Номер провадження: 11-сс/813/1804/23
Справа № 522/18755/23 1-кс/522/6086/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду апеляційної скарги заявників керівника ГО «ЗА ПРАВО ЖИТИ» - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги ГО «ЗА ПРАВО ЖИТИ», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на бездіяльність співробітників Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 15 вересня 2023 року.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, заявники керівник ГО «ЗА ПРАВО ЖИТИ» - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, у якій просять ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2023 року скасувати та постановити нову, якою зобов'язати прокурора Одеської області внести до ЄРДР відомості про вчинення суддями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 злочинів за ст.ст.27, 33, ч.2 ст.111, ч.5 ст.191, ч.ч. 1,2,3,4,5 ст.255, ч.2 ст.364 КК України, і протягом 24 годин видати витяг з ЄРДР, а також організувати належне досудове розслідування суддівської організованої злочинності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2023 року визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер судової справи 522/18755/23, номер провадження 11-сс/813/1804/23) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
До початку апеляційного розгляду судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяви про самовідвід від розгляду поданої апеляційної скарги.
Свої заяви обґрунтували тим, що предметом розгляду даного провадження є питання про внесення відомостей до ЄРДР стосовно суддів Одеського апеляційного суду, а тому здійснення розгляду справи колегією суддів цього ж суду може викликати обґрунтовані сумніви у стороннього спостерігача в їх неупередженості.
Заслухавши суддю-доповідача, думку ОСОБА_6 , що представляє свої інтереси та інтереси ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення заяв про самовідвід колегії суддів, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні.
Пунктом 4) ч.1 вказаної норми права регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 2 ст.32 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
Відповідно до ч.2 ст.42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Набуття статусу обвинуваченого є результатом здійснення досудового розслідування, яке відповідно до ст.214 КПК України, починається з внесення відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Предметом розгляду даного провадження є вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Системне тлумачення ч.2 ст.32, ч.2 ст.42 та ст.214 КПК України дозволяє дійти висновку про те, що рішення апеляційного суду за результатами розгляду даного питання може слугувати підставою для внесення або не внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів суддями Одеського апеляційного суду та, відповідно, набуття чи не набуття ними статусу обвинувачених, що у відповідності до вимог ч.2 ст.32 КПК України виключає розгляд Одеським апеляційним судом даного кримінального провадження.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про існування обставин, які унеможливлюють участь суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заявлені ними самовідводи підлягають задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід.
Відвести суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги заявників керівника ГО «ЗА ПРАВО ЖИТИ» - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 23 жовтня 2023 року.
Передати матеріали провадження №11-сс/813/1804/23 до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4