Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/9897/23
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/907/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
21 листопада 2023 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
21.11.2023 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді від 17.11.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/907/23 справу передано судді-доповідачу ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу та зобов'язати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру /далі - САП/ забезпечити внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ відомостей з його заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а також надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов'язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто, на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від ОСОБА_3 у т. ч. з'ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
В ході вирішення питання про призначення апеляційної скарги ОСОБА_3 до розгляду суддею-доповідачем, оскільки апелянт не надав копії оскаржуваної ухвали, здійснено доступ до системи «Єдиний державний реєстр судових рішень», в ході якого встановлено, що: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку; (2) виявлено факт зловживання апелянтом своїми процесуальними правами.
Так, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, слідчий суддя закрив провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, зазначивши при цьому, що прийняте ним рішення не підлягає апеляційному оскарженню. Натомість в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не навів жодних доводів з приводу можливості оскарження такої ухвали.
Водночас із електронної копії оскаржуваної ухвали видно, що:
(1) згідно змісту скарги, ОСОБА_3 просить внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, головою Національного банку України, заступником Голови Національного банку України і іншими заступниками голови НБУ, директорами-розпорядниками ФГВФО, міністром внутрішніх справ України, начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, головою Державної служби фінансового моніторингу України, генеральними прокурорами та їхніми заступниками з 2014 року і по цей час, іншими керівниками органів державної влади України, якими, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
(2) у справі №991/8388/23 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка також перебувала у провадженні слідчого судді, прокурор САП направив до суду заперечення, у яких зазначає, що на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду за заявами ОСОБА_3 Солом'янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування низки кримінальних проваджень, зокрема: №42021000000001493, розпочате на підставі ухвали у справі №991/4203/21 від 23.06.2021; №52021000000000288, розпочате на підставі ухвали у справі №991/3400/21 від 31.05.2021; №52021000000000336, розпочате на підставі ухвали у справі №991/4202/21 від 23.06.2021; №52020000000000628, розпочате на підставі ухвали у справі №991/7984/20 від 30.09.2020; №42020000000000896, розпочате на підставі ухвали у справі №991/1870/21 від 29.03.2021; №52020000000000740 та №42020000000002416, розпочаті на підставі ухвали у справі №991/9656/20 від 27.11.2020; №4520200000000000452, до якого долучено ухвалу у справі №991/6072/20 від 29.07.2020, оскільки таке провадження розпочате 19.07.2020 на підставі такої ж заяви ОСОБА_3 ;
(3) зі змісту долученого ОСОБА_3 до матеріалів скарги листа Солом'янської окружної прокуратури міста Києва від 21.04.2023 видно, що матеріали досудових розслідувань, зареєстрованих в ЄРДР за №12015100050012569 від 30.12.2015, №42021000000001493 від 16.07.2021, №52021000000000288 від 01.06.2021, №52020000000000628 від 08.10.2020, №52020000000000740 від 01.12.2020, №42021000000000896 від 21.04.2021, №520200000000000452 від 19.07.2020, №52021000000000336 від 30.06.2021, об'єднані в одне провадження з кримінальним провадженням за №12015100050012569 від 30.12.2015, досудове розслідування якого здійснюється Солом'янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві;
(4) у провадженні слідчого судді перебувала справа №991/5783/22 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. За результатами розгляду вказаної скарги слідчим суддею 06.12.2022 постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, а саме зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 10.11.2022 за №VYH-20221110-01-01 та надати ОСОБА_3 витяг з ЄРДР;
(5) зі змісту заперечень прокурора САП також видно, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2022 (справа №991/5783/22) за заявою ОСОБА_3 від 10.11.2022 розпочато кримінальне провадження №42022000000001836, а постановою прокурора підслідність провадження визначено за Солом'янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві. Також слідчий суддя зазначив, що обставини викладені у скарзі ОСОБА_3 від 24.11.2022, яка була розглянута 06.12.2022, аналогічні тим про які він вказує у скарзі, котра надійшла у провадження судді 13.11.2023.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що за викладеними у скарзі обставинами неодноразово вносилися відомості до ЄРДР, а зареєстровані на підставі заяв ОСОБА_3 кримінальні провадження об'єднані в одне провадження з кримінальним провадженням за №12015100050012569 від 30.12.2015, досудове розслідування якого здійснюється Солом'янським управлінням поліції ГУ НП у місті Києві.
Таким чином, судом вже неодноразово розглядалася скарга ОСОБА_3 на бездіяльність САП щодо тих самих обставин.
Крім того, ухвали слідчих суддів з подібних питань переглядалися апеляційним судом, зокрема, у справі №991/5609/22 (провадження №11-сс/991/95/23) - ухвала від 02.02.2023, у справі №991/8461/21 (провадження №11-сс/991/27/22) ухвала від 11.01.2022.
І хоча КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації, коли має місце багаторазове (повторне) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, за наслідками чого (1) суд виносив рішення та (2) ці судові рішення набрали законної сили. Але у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Тому, в разі надходження до суду повторної скарги на невнесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, питання щодо невнесення яких вже було предметом судового контролю з боку слідчого судді, суду належить її вирішити на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов'язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).
Зокрема, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).
Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов'язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).
Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованої на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).
Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).
Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).
Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Ураховуючи ненаведення заявником у своїй заяві вагомих й непереборних обставин, які б дозволяли винести на вирішення колегії суддів питання щодо повторного розгляду його заяви, зважаючи на неможливість суду апеляційної інстанції відступити від своїх попередніх висновків, згідно з якими відсутні підстави для задоволення його скарги, суддя-доповідач вважає за неможливе призначити апеляційну скаргу ОСОБА_3 до розгляду.
Отже, повторний розгляд питання про законність невнесення відомостей до ЄРДР щодо тих же обставин, стосовно чого було прийняте остаточне рішення, за відсутності належних підстав суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права й остаточності судового рішення, а також закріпленим у ст. 2 КПК завданням кримінального провадження.
Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу (ч. 4 ст. 399 КПК).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що питання щодо законності невнесення відомостей до ЄРДР вже вирішувалося ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вважаю за необхідне на підставі ст. ст. 2, 7, 8, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 399 КПК відмовити ОСОБА_3 у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року про закриття провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/9897/23 (провадження №1-кс/991/9989/23).
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2