Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1886/23
Провадження № 2-н/382/350/23
УХВАЛА
"22" листопада 2023 р. м. Яготин Бориспільського району Київської області
Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак С.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ :
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання їх дитини - дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та покласти на боржника витрати за надану правничу допомогу, які складають 1 500,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Вимога в частині видачі судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню та судовий наказ в цій частині вимог має бути виданий.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (неспівмірності витрат з: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт; - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установленому законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без проведення судового засідання, без виклику стягувача і боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається ЗУ «Про судовий збір» розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішуються з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Отже, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.
Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат. Одночасно, і суд в силу принципів змагальності і диспозитивності, позбавлений такого права самостійно визначати відповідність понесених витрат на правничу допомогу вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник не має права і подати заяву про скасування судового наказу щодо стягнення аліментів.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25.03.2020 року у справі № 607/1219/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі, якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що за вимогою заявника про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1 500,00 грн. не може бути видано судовий наказ, оскільки вона не визначена в переліку ч. 1 ст. 161 ЦПК України, та вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює їх стягнення в порядку наказного провадження.
Керуючись ст. 12, 13 133-137, 160-170, 258-261, 351-355 ЦПК України суддя, -
УХВАЛИВ :
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбачених пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Повна ухвала складена та підписана 22 листопада 2023 року.
Суддя С.П. Савчак