі як ч. 1 так й ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме що внаслідок певних дій могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, як і не містить доказів щодо умисного характеру дій особи, спрямованих саме на настання цих наслідків.
Письмові пояснення осіб, які брали участь у конфлікті, вказаних відомостей не містять.
Суд звертає увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Форма оцінки ризиків від 06.10.2023 року містять такі відомості: чи вдалося поліцейському провести спілкування/бесіду - "так"; чи кривдник має алкогольну залежність - "так"; на всі інші питання форми проставлено "ні" або "без відповіді/невідомо". При цьому, форма оцінки ризиків на містить жодної відповіді "так" на відповідні питання щодо оцінки ризиків (кірм підтвердження самого факту проведення спілкування/бесіди", тож залишається незрозумілим, які саме ризики оцінювалися органом поліції.
Самі по собі терміновий заборонний припис органу поліції та письмова заява із проханням "прийняти міри" за відсутності інших доказів вчинення домашнього насильства, які б доводили наявність елементів об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, фактично не доводять наявність події та складу правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.
Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, суд враховує пояснення учасників конфлікту ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та їх письмові заяви, відповідно до яких вони зазначили, що 06.10.2023 між ними стався лише словесний конфлікт, наразі вони примирилися та просили провадження у справі закрити.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми законодавства, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Суддя М. М. Нарольський