єдиний унікальний номер справи 546/1253/23
номер провадження 2/546/351/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/468/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
02.10.2023 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява. У своїй заяві позивачка просить суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8 656. 22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 28.04.2007 по 10.11.2008 позивачка з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю.
Згідно рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 06.05.2008 з ОСОБА_2 на користь позивачки стягувались аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) всіх доходів відповідача.
Станом на 11.09.2023 заборгованість зі сплати аліментів за період з 14.04.2008 до 31.08.2023, згідно матеріалів ВП №7987766 з примусового виконання виконавчого листа №2-233/2008, виданого 24.06.2008 Решетилівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на отримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.04.2008 і до досягнення дитини повноліття складає -8 656, 22 грн.
На даний час згідно рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.08.2023 розмір аліментів з 1/3 частки зменшено на 1/4 частку заробітку (доходу) всіх доходів відповідача.
Позивачкою здійснено розрахунок пені за прострочені місячні платежі з 14.04.2008 по грудень 2021 року, що становить 8 921, 45 гривень, що вже 100% перевищує заборгованість зі сплати аліментів, яка складає -8 656, 22 грн, тому позивачкою не проводились нарахування пені за решту прострочених місячних платежів. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені обмежуються сумою заборгованості зі сплату аліментів у розмірі 8 656, 22 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.10.2023, справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У судове засідання 15.11.2023 сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, разом з позовною заявою подала до суду заяву про проведення розгляду без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.33).
15.11.2023 представником позивачки - адвокатом Казаковим О.А. подано до суду заяву у якій він просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити (а.с.49).
15.11.2023 відповідачем до суду подано заяву, позовні вимоги визнає, зазначає, що наслідки визнання позову йому зрозумілі, просить проводити розгляд без його участі на підставі письмових матеріалів справи з урахуванням його позиції, висловленої в заяві (а.с.50).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2008 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (а.с.14).
Судом також встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.13).
24.06.2008 Решетилівським районним судом Полтавської області по справі 2-233/2008 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.04.2008 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку, рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допустити до негайного виконання. Рішення набрало законної сили 17.05.2008. (а.с.15).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 14.04.2008 до 31.08.2023, наданого Решетилівським відділом ДВС у Полтавському районі Полтавської області, судом встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів становить станом на: 01.01.2009 - 454,3 грн; 01.01.2010 - 780,56 грн; 01.01.2011 - 847,12 грн; 01.01.2012 - 1233,12 грн; 01.01.2013 -2392,98 грн; 01.01.2014 - 4425,23 грн; 01.01.2015 - 2919,68 грн; 01.01.2016 - 5629,03 грн; 01.01.2017 - 4454,07 грн; 01.01.2018 - 2176,33 грн; 01.01.2019 - 2917,21 грн; 01.01.2020 --1384,98 грн; 01.01.2021 - 135,49 грн; 01.01.2020 - 7198,08 грн; 01.01.2023 - 7021,39 грн.
Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного та цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (надалі Постанова) у відповідності до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати свою дитини до досягнення нею повноліття, а у випадках передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Згідно ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц.
Як встановлено судом, відповідач, станом на серпень 2023, має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1/3 частина його доходу щомісячно, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 8656,22 грн.
У постанові ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 викладено правові висновки про те, що Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані СК України, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України). Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Таким чином, загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Оскільки в СК України не передбачено, як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням, то підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме статті 534 ЦК України.
З огляду на зазначене, при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Аналогічні підходи щодо обрахування розміру пені, з урахуванням позицій ВП ВС від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц та ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21, також застосовані ВС у постанові від 09.11.2022 у справі № 754/4461/21.
Із розрахунку Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що станом на вересень 2023 у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 8656,22 грн (а.с.32).
Дані кошти відповідачем сплачувалися нерегулярно певними частинами в рахунок погашення основної суми заборгованості саме за аліменти, у той час як неустойка (пеня) нараховувалася саме за прострочення щомісячних платежів аліментів за кожний день прострочення.
Таким чином, факт невчасної сплати щомісячних зобов'язань достовірно підтверджується наявними у справі доказами.
Загальний розмір пені за прострочені місячні платежі з 14.04.2008 по грудень 2012 року становить - 8921,45 грн, що на 100% перевищує заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 8656,22 грн, тому позивачкою не проводились нарахування пені за решту прострочених місячних платежів, позовні вимоги щодо стягнення пені обмежуються сумою заборгованості зі сплату аліментів у розмірі 8656,22 грн.
Загалом методика здійснення розрахунку пені, викладена позивачкою у позовній заяві, відповідає вимогам чинного законодавства та узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц та постанові ВС від 19.01.2022 у справі № 711/679/21. Позивачка просить стягнути на її користь пеню у розмірі 8656,22 грн, що дорівнює 100% заборгованості.
Виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на зазначене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на підставі норм ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50% ставки, яка підлягала сплаті при пред'явленні даного позову.
Так, при поданні даного позову, судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 536, 80 грн (1073,60 х 50% = 536, 80).
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 8, 141, 180, 181, 194, 191, 196 СК України, ст. ст. 9, 534 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Прийняти визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 11.09.2023 у розмірі 8656,22 грн (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 22 копійки).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.11.2023.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
представник позивача - адвокат Казаков Олег Анатолійович, адреса для листування: вул. Покровська, 16, м. Решетилівка, Полтавського району Полтавської області, поштовий індекс: 38400.
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Романенко