"20" листопада 2023 р. Справа № 757/28257/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 р. Вишгородський районний суд Київської області у складі судді Шубочкіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,, -
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Ляр Д.Ю. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.07.2019 року в розмірі 31 464,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 договірних зобов'язань.
Ухвалою судді від 02.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02.11.2023 року представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - Савіхіна А.М. подала заяву про закриття провадження у справі на піставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернення судового збору, оскільки заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 04.07.2019 року перед позивачем погашено.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами другою-третьою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, диспозитивність.
Як передбачено частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про закриття провадження у справі.
Як передбачено ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що згідно платіжного доручення № PROM6BGREM від 26 червня 2023 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Таким чином, суд встановив наявність підстав для повернення судового збору.
Керуючись статтями 255, 256, 258, 260, 353, 352-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі № 757/28257/23-ц за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- закрити.
Повернути АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, реквізити IBAN № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО № 305299) судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп. сплачений згідно платіжного доручення № PROM6BGREM від 26 червня 2023 року.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Шубочкіна