ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2023 р. Cправа № 902/1199/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766
до Фізичної особи-підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 220 995,96 гривень
за участю представників:
від позивача - Ковальова Н.С., згідно довіреності
від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Вінницької області 14.09.2023 року надійшла позовна заява № 08-7 від 07.09.2023 (вх. № 1215/23 від 14.09.2023) Акціонерного товариства "Укртелеком" до Фізичної особи-підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича про стягнення 220 995,96 гривень збитків, що виникли внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору підряду № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 19.09.2023 судом відкрито провадження у справі № 902/1199/23 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання з розгляду справи № 902/1199/23 по суті на 19.10.2023 о 10:00 год.
У судовому засіданні 19.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1199/23 по суті на 14.11.2023 об 11:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
13.11.2023 до суду від позивача надійшов лист № б/н від 13.11.2023 (вх. № 01-34/10700/23 від 13.11.2023) про виправлення описки у тексті позовної заяви.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду від 23.10.2023, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала повернута на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 14.11.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича про стягнення 220 995,96 гривень збитків, що виникли внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору підряду № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та ФОП Сікорським Анатолієм Йосиповичем було укладено договір підряду № 05G710/327/21 від 14.07.2021 за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги по виконанню робіт по демонтажу кабелів зв'язку.
Актами демонтажу кабелю сторони зафіксували здійснення підрядником демонтажу кабелю марки ТПП 100x2x0,4 у м. Немирів, загальною довжиною 3310 метрів.
Проте, як зазначено позивачем всупереч умовам договору вказаний демонтований кабель у строк, встановлений замовленням, не був відповідачем переданий позивачу.
За твердженням позивача невиконання умов договору відповідачем призвело до спричинення збитків у вигляді неотриманої вигоди в розмірі вартості недоотриманого від підрядника (відповідача) та в подальшому - нереалізованого кабелю ТПП 100x2x0,4 в кількості 3310 метрів.
На звернення позивача щодо виконання договірних зобов'язань, а саме - здачі на склад позивача демонтованого в м. Немирів кабелю марки ТПП 100x2x0,4 загальною довжиною 3310 метрів, а також відшкодування неустойки за невиконання договірних зобов'язань відповідач листом від 07.02.2022 № 51 гарантував здати кабель позивачу протягом лютого 2022 року, однак кабель не повернув.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 220 995,96 гривень збитків у розмірі вартості непереданого відповідачем кабелю марки ТПП 100x2x0,4 у кількості 3310 м.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
14 липня 2021 між Акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Сікорським Анатолієм Йосиповичем (далі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 05G710/327/21 (далі - договір) (т. 1 а.с. 9-30).
За умовами пунктів 1.1., 1.2., 1.4.-1.7. розділу 1 договору (терміни, визначення та скорочення):
- обладнання - АТС, системи передавання, комутаційне, інше станційне та допоміжне обладнання, включаючи: шафи, стативи, кроси, інтерфейсні кабелі, кабелі/шини електроживлення та заземлення, кабельрости, системи електроживлення та акумуляторні батареї;
- кабельні лінії зв'язку (КЛЗ) - сукупність змонтованих кабелю та лінійно-кабельних виробів, які забезпечують безперервне фізичне середовище для передавання сигналу зв'язку;
- замовлення - двосторонній письмовий документ, який укладається сторонами при необхідності виконання робіт. Форма замовлення міститься у додатку №2 до цього договору;
- акт - двосторонній письмовий документ, що складається сторонами при передачі матеріалів або виконаних робіт;
- прейскурант - затверджений сторонами у додатку № 1 до цього договору перелік, деталізація та вартість робіт, які можуть замовлятися замовником за цим договором;
- роботи - роботи по демонтажу та транспортуванню КЛЗ (або фрагментів КЛЗ) та обладнання на склад замовника.
Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується виконувати роботи, а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується їх приймати та оплачувати.
Відповідно до пункту 2.3. договір є рамковим і передбачає можливість неодноразового замовлення виконання робіт. Для цього кожного разу, при виникненні потреби у виконанні робіт, сторони у порядку передбаченому цим договором укладають у паперовому вигляді замовлення, у якому узгоджують перелік, обсяг, строки виконання робіт, їх вартість, розраховану відповідно до додатку № 1 та інші, необхідні на розсуд сторін, умови.
За умовами пункту 2.4. договору строки виконання робіт за замовленням на демонтаж КЛЗ з ККЕ розраховуються виходячи з показника продуктивності демонтажу кабелю: 1 тонна / день на одну бригаду. Проте, у будь-якому випадку, строк виконання робіт не може перевищувати 30 робочих днів з дати підписання замовлення.
Згідно пункту 4.11. договору роботи проводяться підрядником за технологією, що унеможливлює пошкодження лінійно-кабельних споруд замовника. У разі, якщо лінійно-кабельні споруди замовника було пошкоджено, деформовано або знищено, підрядник зобов'язується відшкодувати у повному обсязі спричинені збитки, у т.ч. недоотриману вигоду та компенсувати вартість відновлювальних робіт та суми штрафних санкцій, що були застосовані до замовника у зв'язку із наслідками дій та бездіяльності підрядника.
