Справа № 703/5439/23
1-кс/703/880/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Сміла
Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження,
установив:
07 листопада 2023 року поштовим відправленням на адресу суду надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , в якій скаржник просить слідчого суддю: поновити строк на подання скарги, визнавши причини пропуску строків поважними; скасувати постанову слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за фактом невиконання рішення Смілянського міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_6 .
Скаргу обґрунтовує тим, що на виконання вимог ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року слідчим відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250350000419 від 27 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме за фактом невиконання рішення Смілянського міськрайонного суду від 27 жовтня 2022 року ОСОБА_6 .
29 липня 2023 року постановою слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 вказане кримінальне провадження закрито за відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Скаржник вважає, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою, оскільки слідчим не було проведено жодних слідчих дій.
Вказує, що у постанові про закриття кримінального провадження слідчий зазначила про те, що підстав і факту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 не має, а всі доводи ОСОБА_3 ґрунтуються лише на його особистих переконаннях та з його особистих висновків. Скаржник вважає вказане твердження надуманим, оскільки державний виконавець звертався до відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із повідомлення від 06 березня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення у порядку ст.214 КПК України. Дану заяву зареєстровано в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за №2480 від 24 березня 2023 року, а підставами для звернення державного виконавця про внесення відомостей до ЄРДР є ті обставини, що ОСОБА_6 з моменту винесення судового рішення і до часу звернення до правоохоронних органів навмисно його не виконувала, порушуючи право батька на участь у вихованні дитини.
Також слідчий в оскаржуваній постанові посилається на те, що в якості свідка було допитано доньку ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , та остання пояснила, що її матір разом із спільним із скаржником сином Арсенієм, у зв'язку з повномасштабною війною в Україні, виїхала до Туреччини на постійне місце проживання, тому ОСОБА_6 не ознайомлена із суттю рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про встановлення способу участі батька у вихованні дитини. Однак, твердження про те, що ОСОБА_6 не знала про суть розгляду вказаної справи, на думку скаржника, є хибним, адже як вбачається з тексту рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2023 року відповідач надсилала до суду заяви під час розгляду справи, висловлювала свої доводи та заперечення, а також вказувала свою думку, тобто була обізнана про суть справи і приймала участь у судовому засіданні.
За вказаних обставин, скаржник стверджує про наявність підстав для скасування вищевказаної постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Крім того, скаржник вказує, що копія оскаржуваної постанови отримана його представником - адвокатом ОСОБА_4 28 вересня 20223 року, при цьому до даного часу копія оскаржуваної постанови ні йому, ні його представнику слідчим не надсилалася та не вручалася, внаслідок чого наявні підстави для визнання причин пропуску строку подання даної скарги поважними та поновлення такого строку.
Представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Старший слідчий СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги, оскільки у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України з огляду на проголошення рішення суду без її участі та не вручення їй цього рішення. Виїзд ОСОБА_6 за меже території України був встановлений з показів свідка, при цьому відповідної інформації від Державної прикордонної служби отримано не було внаслідок відсутності у її розпорядженні копій документів для виїзду ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за межі території України.
Крім того, слідчим для огляду слідчим суддею у судовому засідання надані матеріали кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника скаржника, врахувавши позицію слідчого, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається з матеріалів скарги, представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 стверджує, що отримав копію оскаржуваної постанови від 29 липня 2023 року лише 28 вересня 2023 року, при цьому до даного часу ні останній, ні сам скаржник даної постанови не отримували та вона на їх адресу не направлялася.
Вищевказані обставини слідчим, яким здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, не спростовані та доказів протилежному не надано.
З даною скаргою представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді 07 жовтня 2023 року, шляхом її направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що представником скаржника ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 не пропущено строк, визначений ч.1 ст.303 КПК України, для подачі на розгляд слідчому судді скарги на постанову слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023250350000419, в зв'язку з чим клопотання представника скаржника про поновлення вказаного строку задоволенню не підлягає.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР 27 травня 2023 року за №12023250350000419 за фабулою: «26 травня 2023 року до відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2023 року, якою зобов'язано внести до ЄРДР відомості за фактом умисного невиконання ОСОБА_6 рішення Смілянського міськрайонного суду у цивільній справі» - правова кваліфікація ч.1 ст.382 КК України.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
29 липня 2023 року старшим слідчим СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП в Черкаській області ОСОБА_5 , за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, винесено постанову про закриття кримінального провадження, якою вирішено кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Під час судового розгляду даної скарги слідчим суддею встановлено, що слідчий при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, вищевказаних вимог чинного КПК України не дотримався.
Так, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили 09 грудня 2022 року, у справі №703/254/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , третя особа: виконавчий комітет Смілянської міської ради, про визначення способів участі батька у вихованні дитини, вирішено: позовні вимоги задовольнити частково; встановити ОСОБА_3 , наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- побачення перші три місяці з часу набрання рішенням законної сили кожної першої та третьої неділі місяця з 11 години до 16 години за місцем проживання дитини (в присутності матері), а в подальшому кожної першої та третьої неділі місяця з 11 години до 16 години за адресою: АДРЕСА_2 ;
- побачення з дитиною, ОСОБА_9 , в день його народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11 години до 14 години за адресою: АДРЕСА_2 ;
- спільний відпочинок у період літніх, весняних, осінніх та зимових канікул (із розрахунку половини строку вказаних канікул) за письмовою домовленістю між батьками за адресою: АДРЕСА_2 .
Саме у зв'язку невиконанням ОСОБА_6 вищевказаного рішення суду скаржник ОСОБА_3 звернувся до відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023250350000419 від 27 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що з об'єктивної сторони злочини, передбачені ст.382 КК України, можуть бути вчинені як у формі власне невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню.
Так, обов'язковою умовою настання відповідальності за невиконання судового рішення є наявність у цьому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов'язаного суб'єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов'язок за рішенням суду.
Залежно від характеру такої вимоги невиконання судового рішення може проявлятися у бездіяльності зобов'язаної особи щодо здійснення передбачених законом або визначених судом заходів, спрямованих на виконання цього рішення, або ж у вчиненні дій, які прямо заборонені у самому судовому рішенні. Стосовно ж відповідного обов'язкового припису, який міститься у судовому рішенні, то він може вимагати як певної одноразової дії, так і багаторазового виконання чи тривалого у часі утримання від вчинення певних дій.
Для встановлення факту умисного невиконання судового рішення має важливе значення з'ясування питання про наявність реальної можливості його виконати.
За ознаками суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст.382 КК України, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №554/10478/15-к.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для закриття кримінального провадження слідчий вказує те, що ОСОБА_6 , у зв'язку з введеним воєнним станом на території України та відсутністю інформації про його закінчення, приймаючи заходи по збереженню життя і здоров'я малолітньої дитини, в червні 2022 року виїхала за кордон, а також те, що винесення рішення Смілянського міськрайонного суду про визнання способу участі ОСОБА_3 у вихованні його сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22 жовтня 2022 року проводилося в судовому засіданні без участі відповідача ОСОБА_6 та їй належним чином дане рішення повідомлено не було, тобто рішення Смілянського міськрайонного суду про визнання способу участі ОСОБА_3 у вихованні сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22 жовтня 2022 року, було прийнято, коли відповідач ОСОБА_6 з дитиною перебували за кордоном протягом близько 4 місяців, та вона не могла надавати змогу батькові зустрічатися з сином, оскільки перебувала і перебуває на даний час поза межами України, в зв'язку з чим в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Разом з тим, під час судового розгляду, шляхом огляду матеріалів кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, встановлено, що вищевказане твердження слідчого щодо виїзду ОСОБА_6 разом з сином Арсенієм у червні 2022 року за кордон ґрунтуються виключно на показах свідка ОСОБА_7 , яка є донькою ОСОБА_6 , натомість з метою перевірки наданої свідком інформації слідчий до Державної прикордонної служби не зверталася та офіційних відомостей щодо перетину ОСОБА_6 разом з сином Арсенієм кордону України як у напрямку «виїзд», так і у напрямку «в'їзд» під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження не отримано.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що слідчий прийшов до передчасних висновків щодо перебування ОСОБА_6 разом з сином Арсенієм за кордоном, а відтак і відсутності у неї реальної можливості виконати рішення суду.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, слідчим, у передбачений КПК України спосіб, не долучено до матеріалів кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року, відомостей щодо направлення судом копії рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2022 року у справі №703/254/21, на адресу ОСОБА_6 у передбачений ч.5 ст.272 ЦПК України спосіб, а також отримання або не отримання ОСОБА_6 такого рішення, як у спосіб, передбачений ч.5 ст.272 ЦПК України, так і у будь-який інший спосіб.
Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Враховуючим вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що прийняте слідчим оскаржуване рішення не ґрунтується на належних та допустимих доказах, які свідчать про законність його прийняття, внаслідок чого є передчасним.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні Бєлоусов проти України зазначив: «мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». (Алексахін проти України п.55)
Відповідно до ч.1 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст.2, 8, 9, 84, 93, 214, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України,-
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , про поновлення строку подання скарги на постанову слідчого СВ відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження, - відмовити.
Скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого СВ відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого СВ відділу поліції № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 29 липня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023250350000419 від 27 травня 2023 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1