Справа № 703/1157/23
1-кп/703/444/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, ветеринарного лікаря, несудимого,
- за ст.336 КК України ,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку, як військовозобов'язаний у запасі ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час оголошеної на території України загальної мобілізації відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовки та мобілізацію» від 21.10.1993, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 та Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07.11.2022 № 758/2021, будучи, згідно довідки військово-лікарської комісії від 27.12.2022 та картки обстеження і медичного огляду придатним до військової служби в десантне штурмових військах, 23.12.2022 після виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресок АДРЕСА_2 був ознайомлений зі змістом ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та 23.12.2022 отримав повістку про виклик на 17:00 год. 27.12.2022 для вручення мобілізаційного розпорядження та подальшого вибуття у військову частину НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 .
Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з адресою: АДРЕСА_2 , будучи військовозобов'язаним і придатним до військової служби, не маючі права на відстрочку, з метою ухилення від призову на військову службу у Збройних Сили України по мобілізації без поважних на це причин о 16год. цього ж дня умисно та безпідставно покинув територію ІНФОРМАЦІЯ_2 уникнувши відправки групи мобілізованих до навчального центру 199 ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватим себе визнав, щиро розкаявся і пояснив, що перебував на військовому обліку, як військовозобов'язаний у запасі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час оголошеної на території України загальної мобілізації пройшов медичне обстеження і був визнаний таким, що придатний до військової служби.
Отримавши повістку на 17:00 год. 27.12.2022 для вручення мобілізаційного розпорядження та подальшого вибуття у військову частину НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з адресою: АДРЕСА_2 .
Перед самою відправкою до військової частини злякався, так-як раніше строкову службу не проходив, хвилювався за власне життя і покинувши територію РТЦК, уникнув від відправлення до військової частини.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини його винуватість у вчинені інкримінованого правопорушення підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що як офіцер мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , вперше побачила ОСОБА_5 коли виписувала йому повістку. Після проходження медичного огляду ОСОБА_5 отримав «бойову» повістку, про її отримання розписався у журналі;
- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що як працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , відпускав ОСОБА_5 до часу відправки до навчального центру, але той ухилився від призову і не повернувся до РТЦК;
- показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що, як працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 направляв ОСОБА_5 для проходження психологічних тестів, які він вдало пройшов і був придатним до військової служби. Для відправки до навчального центру військової частини АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 до ТРЦК не прибув;
- даними поіменного списку військовозобов'язаних, від 27 грудня 2022 року, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди № НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 ;
- даними відеозапису з камер спостереження на посту № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 ;
- даними висновку експерта №СЕ-19/124-23/2132-ПЧ від 24 лютого 2023 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_5 про отримання повстки від 23 грудня 2022 року виконаний самим ОСОБА_5 .
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.336 КК України, оскільки він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
Відповідно до вказаних засад обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При визначенні покарання ОСОБА_5 суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються, як нетяжкий злочин ( ст. 336 КК України), обставини вчинення злочину, а саме те, що кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, який усвідомив свою протиправну поведінку, особу ОСОБА_5 , який за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд також враховує відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та обставин, що його обтяжують, а також досудову доповідь представника Черкаського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, відповідно до якої, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе і він не становить високої небезпеки для суспільства і окремих осіб.
З врахуванням викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимоги ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 і п. 2 ч.2 ст.76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 в прибуток держави належить стягнути 2265 грн.36 коп. витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.370, 373,374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 і п. 2 ч.3 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 :
1) - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання;
3) - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 2265 грн. 36 коп. витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи
Речові докази, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляції до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1