КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/12050/2023
справа №753/15598/20-ц
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю, -
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06 січня 2018 року ОСОБА_1 придбала транспортний засіб, в той же день здійснила його перереєстрацію за договором купівлі-продажу у Територіальному сервісному центрі МВС України №3242. На цей транспортний засіб видано номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серія НОМЕР_2 .
У вересні 2020 року власнику стало відомо про наявність заборони відчуження транспортного засобу Subaru Tribeca, з аналогічним номером шасі НОМЕР_3 , проте з іншим д.н.з. НОМЕР_4 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна.
З цього витягу стало відомо про те, що о 12 годині 22 хвилини 16 квітня 2018 року, тобто через три місяці після того, як у цього транспортного засобу змінився власник, за №16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська область, було зареєстровано приватне обтяження з терміном дії до 16 квітня 2023 року відносно вказаного автомобіля на підставі договору застави, обтяжувачем є ПАТ "КБ "ПриватБанк", боржником є ОСОБА_2 .
Вказує, що оскільки ОСОБА_1 придбала автомобіль в січні 2018 року, а приватне обтяження автомобіля зареєстровано лише 16 квітня 2018 року, відтак позивачка є добросовісним набувачем.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2009 року порушено провадження у справі № Б-39/56-09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Постановою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2011 року фізичну особи-підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А. та зобов'язано ліквідатора до 04 квітня 2010 року виконати ліквідаційну процедуру боржника.
Вказує, що з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № Б-39/56-09 убачається, що відповідач звертався до суду у зв'язку з тим, що було реалізоване майно банкрута, зокрема, спірний автомобіль, на підставі договору купівлі-продажу від листопада 2009 року, проте отримані від реалізації автомобіля кошти відповідачу не перераховані.
Вказує, що відповідач звертався з позовом до арбітражного керуючого Родзинського А.А. про повернення коштів, отриманих від реалізації спірного автомобіля (справа № 635/6689/15-ц).
Уважає, що оскільки відповідачу станом на 16 квітня 2018 року було відомо, що спірний автомобіль вибув з володіння ОСОБА_2 у 2009 році, відтак цей автомобіль не може бути предметом застави.
Звертає увагу, що позивачка є четвертим добросовісним власником спірного автомобіля, до того ж позивачка придбала автомобіль не у ОСОБА_2 , який є боржником ПАТ "КБ "ПриватБанк", а у добросовісного набувача, який придбав вказаний транспортний засіб ще у 2015 році.
Мотивуючи наведеним, просить суд
- визнати припиненим приватне обтяження рухомого майна, зареєстроване 16 квітня 2018 року за № 16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи», підстава обтяження - договір застави № НАG7АК55330039, виданий 29 березня 2007 року, видавник - ПАТ КБ «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є автомобіль Subaru Tribeсa, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_6 ;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зобов'язання відповідача подати до ДП "Національні інформаційні системи" заяву про припинення обтяження та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про приватне обтяження.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року позов задоволено.
Визнано припиненим приватне обтяження рухомого майна, зареєстроване 16 квітня 2018 року за №16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи»: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29 березня 2007 року, видавник - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є транспортний засіб Subaru Tribeсa, номер об'єкта: 4S4WX83D374408705, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Зобов'язано АТ КБ «Приватбанк» подати до ДП «Національні інформаційні системи» заяву про припинення приватного обтяження рухомого майна, зареєстрованого 16 квітня 2018 року за №16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи»: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29 березня 2007 року, видавник - ПАТ КБ «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є транспортний засіб Subaru Tribeka, номер об'єкта: 4S4WX83D374408705, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 .
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подано апеляційну скаргу.
Вказує, що 29 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №НА07АК55330039.
Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 76466,80 доларів США. У той же день в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави рухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль Subaru Тгіbеса В9 2007 року випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_3 що належав останньому на праві власності.
Постановою Господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 02 квітня 2009 року по справі №Б-39/59-09 ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатор банкрута за період виконання повноважень реалізував майно банкрута на загальну суму 1 698 063,07 грн, у тому числі зазначений вище автомобіль Subaru Тгіbеса В9 за 164 127.07 грн.
Однак грошові кошти від реалізації вказаного автомобіля Банк не отримав.
Вказує, що відповідно до пункту 27 Договору застави, термін дії договору - до повного виконання заставодавцем та заставоутримувачем зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковим угодам до нього.
Станом на день подачі скарги боржник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, відтак кредитний договір є діючим, відповідно й Договір застави діє до повного виконання забезпеченого ним кредитного зобов'язання за кредитним договором, а відповідно правові підстави щодо скасування обтяження рухомого майні - відсутні.
Зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції в частині того, що приватне обтяження рухомого майна - заборона відчуження спірного автомобіля зареєстроване тільки 16 квітня 2018 року, оскільки відомості щодо обтяжень рухомого майна вносять до реєстру терміном на п'ять років, а зі спливом - продовжуються.
Вказує, що банком подавались виключно письмові пояснення, які не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення суду.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Вимоги поданої апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.
26 жовтня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначила, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що станом на 06 січня 2018 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що позивачка є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могла знати про наявність договору, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 .
Суд установив, що на час відчуження та придбання позивачкою спірного транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні відомості про обтяження, відтак в цьому випадку підстави для збереження чинності застави для нового власника майна відсутні.
Суд зробив висновок, що обтяження на належний позивачці на праві власності транспортний засіб, який вона набула на законних підставах, накладено більше ніж через три місяці після набуття цього права власності позивачкою, у зв'язку із чим вона позбавлена можливості здійснювати право власності на власний розсуд, відтак позовні вимоги є обґрунтованими.
Відхиливши доводи відповідача в частині того, що застава зберігає силу у разі переходу права власності до іншої особи, суд вказав, що такі є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки на момент придбання позивачкою спірного транспортного засобу на підставі відплатного договору запис щодо обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній, відтак позивачка є добросовісним набувачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Установлено, що транспортний засіб Subaru Tribeca д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 . Дата реєстрації 06 січня 2018 року, що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 9-10).
Згідно даних витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р66300 від 21 вересня 2020 року, реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи» 16 квітня 2018 року зареєстровано приватне обтяження № 16823100: застава рухомого майна; відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб Subaru Tribeсa, номер об'єкта: 4S4WX83D374408705, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 ; боржник: ОСОБА_2 ; обтяжувач: ПАТ КБ «Приватбанк»; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29 березня 2007 року, видавник - ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 11).
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року позов ПАТ "КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 , на користь ПАТ "КБ "ПриватБанк", заборгованість в розмірі 311165,50 грн, яка складається з: 164 127,07 грн - вартість заставного майна; 119 141,33 грн - інфляції за весь час прострочення; 27897,10 грн - 3% річних, та судові витрати в розмірі 3198,65 грн, а всього - 314 364 грн (а.с. 22-25).
З відомостей, що містяться у вільному доступі Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2017 року у справі № Б-39/56-09 задоволено скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії арбітражного керуючого Родзинського А.А.; визнано неправомірними дії арбітражного керуючого ОСОБА_4 з неперерахування коштів в сумі 134 084,20 грн на користь ПАТ КБ «Приватбанк», отриманих від реалізації заставного майна (автомобіль Subaru, модель В9 TRIBEKA, 2007 року випуску) на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2009 року № 61.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № Б-39/56-09 ухвалу господарського суду Харківської області від 19 січня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» на дії арбітражного керуючого Родзинського А.А. (а.с. 12-21).
17 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до центрального відділення філії "Київське головне регіональне управління" акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" з вимогою про припинення обтяження рухомого майна та вилучення з державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження, у якій просила негайно припинити приватне обтяження рухомого майна, що зареєстроване 16 квітня 2018 року, об'єктом якого є автомобіль Subaru Tribeca, номер об'єкта: 4S4WX83D374408705, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстрований 16 квітня 2018 року №16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В., Дніпропетровській філії ДП "Національні інформаційні системи", Дніпропетровська область (а.с. 26-28).
05 жовтня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" надано відповідь, згідно якої повідомило позивачку, що обтяження буде припинено та вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Банком лише після повного погашення заборгованості за кредитом, предметом застави за яким є автомобіль (а.с. 46).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а відповідно до приписів ст.ст. 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, шляхом звернення з позовом до суду за припиненням дії, яка порушує таке право.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що встановлено частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном - частиною першою статті 317 ЦК України.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений у здійсненні права власності, як вказано у частині другій статті 321 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Разом з тим, згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 593 ЦК України, в редакції, що діяла на момент укладення договору застави право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно статті 28 Закону України "Про заставу", в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Згідно статті 27 цього Закону застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду - від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19).
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Доводи апеляційної скарги в частин того, що банком подавались виключно письмові пояснення, які не були досліджені судом першої інстанції, а також те, що приватне обтяження рухомого майна - заборона відчуження спірного автомобіля зареєстроване тільки 16 квітня 2018 року, колегія суддів відхиляє та зазначає про таке.
Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 5-6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У цій справі установлено, що відповідач був обізнаний із судовим провадженням, представник відповідача знайомився з матеріалами справи, подав відзив на позовну заяву, при цьому клопотань про долучення або витребування доказів відповідачем не подавалось.
Отже судом першої інстанції правильно установлено, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на час придбання автомобіля ОСОБА_1 .
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 21 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова