номер провадження справи 22/189/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 Справа № 908/2896/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/2896/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” (вул. Федорова Івана, буд. 32 літера А, м. Київ, 03038)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 12 699,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
18.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 12.09.2023) Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення 11304,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня по жовтень 2022; 1394,59 грн. 3% річних, нарахованих з 26.04.2022 по 31.10.2022. Також, просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ЦК та ГК України.
20.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою, яка була отримана останнім 24.01.2022, про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - ДТП, що сталося 30.12.2020. Оскільки дана заява була залишена відповідачем без задоволення, ПАТ «СК «УСГ» звернулось до суду з позовом. 06.10.2022 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з ТДВ «СК «Кредо» на користь ПАТ «СК «УСГ» 89774,95 грн. страхового відшкодування, 1240,50 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вказане страхове відшкодування сплачено позивачу 31.10.2022. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 11304,52 грн. інфляційних втрат та 1394,59 грн. 3% річних, які просив стягнути з відповідача.
14.11.2023 надійшла відповідь на відзив, яка не прийнята судом до розгляду з підстав, що зазначено нижче.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
07.11.2023 в системі «Електронний суд» Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” сформовано відзив на позов, який не прийнято судом до розгляду з підстав, що зазначено нижче.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2896/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2896/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 05.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно п. 2. ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, останнім днем строку для подання відзиву було 20.10.2023.
Відзив надійшов до суду 07.11.2023, тобто з пропущенням строку, встановленого судом відповідачу для подання відзиву. Відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку для подання відзиву та не заявлено клопотання про продовження цього строку.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
На підтвердження надіслання відзиву позивачу, відповідачем до відзиву долучено скріншот екрану комп'ютера про відправку відзиву на електронну пошту позивача. У відзиві зазначено про неможливість направлення відзиву стороні по справі засобами поштового зв'язку, оскільки Запорізька область, на території якої знаходиться головний офіс ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, є однією з областей, на території якої ведуться бойові дії, більшість працівників ТДВ “Страхова компанія “Кредо” були вимушено евакуйовані за межі України та/або у більш безпечні області України для збереження свого життя. Працівники, які мають змогу виконувати свої посадові обов'язки, працюють у віддаленому режимі роботи.
Відповідно ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, діючим процесуальним законодавством не визначено надіслання відзиву на електронну пошту сторони. Позивач зареєстрований в системі «Електронний суд», відтак, відповідач не був позбавлений можливості надіслати позивачу відзив через дану систему. Крім того, на території Запорізької області працюють поштові відділення зв'язку та здійснюється приймання/доставка поштових відправлень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Дотримуючись принципів господарського судочинства: верховенства права та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд не приймає до розгляду відзив, оскільки він поданий з порушенням встановленого судом строку для його подання, не подано належних доказів надіслання відзиву позивачу. Прийняття до розгляду відзиву, поданого з порушеннями господарського процесуального законодавства, без клопотання про продовження строку на його подання, вочевидь порушить право на справедливий суд, встановлений законом.
Оскільки відзив не прийнято судом до розгляду, відповідь на відзив судом не приймається.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи. Суд враховує, що відповідач був обізнаний про відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 20.11.2023.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Господарським судом Запорізької області при розгляді справи № 908/1261/22 за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про стягнення страхового відшкодування в розмірі 89774,95 грн., за результатами якої ухвалено рішення від 06.10.2022, встановлені такі обставини.
29.11.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу “ВАЗ”, д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Страховим актом № СТОКА-17963 від 11.01.2022 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 89774,95 грн.
Виплату страхового відшкодування в сумі 89774,95 грн. здійснено на користь страхувальника ПП “ВІП-РЕНТ” платіжним дорученням № 869 від 12.01.2022. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2021 у справі № 937/11652/21 визнано винним у ДТП водія транспортного засобу “ВАЗ”, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “ВАЗ”, д/н НОМЕР_1 , застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (відповідача) № НОМЕР_2 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 130000,00 грн. та франшизою 0,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування вих. № 45681 від 20.01.2022 в сумі 89774,95 грн. Відповідач отримав дану заяву 24.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у вставлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 89774,95 грн., позовні вимоги визнав.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.10.2022 у справі № 908/1261/22, що набрало законної сили, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування в розмірі 89774,95 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 95 коп.), витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок грн. 50 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).
Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 1.2 статуту АТ “Страхова компанія “УСГ”, змінено найменування Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УСГ”.
Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” перераховано на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” 89774,95 грн., згідно платіжного доручення № 14750 від 31.10.2022 з призначенням платежу: «Страх. відш. згідно акту 3001663-1, поліс № ЕР/203252792. Без ПДВ Згідно рішення суду по справі № 908/1261/22 від 06.10.2022.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля “ВАЗ”, д/н НОМЕР_1 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Як встановлено судом, заяву позивача на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 24.01.2022.
Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) викладено такий правовий висновок: «позивач (потерпілий), хоча й не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання».
Обов'язок відповідача сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат є правовим наслідком неналежного виконання грошового зобов'язання, яке виникло у відповідача саме з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу № ЕР/203252792).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов'язаний із моментом пред'явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача. Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16.
Відповідно до приписів ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідач, враховуючи приписи ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повинен був у строк до 25.04.2022 включно, виплатити позивачу страхове відшкодування за полісом ЕР/203252792, або прийняти рішення про відмову в його виплаті.
Страхове відшкодування було виплачено відповідачем 31.10.2022, згідно платіжного доручення № 14750 від 31.10.2022.
Розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, перевірений судом та визнається неправильним, оскільки позивачем неправомірно включено в період нарахування річних день оплати - 31.10.2022.
Згідно перерахунку суду, 3% річних за період з 26.04.2022 по 30.10.2022 включно становить 1387,21 грн., які стягуються з відповідача на користь позивача. У стягненні 7,38 грн. 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову в цій частині.
Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, визнається судом правильним. З відповідача на користь позивача стягується 11304,52 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 2682,44 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не заявлено.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 1-12/2022-К від 20.12.2022, укладений позивачем із Адвокатським бюро “Гедз”. Відповідно до цього договору, для надання правової допомоги позивачу призначено адвоката Гедз Ю.В. Повноваження адвоката Гедз Ю.В. підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10423/10 від 20.12.2021 та довіреністю № 0122-139 від 23.12.2022.
Згідно п. 5.1 цього договору, за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5000,00 грн. за кожну справу незалежно від переліку наданих послуг та часу, витраченого на них.
Відповідно до акту від 12.09.2022 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги № 1-12/2022-К від 20.12.2022 на загальну суму 20000,00 грн. (4 страхові справи), адвокатом проведено консультацію з клієнтом, підготовлено позовну заяву для подачі до суду в даній справі на суму 5000,00 грн.
Суд приймає до уваги, що позовна заява підписана адвокатом Гедз Ю.В., якою засвідчені всі копії документів, що додані до позову.
Платіжною інструкцією № 5090 від 12.09.2023 позивач сплатив на користь Адвокатського бюро “Гедз” суму по акту в розмірі 20000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. підтверджені належним чином.
Враховуючи викладене, у зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 4997,09 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” (вул. Федорова Івана, буд. 32-А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524) 11304 (одинадцять тисяч триста чотири) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 21 коп. 3% річних, 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 44 коп. судового збору, 4997 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 09 коп. витрат на правову допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 20 листопада 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко