ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.11.2023Справа № 910/8480/23
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Фермерського господарства «Україна»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон»
про стягнення 3288746,35 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідач: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
30.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства «Україна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон» про стягнення 3288746,35 грн, з яких 2640000,00 грн попередньої оплати, 87011,50 грн 3% річних та 561734,85 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 позовну заяву Фермерського господарства «Україна» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 01.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі №910/8480/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.07.2023.
У підготовче засідання 26.07.2023 ані представник позивача, ані представник відповідача не з'явились.
У підготовчому засіданні 26.07.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2023.
05.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому, позивачем було повідомлено, що між сторонами ведуться переговори щодо укладення мирової угоди.
У підготовче засідання 06.09.2023 ані представник позивача, ані представник відповідача не з'явились.
У підготовчому засіданні 06.09.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 27.09.2023.
25.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому, позивачем було повідомлено, що між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо укладення мирової угоди.
У підготовче засідання 27.09.2023 ані представник позивача, ані представник відповідача не з'явились.
У підготовчому засіданні 27.09.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2023.
У підготовче засідання 18.10.2023 ані представник позивача, ані представник відповідача не з'явились.
У підготовчому засіданні 18.10.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2023.
При цьому, судом було надіслано позивачу виклик у судове засідання, призначене на 15.11.2023.
Однак, позивач у судове засідання 15.11.2023 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.
При цьому, про розгляд судом справи у судовому засіданні, призначеному на 15.11.2023, позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з Бази «Діловодство спеціалізованого суду» про надсилання ухвали суду від 18.10.2023 в електронний кабінет позивача (документ доставлено до електронного кабінету позивача 18.10.2023 о 17:45 год).
Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 15.11.2023.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
В той же час, згідно із ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
В постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/23344/17, від 15.01.2019 у справі №914/794/18, від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 суд дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Також, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача можливий за сукупністю наявності таких підстав як подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також наявність підстав вважати, що його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наявність підстав вважати, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача не може слугувати підставою для розгляду справи за відсутності позивача та ухвалення відповідного рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи, що свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Таким чином, умовою виникнення у відповідача обов'язку повернути отриману суму попередньої оплати є невиконання відповідачем у строки, встановлені договором, обов'язку з поставки товару.
У позовній заяві позивач вказує про укладення між сторонами у березні 2022 року договору постачання нафтопродуктів.
Однак, копії такого договору позивачем до суду не надано, з огляду на що неможливо встановити як строк виконання відповідачем обов'язку з поставки товару, так і прострочення виконання такого обов'язку.
При цьому, позивач також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, які відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України можуть бути нараховані за невиконання виключно грошового зобов'язання, тобто, зобов'язання з повернення суми попередньої оплати.
Втім, позивачем не надано суду, які б підтверджували прострочення виконання відповідачем обов'язку повернути позивачу суму попередньої оплати, зокрема, претензії про повернення суми попередньої оплати та її надсилання.
Більш того, позивачем у поданих до суду заявах було повідомлено, що між сторонами ведуться переговори щодо укладення мирової угоди та 25.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, де позивачем було повідомлено, що між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо укладення мирової угоди.
Оскільки позивач не виконує вимог ухвал суду та не з'являється у судові засідання, суд позбавлений достовірно встановити наміри позивача щодо вирішення спору, так як з наведеного вище вбачається, що між сторонами ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору.
Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання 15.11.2023, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неможливість вирішення справи судом без надання позивачем вище вказаних доказів, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Фермерського господарства «Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон» про стягнення 3288746,35 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача на те, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 185, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позов Фермерського господарства «Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнірон» про стягнення 3288746,35 грн. залишити без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст складено та підписано 20.11.2023.
Суддя О.М. Спичак