Справа № 127/32753/23
Провадження № 1-кс/127/12788/23
Іменем України
07 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Дізнавач сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025010000471 від 22.10.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно (паперовий згорток із шприцом із невідомою речовиною, полімерну ємність із невідомою речовиною,) вилучене в ході огляду місця події 21.10.2023.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак 07.11.2023 звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання у його відсутність, у якій також зазначив, що вказане клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, однак, як зазначено у заяві дізнавача ОСОБА_3 , про дату, час та місце розгляду клопотання особа, у якої вилучено майно, повідомлялася дізнавачем.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що сектором дізнання Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025010000471 від 22.10.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2023 до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , під час спілкування повідомив, що у нього є при собі заборонені речовини. У подальшому, під час проведення огляду місця події, ОСОБА_5 добровільно видав паперовий згорток із шприцом із невідомою речовиною та полімерну ємність із невідомою речовиною, зовні схожою на наркотичну, яку останній зберігав для власного вживання, без мети збуту.
За даним фактом сектором дізнання Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування відомості про яке внесені Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025010000471 від 22.10.2023 за ознаками кримінального проступку, правова кваліфікація якого ч. 1 ст. 309 КК України.
В подальшому, в ході проведення огляду місця події, а саме на прибудинковій території до будинку АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції паперовий згорток із шприцом із невідомою речовиною, який було поміщено до спеціального пакету НПУ СУ №PSP 2234098 та також полімерну ємність із невідомою речовиною, яку було поміщено до спеціального пакету НПУ СУ № PSP 2234097 та вилучено .
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12023025010000471 від 22.10.2023, заявою від 21.10.2023, протоколом огляду місця події від 21.10.2023.
Постановою дізнавача від 22.10.2023 тимчасово вилучені речі (майно) визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказані речі, які було вилучено під час огляду є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дані речі слід накласти арешт.
Окрім того, вказані речі мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містять сліди злочину та можуть бути використані під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження речей на час досудового розслідування та забезпечення їх схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача про накладення арешту на вищевказані речі, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 21.10.2023 під час огляду місця у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на прибудинковій території до будинку АДРЕСА_2 , а саме на паперовий згорток із шприцом із невідомою речовиною, який було поміщено до спеціального пакету НПУ СУ №PSP 2234098 та на полімерну ємність із невідомою речовиною, яку було поміщено до спеціального пакету НПУ СУ №PSP 2234097.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя