Номер провадження: 33/813/2115/23
Номер справи місцевого суду: 521/20168/23
Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Триколіч І.Б.,
за участі:
захисника Захарчука П.Г.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.,
ВСТАНОВИВ:
З протоколу серії ААД №533621 від 29 липня 2023 року вбачається, що 29 липня 2023 року о 08 годині 36 хвилин у м. Одеса, вул. Степова, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «NISSAN SUNNY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп?яніння (виражене тремтіння пальців, неприродна блідість обличчя, почервоніння очей), чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) ОСОБА_1 транспортним засобом не керував;
2) ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року, мотивуючи тим, що копію оскаржуваної постанови досі не отримав, про існування постанови дізнався 09 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_2 .
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
В матеріалах справи відсутні відомості про надіслання ОСОБА_1 постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року.
Таким чином, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином не було вручено постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що представник Захаров П.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , неодноразово подавав до суду першої інстанції клопотання про вручення копії постанови, а саме 20.09.2023, 25.09.2023, 03.10.2023 (а.с. 18-22).
Копію постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року представник Захаров П.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримав 09 жовтня 2023 року.
Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №533621 від 29 липня 2023 року, в якому наведені обставини порушення п.2.5 «Правил дорожнього руху», (а.с.1);
- відеозаписом, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 5);
- направленням на огляд в медичний заклад (а.с.4);
- поясненням ОСОБА_1 від 29.07.2023 року (а.с. 3)
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, то апеляційний суд зазначає наступне.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису реєстратору патрульного автомобіля вбачається, що 29.07.2023 року о 08.36 в м. Одесі по вулиці Степовій рухався транспортний засіб марки «NISSAN SUNNY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка в подальшому зупиняється, а зі сторони місця водія виходить ОСОБА_1 що зафіксовано на 00:00:01 - 00:00:25 хв. (диск 1, назва відеофайлу «Бєляєв Вячеслав ААД 533621.MP4»).
Таким чином, сукупність вищевказаних фактів доводить факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу марки «NISSAN SUNNY», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 працівники поліції виявили такі ознаки наркотичного сп'яніння як виражене тремтіння пальців, неприродна блідість обличчя, почервоніння очей, що зафіксовано на 00:04:30 - 00:04:40 хв (диск 1, назва відеофайлу «ААД 533621 ОСОБА_1 ..MP4»). ОСОБА_1 було роз'яснено процедуру проходження медичного огляду та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що зафіксовано на 00:02:55 - 00:04:20 хв (диск 1, назва відеофайлу «ААД 533621 ОСОБА_1 ..MP4»). В подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, що зафіксовано на 00:04:50 - 00:04:56 хв. (диск 1, назва відеофайлу «ААД 533621 ОСОБА_1 ..MP4»).
Аналіз вказаних норм та дослідження відеозапису, дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушим вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік