Постанова від 21.11.2023 по справі 745/848/23

Справа № 745/848/23 Головуючий у 1 інстанції Даньков О. М.

Провадження № 33/4823/827/23

Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,

з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, із середньою спеціальною освітою, пенсіонерка, проживаюча по АДРЕСА_1 ,

притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. судового збору.

Як установив суд, 25.09.2023, близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який проживає разом, що виражалось в нецензурній лайці та погрозою фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю останнього, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Звертає увагу, ніякого домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до колишнього чоловіка вона не вчиняла. Між ними склалися неприязні стосунки на ґрунті взаємовідносин із дітьми. 25.09.2023 колишній чоловік першим вчинив з нею сварку.

Зазначає, вона жінка пенсійного віку, 1957 року народження, невеликого росту та ваги, взагалі не могла завдати шкоди психологічному здоров'ю колишнього чоловіка, який сам провокує сварки та постійно кидається на неї з кулаками та погрозами.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з викладених у ній підстав. Зокрема, ОСОБА_1 вказала, що з чоловіком розірвали шлюб у 2002 році, він залишив її з двома синами і пішов до іншої жінки, з якою проживав на протязі 22 років. Тепер повернувся у квартиру, яку йому надавали за місцем роботи на родину і встановлює свої порядки. Фактично колишній чоловік її виживає з квартири, замикає, щоб вона не могла вийти з дому. Перший поверх дозволяє вийти із житла через вікно. Кидається до неї з кулаками, принижує, погрожує розправою, при цьому викликає поліцію та звинувачує її у домашньому насильстві.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді відносно ОСОБА_1 , дотримані не були.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності її вини, обґрунтовуючи свій висновок фактичними обставинами, встановленими на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом, заявою та поясненнями.

Однак, апеляційний суд не може погодитись із таким висновком місцевого суду, оскільки він зроблений судом першої інстанції без всебічного і повного аналізу всіх фактичних обставин справи.

Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що судом належним чином не проаналізовано обставини події, яка стала підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно обох учасників конфлікту.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та погрози не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2023, ОСОБА_1 , 25 вересня 2023 року, близько 01 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який проживає разом, що виражалось в нецензурній лайці та погрозою фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю останнього, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.

Разом з тим, з обставин домашнього насильства, описаних у протоколі, неможливо зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно колишнього чоловіка, а й про можливість завдання внаслідок цього шкоди його психічному здоров'ю.

При цьому, можлива нецензурна лайка та погрози фізичною розправою в межах конфлікту, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.

Будь - яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 25.09.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, у матеріалах справи немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо неї закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Антипець

Попередній документ
115047129
Наступний документ
115047131
Інформація про рішення:
№ рішення: 115047130
№ справи: 745/848/23
Дата рішення: 21.11.2023
Дата публікації: 22.11.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Чернігівський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (21.11.2023)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 29.09.2023
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства
Розклад засідань:
21.11.2023 09:30 Чернігівський апеляційний суд