УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022153200000080 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2023 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України;
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_5
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин у в'язку з невідповідністю призначеного покарання, яке є явно несправедливим через суворість.
Ухвалити в цій частині новий вирок та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 80 годин. В іншій частині вирок залишити без змін. Під час апеляційного розгляду повторно дослідити дані, що характеризують обвинуваченого.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
Цивільний позов прокурора Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Первомайської районної військової адміністрації Миколаївської області про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Управління соціального захисту населення Первомайської районної військової адміністрації Миколаївської області завдану майнову шкоду у сумі 21 000 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник не оскаржуючи висновки суду щодо встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає оскаржуваний вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки призначене ОСОБА_6 покарання, у виді громадських робіт на строк 200 годин, за своєю мірою є занадто суворою і не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
Зазначає, що судом не в повній мірі враховано стан здоров'я обвинуваченого, який є інвалідом третьої групи з дитинства. Згідно до висновків експертної комісії про умови та характер праці які рекомендовано для ОСОБА_6 , останній може виконувати легкі некваліфіковані роботи. За місцем проживання характеризується позитивно, скарг від односельчан на протиправну поведінку обвинуваченого до сільської ради не надходило. Зауважує, що при призначенні покарання судом не враховано критичне відношення обвинуваченого до вчиненого ним проступку, важке матеріальне становище ОСОБА_6 , відсутність власного житла та відсутність постійного заробітку, доходу, робота по найму в односельчан та у фермерів за їжу та за надання притулку, відсутність у обвинуваченого сторонньої моральної, матеріальної підтримки з врахуванням відсутності у нього будь яких родичів (сирота з дитинства). Вважає, що з урахуванням вищезазначених обставин, суд першої інстанції мав можливість призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.190 КК України, а саме у виді громадських робіт на строк 80 годин.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що з 03 травня 2006 року ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично останній з 2014 року по травень 2022 року проживає по АДРЕСА_2 . 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64 "Про введення воєнного стану в Україні" в країні введено військовий стан. Відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції окупованих територій України №75 від 25 квітня 2022 року, Миколаївська міська територіальна громада розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Особи, які проживали на вказаній території та були змушені залишити або покинути місце свою проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, мають право на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року. Відповідно до постанови КМУ від 20 березня 2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", внутрішньо переміщеним особам надається допомога на проживання за програмою "Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У травні 2022 року, у ОСОБА_6 , який з 2014 року фактично проживає в с.Іванівка Первомайського району Миколаївської області, у зв'язку з чим фактично не є внутрішньо переміщеною особою, виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам, фінансування якої здійснюється за рахунок державного бюджету. ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, 16 травня 2022 року, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи у відділі соціального захисту Врадіївської селищної ради, який розташований за адресою: Миколаївська область Первомайський район смт.Врадіївка вул.Героїв Врадіївщини,118 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, механізм призначення та виплати якої, передбачений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20 березня 2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", шляхом обману, особисто заповнив заяву про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу, в якій умисно зазначив недостовірні дані щодо свого переміщення з АДРЕСА_1 , оскільки фактично і проживав в с.Іванівка Первомайського району Миколаївської області з 2014 року. В результаті вчинення описаних вище дій, ОСОБА_6 , вніс до заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи завідомо недостовірні відомості щодо свого переміщення з АДРЕСА_1 , оскільки фактично і проживав в с.Іванівка Врадіївської Первомайського району Миколаївської області з 2014 року, у зв'язку з цим, останньому було безпідставно надано статус внутрішньо переміщеної особи та нараховано і виплачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01 травня 2022 року по 01 грудень 2022 року, в розмірі 21 000 грн. по 3000 грн. щомісячно, згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 №332, якими останній незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд, чим державним інтересам в особі Управління соціального захисту населення Первомайської військової адміністрації завдано майнової шкоди на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винуватість у вчинені вказаного кримінального правопорушення.
Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочинів обвинуваченим.
Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 190 КК України є правильною і апелянтом не оспорюється. А тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України, вирок в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції у відповідності до ст. 65, 66, 67 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості, обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що за положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 за вчинення кримінального проступку повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, в межах санкції ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт .
Таке покарання, на думку апеляційного суду, відповідає тяжкості вчиненого кримінального проступку, особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. З урахуванням цього, підстав вважати призначене обвинуваченому покарання таким, що не відповідає вимогам кримінального законодавства, апеляційний суд не вбачає.
Є неспроможними доводи захисника про призначення ОСОБА_6 покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України є можливим за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Під час судового розгляду не встановлено наявність обставин, які пом'якшують покарання. Висловлене ОСОБА_6 щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, не є достатньою підставою для застосування вимог ст. 69 КК України, оскільки застосування цих вимог закону можливо лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінальному правопорушенні.
За такого, врахувавши всі обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що суд, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначив ОСОБА_6 покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку та особі винного. Обставини наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції, були в повному обсязі враховані при призначенні покарання, про що свідчить зміст відомостей та висновків суду, наведених ним у мотивувальній частині вироку.
З огляду на наведене та відсутністю підстав для зміни вироку, передбачених ст.409 КПК України, з наведених апелянтом мотивів, апеляційний суд не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання ОСОБА_6 , у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2023 року стосовно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: