Справа № 591/10490/23
Провадження № 1-кс/591/3871/23
17 листопада 2023 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170040000552 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, яке обґрунтоване тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170040000552 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.11.2023 близько 20 год. 40 хв. по вулиці Соборна, м. Білопілля, Сумського району, Сумської області в напрямку центру міста зі сторони с. Ворожба, поряд з будинком 158, внаслідок якої ОСОБА_4 загинув на місці.
В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 10.11.2023 виявлено і тимчасово вилучено майно, з метою збереження речових доказів, а також, забезпечення проведення у кримінальному провадженні медико-криміналістичних експертиз, просить накласти арешт на вилучені з місця дорожньо-транспортної події речі.
У судове засідання учасники не прибули, повідомлені про місце і час розгляду справи належним чином, надали заяви про розгляд клопотання без його участі, заперечень проти клопотання не надійшло.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, можливої конфіскації майна.
Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві розслідується кримінальне провадження 62023170040000552 від 10.11.2023 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 10.11.2023 виявлено і тимчасово вилучено майно, яке постановою від 11.11.2023 визнано речовими доказами (а.с. 18-20).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Оцінивши матеріали, додані до клопотання в їх сукупності, вважаю, що вилучене під час огляду майно відповідає критеріям речових доказів та може зберегти на собі сліди вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки з'ясовуються обставини порушення правил дорожнього руху, внаслідок порушення яких померла людина.
Незастосування цього заходу може призвести до відчуження, знищення, приховання, пошкодження речового доказу, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження, суттєво ускладнить процес встановлення істини у кримінальному провадженні та не будуть досягнуті завдання кримінального провадження, окрім цього на речах залишилися сліди кримінального правопорушення, які в собі несуть доказову інформацію та які в подальшому в ході досудового розслідування необхідно досліджувати за участю судових експертів за відповідними спеціальностями.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя не вдається до оцінки доказів, що є прерогативою суду під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження вилученого майна як речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на даному етапі кримінального провадження задля досягнення завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №62023170040000552 від 10.11.2023, яке вилучене 10.11.2023 в ході проведення огляду місця події - проїжджої частини автомобільної дороги поряд з будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-кросівок чорного кольору;
-дзеркало заднього виду автомобіля;
-пластикова частина дзеркала заднього виду автомобіля з маркуванням: НОМЕР_1 , поміщені до сейф - пакету ДБР №М1011278;
-волосся з тріщин лобового скла автомобіля, поміщене до спец - пакету НПУ без номера;
-посвідчення водія сер. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу сер. НОМЕР_3 , картка „Ощадбанку” НОМЕР_4 , поміщені до сейф - пакету ДБР № S2038165;
-мобільний телефон марки „Нокіа” модель ТА-1203, імеі: НОМЕР_5 , батарея та корпус до телефона, мобільний телефон марки „Нокіа” модель 1200 імей: НОМЕР_6 , батарея до нього;
- автомобіль марки БМВ моделі 520І р.н. НОМЕР_7 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт сер. НОМЕР_8 , виданий 07.02.2000 Білопільським РВ УМВС України в Сумській області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування. Власником автомобіля є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 .
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, на якого покладено контроль та відповідальність за її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1