Справа № 308/12587/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці О. Костюка на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
У зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП України, обмежившись відносно нього усним зауваженням.
Провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з даною постановою, заступник начальника Закарпатської митниці О. Костюк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду. Просить прийняти нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України та призначити йому стягнення згідно санкції статті.
Від захисника Андрейчук О.М. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення представника митниці Селеша О.Я., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26 червня 2023 року о 10 год. 20 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного посту «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав легковий автомобіль марки «Skoda», моделі «Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .
Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».
До митного контролю ОСОБА_1 подав паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_3 , контрольний талон, технічний паспорт.
Під час здійснення митних формальностей, у результаті спрацювання орієнтування № 91/7.7-28-07/39 від 19.01.2023 Автоматизованої системи аналіз та управління ризиками встановлено, що відповідно до інформації з розділу АСМО ПІК «Автотранспортні засоби» «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної інформаційної автоматизованої системи Держмитслужби України громадянин України ОСОБА_1 , 22.02.2022 ввіз на митну територію України транспортний засіб особистого користування, а саме легковий автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER 211 CDI», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , в режимі «тимчасове ввезення до 60 днів».
Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, в ході опитування ОСОБА_1 було з'ясовано, що 22.02.2022 даний транспортний засіб слідував на митну територію України з метою тимчасового ввезення.
Відповідно до запису в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ громадянину України ОСОБА_1 було оформлено письмове зобов'язання № 305100/2022/000502 від 22.02.2022 про зворотне вивезення зазначеного транспортного засобу, в якому він зобов'язався вивезти вищевказаний транспортний засіб у термін до 25.03.2022.
Станом на 26.06.2023, зазначений автомобіль за межі митної території України не вивезено. Строк тимчасового ввезення легкового автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER 211 CDI», ввезеного в режимі «тимчасове ввезення терміном до 60 днів» перевищено більше ніж на тридцять діб.
У своєму поясненні ОСОБА_1 вказав, що не зміг вчасно вивезти легковий автомобіль у зв'язку з військовою агресією та поломкою вищевказаного автомобіля, однак, підтверджуючих документів при перетині митного кордону ОСОБА_1 не надав.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений строк тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER 211 CDI», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про ПМП 0667/30500/23, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, доповідною запискою, а також іншими зібраними доказами.
Щодо апеляційних вимог митного органу про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП з врахуванням конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає їх необгрутованими та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.ст.33-35КУпАП, які визначають загальні засади накладення адміністративного стягнення, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Ізмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005, зі змінами, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд першої інстанції в повній мірі врахував у відповідності до положень ст.33 КУпАП тяжкість, характер і спосіб вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність настання значних суспільно-небезпечних наслідків від його вчинення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували на наявність у ОСОБА_1 умислу на порушення вимог митного контролю.
Поряд з тим, апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 згідно матеріалів справи раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, береться до уваги і мета адміністративного стягнення, передбачена ст.23 КУпАП, та співрозмірність можливого стягнення, передбаченого санкцією ч.6 ст.481 МК України, вчиненому правопорушенню, тобто принцип розумності накладення стягнення.
На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду, встановивши і належним чином оцінивши фактичні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки діяння, обґрунтовано прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України, за малозначністю, на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження у справі.
Митним органом не доведено та апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Під час розгляду справи судом першої інстанції порушень вимог законодавства, які б вплинули на правильність прийнятого рішення, допущено не було, тому доводи апеляційної скарги про помилковість прийнятого рішення, є необґрунтованими.
За таких обставин, постанова суду як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці О. Костюка - залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага