Справа № 127/31901/23
Провадження № 1-кс/127/12399/23
Іменем України
07 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Дізнавач СД Відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023275430000057 від 25.05.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно (банківську карту АТ «А-Банк» № НОМЕР_1 , термін дії 10/27, чорного кольору з зображенням яблука зеленого кольору) вилучене в ході огляду місця події 12.10.2023.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак 07.11.2023 дізнавач ОСОБА_5 , який діє у складі групи дізнавачів, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, однак, як зазначено у заяві дізнавача ОСОБА_5 , про дату, час та місце розгляду клопотання особа, у якої вилучено майно, повідомлялася дізнавачем.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що сектором дізнання відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023275430000057 від 25.05.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.05.2023 до Відділу поліції №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівькій області звернулась із заявою жителька АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка просила провести перевірку по факту шахрайських дій невідомої особи, яка під приводом продажу профнастилу заволоділа коштами заявниці в сумі 1340 грн., які потерпіла перерахувала на картку НОМЕР_1 . Інформація про продаж профнастилу викладена в групі «Талалаївка-куплю-продам» НОМЕР_2 .
В ході досудового розслідування було здійснено тимчасовий доступ до карти АТ «А-Банк» № НОМЕР_1 та протоколом тимчасового доступу до речей і документів встановлено, що власником даної карти являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , якого в подальшому було встановлено та запрошено до Відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у вінницькій області.
В ході огляду місця події 12.10.2023 було вилучено банківську карту АТ «А-Банк» № НОМЕР_1 , термін дії 10/27, чорного кольору з зображенням яблука зеленого кольору у ОСОБА_7 , яку вилучено та поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України» із написом PSP 1388293 із підписами понятих та дізнавача.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12023275430000057 від 25.05.2023, протоколом огляду місця події від 12.10.2023, заявою від 12.10.2023.
Постановою дізнавача від 13.10.2023 тимчасово вилучені речі (майно) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які було вилучено під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дані речі слід накласти арешт.
Окрім того, вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження речей на час досудового розслідування та забезпечення їх схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача про накладення арешту на вищевказані речі, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 12.10.2023 під час огляду місця події, за адресою: м. Вінниця, вул. Довженка, а саме на банківську карту АТ «А-Банк» № НОМЕР_1 , термін дії 10/27, чорного кольору з зображенням яблука зеленого кольору, яку поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України» із написом PSP 1388293 із підписами понятих та дізнавача.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на дізнавача СД Відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати дізнавача СД Відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя