ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/7152/21 Номер провадження 22-з/814/177/23 Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача - Дряниці Ю.В.,
судді - Пилипчук Л.І., Обідіна О.І..
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крячка Олега Володимировича про винесення додаткового рішення
по справі за поданням старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про звернення стягнення на земельну ділянку, стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року у задоволенні подання старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) Сєроштан А.В. про звернення стягнення на земельну ділянку відмовлено.
Ухвалу оскаржили стягувачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подавши апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити подання старшого державного виконавця Московського відділу ДВС міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про звернення стягнення на земельну ділянку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2021 року залишено без змін.
01 травня 2023 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Крячка Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України, у доводах якої представник третьої особи просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 12 000 грн.
Колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Cудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правову допомогу представником ОСОБА_1 надано договір про надання правової допомоги від 09.08.2021 року, додаток №1 (апеляційна інстанція) до договору про надання правової допомоги від 09.08.2021 року, акт приймання-передачі правової допомоги до договору від 09.08.2021р. від 21.04.2023 року.
Згідно п. 2 додатку №1 (апеляційна інстанція) до договору про надання правової допомоги від 09.08.2021 року сторони погодили, порядок розрахунку гонорару за послуги/роботи адвоката за даним договором:
-первісне ознайомлення із матеріалами справи, вивчення судової практики та формування спільної з клієнтом правової позиції для участі у судовому розгляду - 3000 грн.;
- складання відзиву на апеляційну скаргу - 5000 грн.;
- складання клопотань (за необхідності) - 1000 грн.;
- складання заяви про додаткове рішення - 2000 грн.;
- участь у судових засіданнях - 1000 грн. за одне засідання.
Згідно акту приймання-передачі правової допомоги адвокатом надано наступні послуги: -первісне ознайомлення із матеріалами справи, вивчення судової практики та формування спільної з клієнтом правової позиції для участі у судовому розгляду - 3000 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 5000 грн., складання заяви про додаткове рішення - 2000 грн., участь у двох судових засіданнях - 2000 грн. Всього - 12000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року та подальшими змінами) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 756/2114/17.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Колегія суддів відзначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_1 приймає участь у справі у якості третьої особи, у даному судовому провадженні судом не вирішувався спір по суті вимог, а розглядалось питання звернення стягнення на майно боржника у порядку виконання рішення суду, що не потребувало від адвоката вчинення тих чи інших процесуальних дій, як під час розгляду спору по суті, при цьому доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зводяться до того, що на час розгляду питання звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 є користувачем спірної земельної ділянки, оскільки до неї разом з набуттям права власності на житловий будинок перейшло право користування земельною ділянкою.
Отже, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів вважає, що до стягнення на користь ОСОБА_1 належить 6000 грн. понесених витрат на правову допомогу (сума визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, складності справи).
Керуючись ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крячка Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково і ухвалити додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі по 3000 грн. (три тисячі грн.) з кожного.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді: Л.І. Пилипчук
О.І. Обідіна