Постанова від 20.11.2023 по справі 757/16170/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 757/16170/23-ц Головуючий у 1 інстанції: Дубас Т.В.

Провадження №22-ц/824/11242/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

20 листопада 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2023 року про передачу справи за підсудністю у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення часу побачень з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кротенко О.В звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про встановлення часу побачень з дитиною.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 1 червня 2023 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 1 червня 2023 року про передачу справи за підсудністю, 12 червня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 1 червня 2023 року.

В обґрунтування вимог посилався на те, що позивачем було подано позовну заяву, за відомим йому постійним місцем проживання/перебування відповідача до Печерського районного суду міста Києва.

Судом було встановлено, на підставі інформації отриманої від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління у Донецькій області, управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції - відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ., а тому справа повинна була бути передана за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, що і було зроблено Печерським районним судом міста Києва.

Апелянт вважає направлення справи за підсудністю на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України якою визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Формалізмом та обставиною яка сприяє створенню бюрократичних перешкод для розгляду справ, а тому просить її скасувати та зазначити що справа має розглядатись в Печерському районному суді міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Передаючи дану справу на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до відповіді Головного управління у Донецькій області, управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції - відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

В порядку частина 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виняток із вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Положеннями частин 6-9 ст. 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кротенко О.В звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про встановлення часу побачень з дитиною.

Печерським районним судом м. Києва на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит, відповідно до відповіді на який Головним управлінням у Донецькій області, управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції - відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що так як відповідачка на території міста Києва не зареєстрована, та наявні підстави для подачі позову про встановлення часу побачень з дитиною за місцем реєстрації відповідача - м. Краматорська Донецької області, тому позов за територіальною підсудністю підлягає розгляду Краматорським міським судом Донецької області, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 15.03.2022 № 8/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, які належать до розгляду Краматорським міським судом Донецької області, - на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо передачі справи за підсудністю відповідають фактичним обставинам справи, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали без змін.

Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко

Попередній документ
115075532
Наступний документ
115075534
Інформація про рішення:
№ рішення: 115075533
№ справи: 757/16170/23-ц
Дата рішення: 20.11.2023
Дата публікації: 24.11.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (27.09.2023)
Дата надходження: 24.04.2023
Предмет позову: про встановлення часу побачень з дитиною