ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3029/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:
позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
позивача-2: Міністерства освіти і науки України, м. Київ
до Верхньодніпровської міської ради, м. Верхньодніпровськ Кам'янського району Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного професійно-технічного навчального закладу "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, зміну права комунальної власності на земельну ділянку
Представники:
від прокуратури: Шустова В.А., службове посвідчення №069879 від 01.03.2023, прокурор;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Гришанков В.Л, довіреність №177 від 02.05.2023, представник.
СУТЬ СПОРУ:
Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 08.06.2023 № 04/55-1864вих-23 в інтересах держави в особі позивача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та в особі позивача-2 - Міністерства освіти і науки України, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" № 202-5/ІХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002;
- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, номер запису про право власності/довірчої власності: 41976505, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, прокурором у позові зазначений Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту".
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 11.03.2021 № 202-5/ІХ, в порушення вимог чинного земельного законодавства, затверджено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021 та прийнято в комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, земельні ділянки загальною площею 9875,1424 га, та на підставі чого у подальшому проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказані земельні ділянки.
Разом з тим, встановлено, що до загального обсягу переданих, на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021, земельних ділянок у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради передано, зокрема, земельну ділянку площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, яка належить до державної власності та перебуває на праві постійного користування у Державного професійно-технічного навчального закладу «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» з цільовим призначенням «для ведення дослідних і навчальних цілей».
Прокурор зазначає про те, що рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» № 202-5/ІХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 41,5349 га, кадастровий номер 12210855500:01:093:0002, є таким, що явно суперечить положенням статті 117 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», а також положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення систем управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.07.2023.
04.07.2023 на адресу суду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, надано пояснення від 23.06.2023 року № 260, в якому позовні вимоги прокуратури вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
11.07.2023 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.
17.07.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 03.07.2023 року №2628/0/2-23, в якому останній визнає позовні вимоги прокуратури в повному обсязі; просить при ухвалені судового рішення, в частині розподілу судових витрат між сторонами, застосувати положення ч.1 ст. 130 ГПК; судовий розгляд справи провести без участі відповідача.
Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 12.10.20223 підготовче засідання призначено на 31.10.2023.
Ухвалою господарського суду від 31.10.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 14.11.2023.
У призначене судове засідання позивачі явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; позивач-2 про причини неявки суд не повідомив.
14.11.2023 на електронну адресу суду від позивача-1 надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
У призначене судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; про причини неявки суд повідомив заздалегідь заявою від 18.10.2023 № 4105/0/2-23 про розгляд справи без участі учасника судового процесу.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивачів та відповідача, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.11.2023 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин щодо наявності/відсутності підстав для визнання незаконним і скасування рішення міської ради; встановлення обставин вчинення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, наявність підстав для її вчинення, наявність підстав для її скасування.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування від 19.08.1992 № 569, виданого головою Верхньодніпровської районної ради народних депутатів, Професійно-технічному училищу № 80, правонаступником якого є Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», передано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 222,3 га, в межах згідно з планом землекористування, для розміщення учбового сільськогосподарського виробництва.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, площею 41, 5349 га, що розташована у селищній раді Зарічанська Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 18.12.2017 зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України, з цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей.
Цієї ж дати - 18.12.2017 за Державним професійно-технічним навчальним закладом «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1221085500:01:093:0002, на підставі Державного акту на право постійного користування землею, номер 569, виданого 19.08.1992 Верхньодніпровською районною радою народних депутатів.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1221085500:01:093:0002, площею 41,5349 га належить до державної власності та перебувала у постійному користуванні у Державного професійно-технічного навчального закладу «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту».
В подальшому, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ та акту приймання-передачі від 26.01.2021 з додатками до нього, було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9875,1424 га, що розташовані на території Верхньодніпровської міської ради, у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради.
Рішенням Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 11.03.2021 № 202-5/ІХ затверджено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021 та прийнято в комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, земельні ділянки загальною площею 9875,1424 га, зазначені в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021, та на підставі чого у подальшому проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказані земельні ділянки.
Разом з тим, встановлено, що до загального обсягу переданих на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021, у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради передано, зокрема, земельну ділянку площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, яка належить до державної власності та перебуває на праві постійного користування у Державного професійно-технічного навчального закладу «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» з цільовим призначенням «для ведення дослідних і навчальних цілей».
На підставі вищезазначеного рішення Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області від 11.03.2021 № 202-5/ІХ, державним реєстратором Верхньодніпровської міської ради здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Верхньодніпровською міською радою, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.12.2022 номер інформаційної довідки 318147075 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1446437712210).
Звертаючись з даним позовом, прокурор стверджує про те, що рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» № 202-5/ІХ від 11.03.2021, в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 41,5349 га, кадастровий номер 12210855500:01:093:0002, є таким, що явно суперечить положенням статті 117 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», а також положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення систем управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, у зв'язку з чим останній просить суд визнати незаконним та скасувати вказане рішення, а також скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, номер запису про право власності/довірчої власності: 41976505, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та в особі Міністерства освіти і науки України.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і, водночас, чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує про те, що у даному випадку порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягає передачі у комунальну власність, внаслідок порушення відповідачами норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї.
Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» неодноразово звертався на адресу позивачів з метою їх інформування про наявність порушень інтересів держави та необхідність їх захисту шляхом вжиття ними відповідних заходів.
Так, Дніпропетровською обласною прокуратурою, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, направлено запит за № 24-1024 вих-22 від 01.11.2022 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання інформації щодо підстав зміни форми власності, з державної на комунальну, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 1221085500:01:093:0002, яка на праві постійного користування належить ДПТНЗ «КЦППРБА».
У листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.11.2022 № 10-4-0.61-5040/2-22 прокуратурі повідомлено, у тому числі, що заходи претензійно-позовного характеру з порушених у запиті питань Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вживались.
Крім того, листом від 12.01.2023 за вих.№24-39 вих.23 Дніпропетровська обласна прокуратура направила запит на адресу Міністерства освіти і науки України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому повідомило, що право власності на неземельну ділянку з кадастровим номером 1221085500:01:093:0002, що закріплена за ДПТНЗ «КЦППРКБА» на праві постійного користування, та було зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України перейшло до комунальної власності всупереч вимогам законодавства. Також прокурор просив надати інформацію стосовно надання Міністерством освіти і науки України дозволу Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області на передачу з державної в комунальну власність вказаної земельної ділянки освітнього призначення, а також про вжитті заходи претензійно-позовного характеру направлені на захист порушених інтересів держави.
Проте Міністерством освіти і науки України відповіді на запит прокуратури до теперішнього часу не надало.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не повідомило прокуратуру про намір здійснювати захист інтересів держави порушених неправомірним вибуттям земельної ділянки із державної власності, Жовтоводською окружною прокуратурою відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено повідомлення від 22.12.2022 № 04/55-3558ВИХ-22.
З огляду на тривалу бездіяльність Міністерства освіти і науки України в питаннях захисту інтересів держави, порушених неправомірним вибуттям із державної власності земельної ділянки освітнього призначення, прокуратурою, на виконання положень ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено повідомлення за № 24-460 вих. 23 від 24.04.2023 про застосування представницьких повноважень на захист інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважені органи державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивачів.
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п. "б", "в" ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є зокрема:
- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Частиною 1 статті 374 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч.4 ст.374 Цивільного кодексу України права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Відповідно до ч.2 ст. 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать зокрема земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Пунктом 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Закон № 5245-У1 від 06.09.2012 із змінами) передбачено, що з дня набрання чинності цим законом (з 01.01.2013) у державній власності залишаються, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
Згідно з п. ж, п. з ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 307, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" (код ЄДРПОУ 02541527), який є правонаступником прав та обов'язків Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», є установою державної форми власності з моменту його реєстрації 29.12.2002 та до теперішнього часу, а отже закріплена за закладом земельна ділянка не могла бути передана у комунальну власність.
Відповідно до пункту 1.1. статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 307 (далі - статут) Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" є підпорядкованим Міністерства освіти і науки державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти.
Згідно з пунктом 7.8 статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів та молодших спеціалістів Центр використовує навчально-матеріальну базу та земельні ділянки відповідно до паспортів, технічної документації, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, актів на право постійного користування землею, інших правовстановлюючих документів.
Майно Центру, в тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об'єкти є об'єктами державної власності, що закріплюються за Центром на праві оперативного управління (п. 7.9 статуту).
З огляду на викладене, вбачається, що включення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання-передачі із державної у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради (затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ) земельної ділянки з кадастровим номером 1221085500:01:093:0002, площею 41,5349 га, яка на праві постійного користування закріплена за державним навчальним закладом, є таким, що порушує матеріальні норми чинного законодавства України.
Як визначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, зокрема у пунктах 7.6. - 7.9.: "У цій справі прокурор пред'явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області) (пункт 7.6.).
Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору (пункту 7.7.).
Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі №826/3115/17 (пункт 7.8.).
Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18) (пункт 7.9.)".
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 №38-ОТГ щодо передання Верхньодніпровській міській територіальній громаді земельній ділянок, рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев'ятого скликання п'ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" та акт приймання - передачі від 26.01.2021 є такими, що суперечать інтересам держави та не відповідають вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту".
Отже, рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев'ятого скликання п'ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, площею 41,5349 га, є таким, що явно суперечить положенням ст. 117 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а також положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п.п. 4, 10 ч.2 ст. 16 Цивільного кексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
З урахуванням вищенаведених положень Цивільного та Земельного кодексу України, а також Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев'ятого скликання п'ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, площею 41,5349 га, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у відповідній частині.
Перебування земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:093:0002 у комунальній власності прямо заборонено положеннями ст. 117 Земельного кодексу України. Водночас, право комунальної власності на зазначену земельну ділянку у Верхньодніпровської міської ради виникло, саме на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев'ятого скликання п'ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" та акту приймання-передачі до нього від 26.01.2021, а отже поновлення права державної власності на зазначену земельну ділянку має здійснюватися шляхом скасування вказаного рішення в частині прийняття земельної ділянки в комунальну власність.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Таким чином, на підставі викладеного, у даних спірних правовідносинах, також ефективним логічним та послідовним способом захисту прав власника земельної ділянки - держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є скасування державної реєстрації права комунальної власності з одночасним припинення речових прав, відповідно до цього Закону.
За викладеного, суд вбачає підстави задовольнити позовні вимоги повністю.
Крім того, відповідач заявлені до нього позовні вимоги прокурора визнав у повному обсязі, про що зазначив у поданому до суду відзиві від 03.07.2023 року №2628/0/2-23.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Відзив на позовну заяву 03.07.2023 року №2628/0/2-23, в якому відповідач просив суд прийняти визнання позовних вимог, підписаний Верхньодніпровським міським головою Г.М. Лебідь, повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Тож, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Прокурор, звертаючись з даним позовом, сплатив судовий збір у сумі 5 368 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1298 від 12.05.2023.
Отже, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, прокурору відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп. (5 368,00 х 50%).
Інші 50% судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп., з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" № 202-5/ІХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002.
Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 41,5349 га, кадастровий номер 1221085500:01:093:0002, номер запису про право власності/довірчої власності: 41976505, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Стягнути з Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, м. Верхньодніпровськ, просп. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 04052595) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) з Державного бюджету України 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.), що складає 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого Дніпропетровською обласною прокуратурою згідно із платіжною інструкцією від 12.05.2023 № 1298, яка наявна в матеріалах справи № 904/3029/23.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.11.2023
Суддя І.А. Рудь