Справа № 291/1226/23
2-о/291/28/23
УКРАЇНА
Ружинський районний суд Житомирської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Митюк О.В.,
при секретарі судового засідання - Колесник Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружин Житомирської області заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту належності правовстановлюючого документу, трудової книжки.
Свою заяву мотивує тим, що вона ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та на даний час має намір оформити пенсію по віку за умови наявності у неї страхового стажу не манше 30 років.
З метою оформлення пенсії звернулась за місцем проживання до ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області з відповідною заявою та надала наявну у неї трудову книжку, яка підтверджує її стаж роботи.
Вказана трудова книжка серії НОМЕР_1 була видана їй 18.09.1980 року Київською взуттєвою фабрикою ім.Х-річчя Комсомолу України. В графі трудової книжки « ОСОБА_2 » її ім'я російською мовою зазначене, як « ОСОБА_3 ». В паспорті серії НОМЕР_2 її ім'я російською мовою зазначене як « ОСОБА_3 ». Таким чином, її ім'я на російській мові, яке зазначено в її паспорті, не збігається з її ім'ям на російській мові, яке зазначено в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а внести відповідні виправлення до трудової книжки, не має можливості у зв'язку з тим, що Київська взуттєва фабрика ім.Х-річчя Комсомолу України перестала існувати.
Записи у її трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу у неї за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. На неї не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
В той же час через наявні розбіжності у написанні її власного імені у паспорті та в трудовій книжці, ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 01.08.2023 року їй відмовлено у зарахованні до страхового стажу періодів роботи, які зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 та у призначенні пенсії за віком.
Таким чином, зазначене вище не співпадіння її власного імені в документах, порушують її права, оскільки не дають змоги підтвердити зазначений страховий стаж і, відповідно, впливають на реалізацію її права на пенсійне забезпечення.
В суд заявниця та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, представник заявниці подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує, посилаючись на факти викладені в заяві.
Представник заінтересованої особи ГУПФ України в Житомирській області в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду заяви, направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника та не заперечує, щодо заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 виданим 14.12.2001 р. Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області (а.с.5).
Листом Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.08.2023 р. №0600-0218-8/80239 повідомило заявницю про не зарахування до страхового стажу усіх періодів роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці зазначено ім'я російською мовою « ОСОБА_3 » (російською мовою), що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (російською мовою) (а.с.7-9).
Вказане стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 заявниці, вона була видана 18.09.1980 р. Київською взуттєвою фабрикою ім.Х-річчя Комсомолу України та в ній ім'я заявниці зазначено російською мовою « ОСОБА_3 » (а.с.13-14).
Відповідно до довідки №285 від 04.09.2023 року виданої КНП «Ружинська центральна лікарня» вбачається, що заявник ОСОБА_1 дійсно працювалаз 17 березня 2007 року (наказ №74 від 06 серпня 2007 року) по 18 лютого 2012 року (наказ №29 від 29 березня 2012 року) на посаді санітарки дитячої консультації (а.с.18).
Згідно Витягу з наказу заявниця перебувала на обліку у Ружинському районному Центрі зайнятості, який зазначено в трудовій книжці ( запис від 12.11.2002 р.) (а.с.17).
Таким чином, як вбачається з вищевикладеного на даний час заявниця має намір оформити отримання пенсії, однак зробити цього не може, оскільки в правовстановлюючому документі, який підтверджує її страховий стаж , а саме: в трудовій книжці допущена помилка в написанні її імені, що викликає сумнів в органів Пенсійного фонду України щодо належності трудової книжки НОМЕР_1 від 18.09.1980 р. заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести виправлення в зазначений документ неможливо, оскільки організації, яка видала заявниці трудову книжку - Київська взуттєва фабрика ім.Х-річчя Комсомолу України на даний час не існує.
Те, що вказана трудова книжка належить заявнику, стверджується повним співвпадінням її прізвища, імені та по батькові, вказаного в її:
-паспорті серії НОМЕР_2 виданого 14.12.2001 р. Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області (а.с.5-6);
-свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 виданого 17.08.1970 року Сімдесят сьомим управлінням Коменданта гарнізону м.Росток (а.с.10);
-свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 16.04.1988 року Відділом ЗАГС Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 16.04.1988 року, прізвище після реєстрації заявниці змінено на ОСОБА_7 (а.с.12).
Таким чином, помилка в написанні імені заявниці у правовстановлюючому документі, який підтверджує страховий стаж, порушує її права, оскільки не дає змоги підтвердити зазначений страховий стаж і, відповідно, впливає на реалізацію права на пенсійне забезпечення.
Відповідно до п.6 ч.і ст.315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» , при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.07.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів уній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних, навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документ, що підтверджує страховий стаж, який є підставою для призначення пенсії.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника
Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про і народження.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає за можливе встановити факт належності правовстановлюючого документа, що трудова книжка серії НОМЕР_5 видана 18.09.1980 року Київською взуттєвою фабрикою ім.Х-річчя Комсомолу України належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. 259, 315 п.1 , ст.316, 319 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка видана 18.09.1980 року Київською взуттєвою фабрикою ім.Х-річчя Комсомолу України належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сторони по справі:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області, місце розташування:10003, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, ЄДРПОУ 13559341.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О. В. Митюк.