1Справа № 335/6694/19 1-кп/335/86/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинувальними актами № 12019080040001560 від 12.05.2019 року, № 120190800600001088 від 12.05.2019 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, яка має професійно - технічну освіту, розлучена, має малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженої:
- 24.11.2014 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 185, ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 27.07.2017 року Рокитнянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України, до 1 року 9 місяців позбавлення волі;
- 27.09.2017 року Володарським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 29.11.2017 року Фастівським міськрайонний судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі;
- 23.02.2018 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. ч. 1, 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ЗУ «Про амністію» звільнена від відбування покарання;
- 03.08.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ст. 79 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 06.10.2021 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;
- 31.08.2022 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 23.08.2023 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі,
- 03.10.2023 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 70 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, -
обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
05.05.2019 року, в обідній час (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_5 зайшла до приміщення ресторану «Водограй», що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 15, де під час спілкування з менеджером вказаного закладу ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , від імені замовника, банкет якого мав відбутися 11.05.2019 року, вирішила шляхом шахрайських дій, а саме: шляхом надання недостовірної інформації, заволодіти грошовими коштами, які замовник залишив в цьому закладі у якості завдатку. З метою реалізації такого свого злочинного умислу та збагачення за рахунок чужого майна, а саме з метою заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, шляхом обману пояснила ОСОБА_6 про те, що банкет не може відбутися у зв'язку з особистими непередбачуваними обставинами, у зв'язку з чим вона потребує повернення завдатку у сумі 2000 гривень. В ході бесіди ОСОБА_5 переконала ОСОБА_6 в достовірності наданої нею інформації, хоча при цьому усвідомлювала, що вводить в оману ОСОБА_6 і, як результат, остання віддала їй вказану суму завдатку, якими в подальшому ОСОБА_5 розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Крім того, 08.05.2019 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, прийшла у кафе „Пінта", розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 171 та, назвавшись родичкою замовників банкету, повідомила працівнику кафе про те, що банкет, який було замовлено раніше, не буде проведено, у зв'язку з тим, що у замовника померла родичка, та попрохала повернути внесені в якості завдатку грошові кошти в сумі 2000 гривень.
Працівник кафе за узгодженням з адміністратором передав грошові кошти в сумі 2000 гривень ОСОБА_5 , після чого остання залишила приміщення кафе з грошовими коштами, які вона отримала від працівника кафе «Пінта», шляхом обману, під приводом повернення грошових коштів, які були раніше внесені в якості завдатку за проведення урочистої події, спричинивши тим самим матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 08.05.2019 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, прийшла у кафе «Веранда», розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Набережна магістраль та, назвавшись родичкою замовників банкету, повідомила працівнику кафе про те, що банкет, який було замовлено раніше, не буде проведено, у зв'язку з тим, що у замовника померла родичка, та попрохала повернути внесені в якості завдатку грошові кошти в сумі 3000 гривень, однак працівниця кафе «Веранда», запідозривши, що ОСОБА_5 намагається шляхом обману заволодіти грошовими коштами, викликала співробітників поліції.
Таким чином. ОСОБА_5 виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винною у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, щиро покаялася у скоєному, підтвердила вчинення кримінальних правопорушень за викладених вище обставин. Суду показала, що приблизно у травні 2019 року заволоділа грошовими коштами у одному з кафе у м. Запоріжжі на суму 2 000 гривень та у іншому кафе на суму 2 000 гривень, з метою збагачення за чужий рахунок. Прибувши у зазначені кафе, вона повідомила співробітників, що заплановані іншими особами банкети не відбудуться та отримала від їх імені внесені грошові кошти у якості завдатку, при цьому, не маючи намір повертати їх власникам, якими розпорядилася на власні потреби. Також у травні 2019 року у іншому кафе у той же спосіб вона запевняла співробітника кафе про скасування банкету і прохала повернути грошові кошти у розмірі 3 000 гривень, однак, була зупинена співробітниками поліції. Спричинена потерпілим матеріальна шкода нею не відшкодована. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 на суму 2000 гривень визнає у повному обсязі.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
Потерпіла ОСОБА_8 суду надала письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, відповідно до якої цивільний позов не заявляє, на призначенні суворого покарання обвинуваченій не наполягає.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням даних про її особу.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
За встановлених обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 190 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, як закінчений замах на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів, ступінь наслідків їх вчинення, розмір заподіяної шкоди, яка на час розгляду справи обвинуваченою не відшкодована.
Також суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка вину у вчиненні злочинів визнала у повному обсязі, розкаялася у скоєному, розлучена, має малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання, раніше засуджена, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд також враховує її індивідуальні особливості, вік, соціальний стан, спосіб життя, поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченої, її ставлення до скоєного, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, предмету посягання, характеру діянь, способу, місця та часу скоєння кримінальних правопорушень, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети кримінальних правопорушень, обставин, що характеризують обвинувачену, думки сторони обвинувачення щодо виду та строку покарання, суд приходить до висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченої та для попередження скоєння інших злочинів, є покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинені кримінальні правопорушення, та його призначення, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Такий вид покарання, на переконання суду, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, та відповідає принципам «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Беручи до уваги, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, були вчинені ОСОБА_5 , до засудження вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2023 року, остаточне покарання їй підлягає призначенню, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.
Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні 29.08.2022 року об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_5 була затримана співробітниками поліції, на підставі ухвали суду від 29.11.2021 року, якою було надано дозвіл на затримання обвинуваченої для доставки до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Ухвалою суду від 30.08.2022 року у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 відмовлено, та її звільнено з-під варти у залі суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне зарахувати до строку відбуття покарання, призначеного обвинуваченій ОСОБА_5 , строк попереднього ув'язнення та перебування під вартою в період з 29.08.2022 року по 30.08.2022 року включно.
В рамках даного кримінального провадження запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 не застосовано, відповідних клопотань не надходило, доцільності його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, судові витрати відсутні.
Цивільний позов, заявлений на досудовому розслідуванні потерпілою ОСОБА_7 на суму 2 000 гривень підлягає задоволенню, як визнаний обвинуваченою та підтверджений матеріалами кримінального провадження. Іншими потерпілими у даному кримінальному провадженні цивільні позови не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 394, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 4 (чотири) місяці, призначеним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2023 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 відбуту нею частину строку покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2023 року - повністю.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення та перебування під вартою в період з 29.08.2022 року по 30.08.2022 року включно.
Цивільний позов ОСОБА_7 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази:
- DVD-диск з записом зовнішнього відеоспостереження кафе „Пінта", долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1