Справа № 296/11671/23
2/296/3216/23
УХВАЛА
про відкриття провадження в цивільній справі
"21" листопада 2023 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плахтій Олени Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
20.11.2023 через підсистему "Електронний суд" на електронну пошту Корольовського районного суду м.Житомира надійшла позовна заява представника позивача - адвоката Плахтій О.В. в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», третя особа ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.11.2023, справа передана на розгляд судді Шкирі В.М.
Поряд з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню представник позивача - адвокат Плахтій О.В. просить відстрочити позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку із тяжким майновим станом.
Вивчивши клопотання представника позивача приходжу до наступного.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати, що споживачі не мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову.
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Порушені права можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 2 ЦПК України).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 87 Закону № 3425-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).
Згідно з пунктом 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до статті 90 Закону № 3425-ХІІ стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.
При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону № 3425-ХІІ.
При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких обставин, позивач звільнений від сплати судового збору, а тому клопотання представника позивача про відстрочку сплати судового збору підлягає залишенню без розгляду.
Отже, позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, підсудна Корольовському районному суду м.Житомира.
Підстави, передбачені ч. 1, 4 і 9 ст. 185 та ч. 1 ст. 186 ЦПК України для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є справою незначної складності, а тому відноситься до малозначних та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України підлягає розгляду за правилами спрощеного провадження з призначенням судового засідання.
Керуючись ст. 19, 177, 187, 259-261, 274- 279, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору - залишити без розгляду.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Плахтій Олени Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Призначити судове засідання у справі на 19 грудня 2023 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 10014, м. Житомир, м-н Соборний, 1, зал судових засідань №332.
Відповідач має право протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали - подати відзив на позов, який має відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України та всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі подання відзиву на позовну заяву до суду, відповідач в той же строк має надіслати копію відзиву і доданих до нього документів - позивачу. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, без поважних причин, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Позивач протягом десяти днів із дня отримання відзиву на позовну заяву має право подати до суду відповідь на відзив згідно вимог статті 179 Цивільного процесуального кодексу України, який в той же строк має надіслати - відповідачу. Відповідач протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив має право подати заперечення згідно вимог статті 180 Цивільного процесуального кодексу України, які в той же строк має надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою https://kl.zt.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Шкиря