Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1488/23
3/291/1268/23
УКРАЇНА
Ружинський районний суд Житомирської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП України в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої в
АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України,
ч.1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 922483 від 14.10.2023 року, вбачається, що громадянка ОСОБА_1 , 14 жовтня 2023 року о 13 год. 00 хв., в с. Нова Чорнорудка по вул. Шкільній, здійснювала торгівлю спиртними напоями без марок акцизного податку по ціні 70 грн. за 0,5 л., чим порушила ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа призначена до розгляду з викликом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В той же час в судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих суду причин. Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справ даної категорії з відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розгляд справи здійснено за відсутності
Дослідивши зміст письмових доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно дост.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч. 2 ст.55 ГКУ суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ч. 1ст. 156 КУпАП (зі змінами внесеними Законом України №139-IX від 02.10.2019 року, що набрали чинності 18.12.2019 року), адміністративна відповідальність наступає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1ст. 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Проте працівником поліції, який склав дані протоколи не надано доказів того, що ОСОБА_1 є працівником торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, або суб'єктом підприємницької діяльності в цих галузях, в протоколі про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не працює.
Статтею 7 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 218 від 24.07.2002 року (зі змінами), забороняється реалізація на території України тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору. За порушення вказаних Правил несуть відповідальність саме суб'єкти підприємницької діяльності та їх уповноважені особи.
Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак, в матеріалах справи відсутні показання свідків чи розрахункові документи, які б підтверджували факт продажу спиртних напоїв (розрахункова квитанція, фіскальний чек тощо), які конкретно і у якій кількості спиртні напої були реалізовані, огляд спритних напоїв без марок акцизного податку, їх зображення, яка сума коштів була виручена від реалізації.
Натомість з наданих матеріалів вбачається, що у ОСОБА_1 поліцейським було вилучено 4 пластикові ємності по 6 л. кожна спиртного напою горілки (горілки), без марок акцизного збору, при цьому доказів саме продажу вищевказаних спиртних напоїв не надано.
Разом з тим, межі судового розгляду визначаються протоколом про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 інкримінується продаж спиртних напоїв без вказівки на зв'язок з вилученими речами.
На вказані недоліки суд звертав увагу в постанові від 25.10.2023 р. про направлення справи щодо ОСОБА_1 для доопрацювання .
Однак, справа повторно повернута до суду для прийняття рішення, без усунення вищевказаних недоліків.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Все вищенаведене, дає суду правову підставу дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1ст. 156 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу правопорушення.
З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ч. 6ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Відповідно до ст. 265КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень про те, яким чином повинно бути вирішено питання про речові докази в справі про адміністративне правопорушення у разі її закриття, у зв'язку з чим суд вважає доцільним за аналогію закону застосувати положення ст.100 КПК України, яка регулює питання вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно з ч. 9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.171-174 цього Кодексу. При цьому: 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,-
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені у ОСОБА_1 , згідно акта виявлення та вилучення від 14.10.2023 р. 4 (чотири) пластикові ємності по 6 л. кожна з вмістом спиртного напою (горілки), без марок акцизного податку, які передані на зберігання до камери схову ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Митюк.