Справа № 127/31863/23
Провадження №11-кп/801/1269/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
захисника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №12023020000000701 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 на шістдесят днів, починаючи з 31.10.2023 до 29.12.2023.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 порушується питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової ухвали про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник вважає ухвалу суду незаконною, належним чином не мотивованою та необґрунтованою. На думку захисника, зазначені прокурором ризики не підтверджені матеріалами провадження. Посилається на неприпустимість основного аргументу застосування запобіжного заходу - тяжкості інкримінованого злочину. Вказує, що ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, усталений спосіб життя має інвалідність ІІІ групи, не намагалась ухилятись від правосуддя.
Обвинувачена ОСОБА_8 , яка утримується під вартою, будучи повідомлена про розгляд даного провадження, не виявила бажання приймати участь в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали контрольного провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178 КПК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 місцевим судом були дотримані в повній мірі.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу в суді першої інстанції прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків, що обвинувачена ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та що застосований до неї запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для продовження строку тримання під вартою стали наявність обвинувачення у вчиненні злочину, а метою - запобігання спробам уникнення правосуддя та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченої під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
З урахуванням наведеного, а також даних про особу обвинуваченої ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, фактичні обставини справи, характер висунутого обвинувачення та дані, які характеризують особу обвинуваченої, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Захисником не наведено беззаперечних підстав для зміни обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який та не підтверджено неможливість останньої утримуватись в умовах слідчого ізолятора.
За таких обставин суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і ухвалення нової, відповідно до викладених в апеляційний скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4