Кіровоградської області
06.09.06 р. Справа № 5/143
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні 06.09.2006 р. адміністративну справу № 5/146
за позовом: Третьої міської лікарні, м. Кіровоград
до відповідача: Рахункової палати України, м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 7,
про скасування рішення
з участю секретаря судового засідання Гринько О.В.
Представники:
від позивача - заступник головного лікаря з економічних питань Салова С.В., довіреність № 6 від 12.07.06; Ткачов В.О., довіреність № 8 від 12.07.06
від відповідача, третьої особи - не прибули
Третя міська лікарня звернулася до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу до Рахункової палати України про скасування рішень Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України (далі - Спеціальна контрольна комісія) від 04.04.2006 року № 2/10-СКК-16-225/16 та від 07.04.2006 року № 2/10-СКК-16-218/83.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2006 року судовий розгляд адміністративної справи № 5/143 призначено в судовому засіданні на 29.08.2006 року.
На адресу господарського суду Кіровоградської області від відповідача надійшло клопотання № 10-1290 від 13.07.2006 року про закриття провадження у справі, в прохальній частині якого зазначено, що Рахункову палату та Спеціальну контрольну комісію необхідно визнати неналежними відповідачами у справі та закрити провадження у справі як таке, що не належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства.
При розгляді даної адміністративної справи господарський суд керується наступними законодавчими актами.
Відповідно положень пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудність адміністративних справ визначається також пунктами 5, 6 розділу VІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" КАС України.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно правил ст. 21 ГПК України відповідачами у справах, які розглядаються господарськими судами в порядку позовного провадження, є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, за суб'єктним складом господарський суд розглядає справи в порядку позовного провадження в яких стороною є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 98 Конституції України та статті 1 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата є постійно діючим органом контролю спеціальної конституційної компетенції, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Правова основа організації та діяльності Рахункової палати визначається Конституцією України, Законом України "Про Рахункову палату", іншими актами законодавства України. Дія Закону України "Про Рахункову палату" поширюється на відносини, які виникають у зв'язку з контрольними функціями Рахункової палати.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.1997 №7-зп (справа про Рахункову палату) Рахункову палату визнано органом спеціальної конституційної компетенції, що має обмежений і виключний характер, а саме те, що Рахункова палата не є органом владних повноважень та не володіє повноваженнями владно - розпорядчого характеру. Ті положення Закону України "Про Рахункову палату", які надають Рахунковій палаті виконавчі повноваження владно-розпорядчого характеру визнані неконституційними.
У надісланому клопотанні від 13.07.2006 № 10-1290, підписаному головою Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупок, зазначено, що компетенція Рахункової палати та Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель мають різну правову природу і функціональний напрямок. Рахункова палата та Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель діють у різних сферах, і їх повноваження не залежать одне від одного.
Отже, позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.
Відповідно статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Крім того, згідно частини третьої ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта.
Із наведеного вище слідує, що Рахункова палата не є суб'єктом владних повноважень. Оскільки відповідач не здійснює вказані владні управлінські функції щодо позивача, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Відносно третьої особи в справі господарський суд виходить з наступного.
Законом України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" встановлено, що Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель діє при Рахунковій палаті з метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель.
Статтею 3-3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" встановлюється склад Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель, а саме: до складу Спеціальної контрольної комісії входять по одному представнику від Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства України, три кандидатури за пропозицією профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби та три представники від Тендерної палати України. За погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби. Спеціальна контрольна комісія своїм рішенням може вводити до свого складу представників громадських організацій, науковців тощо.
Крім того, зазначеною статтею Закону встановлено, що Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель затверджується цією Комісією.
Спеціальна контрольна комісія не є підрозділом Рахункової палати, їй не підпорядкована та не підзвітна.
На запит господарського суду Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві листом від 09.08.2006 р. № 12-1-7/1897 повідомило, що інформація про суб'єкт - Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупок до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15 липня 2006 року не надходила.
У надісланому клопотанні від 13.07.2006 № 10-1290, підписаному головою Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупок, зазначено, що відповідно до п. 1.4 розділу І Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупок, зазначена Комісія не є юридичною особою.
Отже, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупок, яка прийняла спірні рішення, не є юридичною особою, тому не може бути відповідачем в справі, яка розглядається господарським судом в порядку позовного провадження.
Враховуючи, що Рахункова палата України не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владні управлінські функції щодо позивача, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції.
Дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, згідно частини 1 статті 157 КАС України провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 157, 165, 186 Кодексу адміністративного кодексу України, господарський суд
Провадження у адміністративній справі № 5/143 закрити.
Ухвалу про закриття провадження в справі може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копії ухвали надіслати сторонам.
Суддя Змеул О.А.