За умовами пункту 7.1. договору з моменту передачі замовником підряднику кабельної лінії зв'язку, згідно акта приймання-передачі КЛЗ, які підлягають демонтажу і до моменту підписання замовником відповідного акта приймання-передачі демонтованих матеріалів фактично прийнятих замовником, підрядник несе відповідальність за викрадення, псування або знищення таких КЛЗ (незалежно від наявності в цьому вини підрядника). Підрядник звільняється від відповідальності за викрадення, псування або знищення переданих йому КЛЗ, якщо викрадення, псування або знищення КЛЗ сталося з вини самого замовника.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року, а у частині невиконаних на дату закінчення строку дії зобов'язань, до закінчення їх виконання.
Договір, додатки до договору підписані уповноваженою особою позивача та відповідачем та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору між Акціонерним товариством "Укртелеком" та Фізичною особою-підприємцем Сікорським Анатолієм Йосиповичем 02.08.2021 підписано замовлення № 2 ВнФ-02/08/2021 від 02.08.2021 року, а також 27.08.2021 - замовлення № 3 ВнФ-27/08/2021 від 27.08.2021 року (т. 1 а.с. 31, 32, 35-39).
Для виконання робіт з демонтажу кабелю за договором та у відповідності до зазначених замовлень, замовник (позивач) передав, а підрядник (відповідач) прийняв кабельні лінії зв'язку, про що сторонами спільно підписано акти приймання-передачі кабельної лінії зв'язку до договору № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року № 2 від 02.08.2021 та № 3 від 27.08.2021 (т.1 а.с. 33, 34, 40-43).
28.08.2021 року та 22.11.2021 року між сторонами складено акти демонтажу кабелю, у яких зазначено про здійснення підрядником демонтажу кабелю марки ТПП 100x2x0,4 в м. Немирів, загальною довжиною 3310 метрів згідно замовлень № 2 ВнФ-02/08/2021 від 02.08.2021 року та № 3 ВнФ-27/08/2021 від 27.08.2021 року за договором № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору демонтований кабель у строк, встановлений замовленням відповідачем не переданий.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року позивач звертався до відповідача із листом № 1030-вих-VC- 05G710-2021 від 12.10.2021 щодо стягнення неустойки та із листом № 51-вих-VC- 05G710-2022 від 25.01.2022 щодо повернення демонтованого кабелю, зокрема і демонтованого у м. Немирів кабелю марки ТПП 100x2x0,4 загальною довжиною 3310 метрів (т. 1 а.с. 47-54).
У відповідь на лист позивача № 51-вих-VC- 05G710-2022 від 25.01.2022 відповідач листом № 51 від 07.02.2022 гарантував здати позивачу зокрема демонтований з ККЕ м. Немирів кабель марки ТПП 100x2x0,4 у кількості 3310 метрів протягом лютого 2022 року, однак демонтований кабель позивачу не повернув.
З урахуванням наведеного позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі вартості недоотриманого від підрядника (відповідача) та у подальшому - нереалізованого кабелю (ТПП 100x2x0,4 в кількості 3310 метрів) у розмірі 220 995,96 гривень.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 220 995,96 гривень збитків внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором підряду № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою укладений між cторонами договір № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).
Згідно частини 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
В силу частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаних обома сторонами.
Судом встановлено, що на підставі договору № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року, відповідач взяв на себе зобов'язання виконати робити по демонтажу та транспортуванню кабельних ліній зв'язку (або фрагментів КЛЗ) та обладнання на склад замовника (позивача).
Відповідно до пунктів 4.2., 4.3 договору роботи повинні бути виконані у строки вказані у відповідних замовленнях. При виконанні робіт по демонтажу КЛЗ необхідно дотримуватись порядку, який описано у додатку № 4 до договору.
Згідно пункту 1.5. порядку виконання та приймання робіт по демонтажу кабелів зв'язку (додаток № 4 до договору) замовник передає кабельну лінію підряднику для демонтажу згідно "Акта приймання-передачі кабельної лінії зв'язку (КЛЗ), (фрагменту КЛЗ)" (надалі - акт), форма якого міститься в додатку № 5 до договору.
Відповідно до пункту 1.15. порядку виконання та приймання робіт по демонтажу кабелів зв'язку з моменту демонтажу і до моменту передачі кабелю замовнику, ризик випадкової втрати або пошкодження демонтованого кабелю покладається на підрядника.
Пунктом 1.17 порядку виконання та приймання робіт по демонтажу кабелів зв'язку сторони визначили, що демонтований кабель та муфти підрядник разом з представником технагляду замовника доставляє за свій власний рахунок (підрядника) на склад замовника, адреса розташування якого вказується у замовленні. Підрядник у присутності представника технагляду здає брухт демонтованого кабелю по вазі та марці матеріально-відповідальній особі замовника у відповідності до акта приймання-передачі демонтованих матеріалів, складеного за формою згідно додатку №7 до договору.
Згідно пунктів 3, 5 спільно підписаних між Акціонерним товариством "Укртелеком" та Фізичною особою-підприємцем Сікорським Анатолієм Йосиповичем замовлень № 2 ВнФ-02/08/2021 від 02.08.2021 року та № 3 ВнФ-27/08/2021 від 27.08.2021 року строк виконання робіт встановлено - 30 днів з дати підписання замовлень; адреса складу замовника, на який підрядник зобов'язаний доставити та передати замовнику демонтований кабель - м. Житомир, вул. Транспорна, 10 (т. 1 а.с. 31, 32, 35-39).
Отже, вказані замовлення мали бути виконані підрядником до 01.09.2021 року та до 26.09.2021 року відповідно.
Як вбачається із матеріалів справи згідно актів приймання-передачі кабельної лінії зв'язку до договору № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року замовлень № 2 від 02.08.2021 та № 3 від 27.08.2021 (т.1 а.с. 33, 34, 40-43), замовник (позивач) передав, а підрядник (відповідач) прийняв кабельні лінії зв'язку для виконання робіт за договором.
Згідно актів від 28.08.2021 року та від 22.11.2021 року підрядником здійснено демонтаж кабелю марки ТПП 100x2x0,4 в м. Немирів, загальною довжиною 3310 метрів (т. 1 а.с. 44-46).
У зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 05G710/327/21 від 14.07.2021 року позивач звернувся до відповідача із листом № 51-вих-VC- 05G710-2022 від 25.01.2022 щодо повернення демонтованого кабелю, зокрема і демонтованого у м. Немирів кабелю марки ТПП 100x2x0,4 загальною довжиною 3310 метрів (т. 1 а.с. 52-54).
У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 51 від 07.02.2022 гарантував здати позивачу демонтований з ККЕ м. Немирів кабель марки ТПП 100x2x0,4 у кількості 3310 метрів протягом лютого 2022 року.
Водночас, доказів передачі відповідачем на склад замовника демонтованого кабелю матеріали справи не містять.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Приписами статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За змістом частини 1 статті 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Доказів, які б підтверджували, що зазначені вище порушення сталися не з вини відповідача матеріали справи не містять.
Як встановлено судом демонтований відповідачем кабель марки ТПП 100x2x0,4 у кількості 3310 метрів на склад замовника у відповідності до пункту 1.17. порядку виконання та приймання робіт по демонтажу кабелю зв'язку ФОП Сікорським А.Й. не доставлено та позивачу не передано та саме неналежне виконання відповідачем умов договору щодо доставки та передачі демонтованого кабелю спричинило завдання позивачу збитків, тобто наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, завданими позивачу.
Невиконання умов договору щодо передачі демонтованого кабелю у визначений договором строк свідчить також про протиправність дій відповідача.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про передання демонтованих кабелів при здійсненні робіт за договором підряду, зокрема, щодо повернення демонтованого кабелю марки ТПП 100x2x0,4 загальною довжиною 3310 метрів, однак відповідач залишив такі вимоги без задоволення.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, вини, завданих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками.
Як вбачається із матеріалів справи розмір заявлених до стягнення збитків позивачем розраховано виходячи із вартості демонтованого кабелю марки ТПП 100x2x0,4, непереданого відповідачем на склад замовника у кількості 3310 м у вигляді брухту на момент подання позову до суду та складає 220 995,96 гривень (3310 м кабелю марки ТПП 100x2x0,4 * 0,521 = 1724.51 кг * 128.15 грн./кг = 220 995,96 грн., з яких: 3310 м - довжина непоставленого відповідачем кабелю згідно актів демонтажу (т. 1 а.с. 44-46); 0,521 - коефіцієнт для визначення ваги кабелю згідно ДСТУ 22498-77 (діючого на момент виготовлення кабелю); 724,51 кг - вага 3310 метрів непоставленого відповідачем кабелю (т. 1 а.с. 57-60); 128,15 грн./кг - ціна 1 кг кабелю марки ТПП 100x2x0,4 у вигляді брухту на момент подання позову (згідно накладної від 28.07.2023 № КІП/23-15 (т. 1 а.с. 56).
За наведеного, суд дійшов до висновку про те, що в результаті дій відповідача позивач втратив належне йому майно, проте мав реальну можливість отримати дохід (у розмірі вартості неотриманого від підрядника (відповідача) та у подальшому - нереалізованого кабелю (ТПП 100x2x0,4 в кількості 3310 метрів) у розмірі 220 995,96, однак був протиправно позбавлений того на що він правомірно розраховував, у разі належного виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Враховуючи, що розмір вартості демонтованого кабелю є документально підтвердженим, здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми збитків за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 220 995,96 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 220 995,96 гривень збитків є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 11129 від 08.09.2023 року сплачено судовий збір у розмірі 3 314,94 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об'ємі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 314,94 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) 220 995,96 гривень (двісті двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень, 96 копійок) збитків та 3 314,94 гривень (три тисячі триста чотирнадцять гривень, 94 копійки) судових витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, до електронного кабінету у системі ЄСІТС, ІНФОРМАЦІЯ_2;
3 - відповідачу, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1.