Справа № 201/11732/23
Провадження № 3/201/4209/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого електромонтером КП «Міськсвітло», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 07 вересня 2023 року о 09 годині 26 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_1 , на регульованому перехресті в районі буд. № 61-д по просп. Гагаріна в м. Дніпрі, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав переваги у русі та скоїв зіткнення з велосипедом «Optimabikes», під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
ОСОБА_1 під час судового розгляду свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в час та місці, зазначені в протоколі, він дійсно керував автомобілем «ВАЗ» та мав намір повернути ліворуч на регульованому перехресті, у зв'язку з чим трохи виїхав на перетинання доріг та став оглядати проїзну частину у зустрічному напрямку прямо та, побачивши приближення правою крайньою смугою велосипеда, зупинився, однак велосипедист став екстрено гальмувати та втратив керування, змінивши напрямок руху ліворуч, після чого останній здійснив наїзд на його стоячий автомобіль. Після пригоди він вийшов до велосипедиста, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та повністю визнавав свою вину у цій події, у зв'язку з чим навіть зобов'язався під розписку відшкодувати завданий йому збиток, на підтвердження чого він просить долучити відповідну розписку ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 був неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно з рішення Європейського суду з прав людини по справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, суду пояснив, що він став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди між автомобілем «ВАЗ» та велосипедом, під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , який втратив керування та здійснив наїзд на стоячий автомобіль «ВАЗ», який дійсно мав намір повернути ліворуч на регульованому перехресті, однак зупинився перед наближення вказаного велосипеда, у якого була вільна права крайня смуга.
Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку про те, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в дану справу не достатньо для того щоб зробити однозначний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в якому обвинувачується останній.
Так, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов'язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З метою збирання доказів на співробітників поліції покладається обов'язок, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, долучати до протоколу про адміністративне правопорушення: схему місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків; показання технічних приладів; показання засобів фото- та/або відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 553246 від 07 вересня 2023 року дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, п. 16.6 Правил дорожнього руху України.
Однак, при дослідженні матеріалів даної справи судом не було встановлено належних та допустимих доказів на підставі яких, поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, може бути зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину складеним стосовно нього протоколом, зокрема будь-яких доказів, які безпосередньо вказують на обставини, що підлягають доказування у даній справі та у своїй сукупності вказують на причинно-наслідковий зв'язок дій останнього з наслідками, що настали, немає. Так зібраними доказами у цій справі не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до якої, він не порушував правил дорожнього руху та стояв в той момент, коли в нього здійснив наїзд велосипед «Optimabikes», під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , який втратив керування та змінив напрямок руху ліворуч, замість того, щоб просто проїхати прямо.
Такі показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності повністю співвідносяться та зіставляються з показаннями свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні підтвердив, що саме велосипедист ОСОБА_2 здійснив наїзд на стоячий автомобіль «ВАЗ», який не створював перешкод для руху велосипедиста, оскільки останній міг безперешкодно проїхати перехрестя по правій крайній смузі, однак втратив керування та змінив напрямок руху ліворуч, здійснивши наїзд на вказаний автомобіль «ВАЗ».
Разом з тим письмові покази ОСОБА_2 , що були відібрані патрульними поліції під час оформлення матеріалів даної справи, суд не може покласти в основу прийнятого рішення, оскільки повідомлені ним обставини не можуть бути перевірені на достовірність безпосередньо під час судового розгляду. Вказаний учасник процесу на неодноразові виклики до суду не прибув, а також не повідомив про причини своєї неявки, що в умовах необхідності дотримання судом принципу безпосередності дослідження доказів виключає можливість їх оцінки, а тому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, не приводить такі показання.
За таких обставин з упевненістю неможливо стверджувати, що водій ОСОБА_1 на регульованому перехресті не надав дороги велосипеду, що рухався в зустрічному напрямку прямо, а тому наявність сумніву про цей факт повинно трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено матеріалами, зібраними патрульними поліції.
Підсумовуючи вищевикладене, а також даючи оцінку дослідженим вище доказам з точки зору критерія відповідності доведеності вини особи поза розумним сумнівом, суд вважає, що сукупність зібраних доказів є недостатньою та не взаємопов'язаною між собою для того щоб прийти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до наслідків, які настали за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно останнього.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли через суперечливість самого протоколу та відсутність відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину ОСОБА_1 поліцією адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідальність за яке встановлюється за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя:В.М. Гончаренко