ПОСТАНОВА
іменем України
16 листопада 2023 року справа 932/3217/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2023 (суддя Цитульський В.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського патрульної поліції Савченко Р.М. про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 20.06.2022 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Поліцейського патрульної поліції Савченко Р.М., в якому просить скасувати постанову серія ЕАО №5473911 від 11.06.2022 про накладання адміністративного стягнення за керування транспортним засобом без шолома. Вказує, що електроскутер яким він керував має потужність 800 Вт (0,8 кВт) та не належить до механічних транспортних засобів, а тому не має обов'язку користуватись шоломом.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2023, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений частково: касовано постанову серії ЕАО№5473911 від 11.06.2022 інспектора 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Савченка Руслана Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що позивач не мав права керувати транспортним засобом (мопедом) без шолома.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Постановою серії ЕАО №5473911 від 11.06.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, оскільки останній 11.06.2022 о 17:18 год. у м. Дніпро по вул. Козакова, 3 керував мопедом без мотошолома, чим порушив п.2.3.г ПДР України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правове регулювання суспільних відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюються Законом України «Про дорожній рух».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема, передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про правила дорожнього руху" затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 1.10 ПДР: транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує вказаним визначенням 3кВТ межу.
Відповідно до п. 1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Отже, з порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач під час зупинки його інспектором керував електроскутером AIMA Eagle (IGL) має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 800 Вт та максимальну швидкість руху 40 км/год.
Враховуючи відсутність визначення «електроскутер» у ПДР апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що електроскутер марки «AIMA Eagle (IGL)» потужністю 0,8 кВт не може прирівнюватись до мопеду та визнаватись механічним транспортним засобом.
Оскільки електроскутер марки «AIMA Eagle (IGL)» це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивача.
Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення п. 2.3 (г) ПДР може нести виключно водій мотоциклу чи мопеду, до якого електроскутер позивача марки «AIMA Eagle (IGL)» не віднесено, позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що при ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, працівником поліції не дотримано вимог закону, а саме ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, неповно і невсебічно з'ясовано обставини адміністративної справи, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності вірно визнана судом першої інстанції протиправною та скасована.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 16.11.2023 та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова