Кіровоградської області
"06" вересня 2006 р.
Справа № 11/26
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Мудрак Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 11/26 від 17.07.2006 року
за позовом: Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, 25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 15,
до відповідача: акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24-а,
про стягнення 1023, 52 грн. недоїмки по страховим внескам, 239, 07 грн. пені та 116, 00 грн. штрафу, -
від позивача - Філатова А.І., довіреність № 02-2221 від 12.10.2005 року, юрисконсульт;
від відповідача - Соломко А.В. , довіреність № 12 від 19.01.2005 року;
Час прийняття постанови - 10:30
Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості подано позов про стягнення з акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж» 1023, 52 грн. недоїмки по страховим внескам, 239, 07 грн. пені та 116, 00 грн. штрафу.
Відповідачем подано відзив на позов з заперечення проти позову, в якому акціонерне товариство “Кіровоградагроспецмонтаж» просить відмовити позивачеві у задоволенні позову з обґрунтуванням підстав такої вимоги.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, господарський суд, -
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, уповноважений вести реєстрацію платників страхових внесків, контролювати правильність їх нарахування, представляти інтереси Фонду в судових та інших органах.
Філія 1 - акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», структурний підрозділ акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», зареєстрована як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття з 03.12.1998 року.
Відповідно до статей 17, 19, підпункту 2 пункту 2 статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески на випадок безробіття.
В порушення вказаних вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач при виплаті зарплати не сплатив страхові внески на випадок безробіття.
Як вбачається із матеріалів справи повноважною особою позивача 14.01.2003 року, 31.10.2005 року та 30.03.2006 року проводились перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття структурним підрозділом відповідача Філією-1 акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», включеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ід. код 03578283, без права юридичної особи.
За результатами вказаних перевірок були складені акти перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 4 від 14.01.2003 року, № 1637 від 31.10.2005 року та № 488 від 30.03.2006 року, якими зафіксовано несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачем та нараховано пеню і штраф за неповне перерахування страхових внесків.
Відповідно до вимог пункту 3 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону.
Пунктом першим статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
На підставі вказаних вище актів перевірки та з урахуванням викладених норм розпорядженням № 73 про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій від 25.02.2003 року за несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачу за період з 01.01.2001 року по 31.12.2002 року в сумі 352, 37 грн. нараховано пеню на загальну суму 34, 65 грн.; розпорядженням № 223 про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій від 14.12.2005 року за несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачу за період з 01.01.2003 року по 30.09.2005 року в сумі 1023, 52 грн., в тому числі донарахованих внесків в сумі 2, 78 грн., нараховано пеню на загальну суму 158, 37 грн., штраф за неповне перерахування страхових внесків в сумі 116, 00 грн.; розпорядженням № 44 про стягнення коштів та застосування фінансових санкцій від 10.04.2006 року за несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачу за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року в сумі 1023, 52 грн. нараховано пеню на загальну суму 46, 05 грн.
Вказані розпорядження направлено на адресу відповідача та отримані уповноваженим представником відповідача 18.02.2006 року та 17.04.2006 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 7490 та № 25413 відповідно.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про зайнятість населення» рішення про застосування економічних санкцій може бути оскаржене до вищестоящого за підпорядкованістю органу, а також до суду в порядку, встановленому чинним законодавством.
Докази оскарження вказаного розпорядження відповідачем суду не подано.
В обґрунтування заперечень, зазначених відповідачем у відзиві на позов № 51 від 15.08.2006 року, вказано, що відповідач не визнає вимог позивача оскільки Філія-1 акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж» припинила виробничу діяльність за відсутності замовлень, заробітна плата нараховувалась безпідставно і страхові внески не вносились у зв'язку з невиплатою заробітної плати. За актом опису майна АА № 113742 від 19.11.2003 року ДВС продала виробничі засоби для погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками Філії-1 акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», а страхові внески відповідачу не повернула. В вересні 2003 року ДВС реалізовано майно Філії-1 акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж» для погашення податкової заборгованості, страхові внески так і залишились непогашеними. В наслідок дій ДВС Філія-1 акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж», як виробничий підрозділ відповідача перестав існувати. Через відсутність коштів відповідач не має можливості розрахуватися з боргами і знятися з обліку в ЄДРПО України. Крім того, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивач втратив річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а за ст. 257 Цивільного кодексу України - трирічний строк.
Зазначені заперечення відповідача, в тому числі в частині пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно ч. 2 ст. 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Крім того, скрутне фінансове становище відповідача не позбавляє останнього обов'язку сплачувати страхових внесків на випадок безробіття, а також пеню та штрафи, на підставі вимог чинного законодавства.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати 1023, 52 грн. недоїмки по страховим внескам, 239, 07 грн. пені та 116, 00 грн. штрафу позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства “Кіровоградагроспецмонтаж» (25028, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24-а, р/р № 2600642101 в КОФ АКБ “Укрсоцбанк», МФО 323293, ід. код 00912818) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 15, п/р № 37171303901003 в УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, код 22218952) - 1023, 52 грн. недоїмки по страховим внескам, 239, 07 грн. пені та 116, 00 грн. штрафу за період з 01.01.2001 року по 31.12.2005 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Н.М. Коваленко
11.09.2006 року