Справа № 595/431/22
Провадження № 1-кп/595/26/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021216130000277, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2021 року, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благовіщенка Станичо-Луганського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: вироком Бучацького районного суду від 22 жовтня 2021 року за ч.2 ст.345 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 (один) рік; вироком Шумського районного суду від 10 лютого 2022 року за ч.2 ст.194 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Бучацького районного суду, остаточне покарання визначено у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки; ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлено для відбування призначеного покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
07 грудня 2021 року у ОСОБА_3 , проживаючого у АДРЕСА_1 спільно із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мав взаємні права та обов'язки, був пов'язаний спільним побутом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , під час перебування за місцем спільного проживання, а саме в спальній кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , на ґрунті конфліктних відносин із співмешканкою ОСОБА_6 , виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Реалізовуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, 07 грудня 2021 року приблизно о 23.00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у спальній кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті конфлікту зі співмешканкою ОСОБА_6 , взяв у руку жіночий шкіряний пояс з металевими вставками у вигляді ланцюжка та умисно наніс ним два удари по голові малолітнього ОСОБА_7 , а саме в ділянку чола, після цього поясом наніс п'ять ударів по правій та лівій ногах малолітнього ОСОБА_7 та три удари поясом по правій руці малолітнього ОСОБА_7 , внаслідок чого малолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на правому передпліччі, п'яти синців на правому стегні, двох синців на лівій гомілці, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Після закінчення нанесення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_7 , перебуваючи у спальній кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинному умислу, спрямованого на несення тілесних ушкоджень, зразу ж підійшов до малолітнього ОСОБА_8 , який лежав на ліжку, посадив малолітнього ОСОБА_8 так, щоб малолітній ОСОБА_8 перебував у положенні сидячи, та жіночим шкіряним поясом з металевими вставками у вигляді ланцюжка, який тримав у правій руці, умисно наніс три удари по двох ногах малолітнього ОСОБА_8 , після чого поясом наніс три удари в ділянку спини малолітнього ОСОБА_8 , внаслідок чого малолітній ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на правому стегні, шести синців на спині, садна на спині, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме, у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в ході досудового розслідування, які підтверджують його вину, згідно пред'явленого обвинувачення і суду показав, що в грудні 2021 року, точної дати не пригадує, його співмешканка докоряла йому, що він налаштовує дітей проти неї і такі її не слухаються. Щоб довести їй протилежне, він вирішив провести з ними виховну годину, з'ясувати, чому вони себе так поводять. Близько 21.00 год., взявши ОСОБА_9 ремінь, який знайшов у будинку, він посадив дітей на диван і почав їх виховувати: запитував, чому вони не слухаються маму і їй не допомагають. Після чого, спочатку наніс численні удари ременем ОСОБА_10 , потім ОСОБА_11 , бив їх по спині і по ногах, можливо потрапляли удари і по інших частинах тіла. З того часу дітей не бачив. Зазначив, що таке було вперше, раніше він дітей не бив, шкодує про вчинене.
Законний представник малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_5 , яка є керівником Служби у справах дітей Бучацької міської ради, у судовому засіданні пояснила, що до них звернулась із заявою ОСОБА_6 , яка повідомила, що її співмешканець вчиняє насильство щодо неї та її дітей. Остання з приводу цього також звернулася із заявою в поліцію. Після чого, вона, разом з працівниками поліції поїхали за її місцем проживання. Обвинувачений перебував за місцем проживання у стані сп'яніння та зустрів їх вороже. Побачивши, що діти перебувають у неналежному стані, почали їх одягати, щоб забрати в безпечне місце, під час чого помітили, що на їх тілі численні гематоми та побої з розривом тканин. Може сказати, що побиття були регулярними, оскільки на тілі дітей були, як щойно утворені синці, так і такі, які вже сходили. Надалі вони влаштували маму і дітей в центр для осіб, які постраждали від домашнього насильства. На сьогоднішній день останні перебувають у безпечному місці, вони отримали належну медичну допомогу. Мати характеризується позитивно. Просить врахувати, що діти отримали не лише фізичні травми, а й психологічну. На її переконання, обвинувачений не розкаявся у вчиненому. У визначенні міри покарання покладається на думку суду, разом з тим, просить врахувати, що постраждали малолітні діти, з огляду на це обвинувачений заслуговує на суворе покарання.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням визнання вини обвинуваченим, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що своїми діями, що виразилися в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України.
Призначаючи міру покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, пом'якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, особу обвинуваченого.
Відповідно до характеристики №443, виданої Бучацькою міською радою Тернопільської області 13 грудня 2021 року, ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 , ніде не працює. За час проживання в селі зарекомендував себе задовільно: працьовитий, безкорисливий, проте, зловживає спиртними напоями, після чого вчиняє скандали в сім'ї.
Згідно довідок №31, №32, виданих КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 10.01.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Відповідно до вимоги УІАП ГУНП в Тернопільській області №10-15122021/61003 від 15 грудня 2021 року, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий.
Згідно вироку Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року, який набрав законної сили 12 березня 2022 року (справа №609/1294/21), ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.194 КК України і призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.10.2021, остаточне покарання визначено у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, з покладенням обов'язків, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробці про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року скасовано відносно ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлено для відбування призначеного покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Після набрання законної сили ухвали, доручено відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, затримати ОСОБА_3 . Ухвала набрала законної сили 12 жовтня 2023 року.
Згідно відповіді державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» №6/5481/ВС від 14.11.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затриманий 01.11.2023 для виконання ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.10.2023. Засудженого ОСОБА_3 направлено для відбування покарання у місця позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць згідно вироку Шумського районного суду Тернопілсьької області від 10.02.2022. Утримується в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» з 02.11.2023 по теперішній час.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання та передбачені ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітніх дітей, вчинення кримінального правопорушення щодо осіб, з якими обвинувачений перебував у сімейних відносинах.
Суд приймає до уваги те, що покарання є заходом примусу, від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді штрафу, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Окрім цього, суд враховує те, що ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року скасовано відносно ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлено для відбування призначеного покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, де покарання у виді 3 роки 1 місяць позбавлення волі ОСОБА_3 почав відбувати.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій -третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 вчинив 07 грудня 2021 року до постановлення вироку Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року, який набрав законної сили 12 березня 2022 року, строк покарання остаточно йому необхідно призначити у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 72 КК України, згідно якої основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370,374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, з урахуванням ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 жовтня 2023 року, та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання (початку відбування покарання за вироком Шумського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 грудня 2021 року на шкіряний ремінь, коричневого кольору з металевими вкладками, шириною 2 см, довжиною 110 см - скасувати.
Речовий докази:
- шкіряний ремінь, коричневого кольору з металевими вкладками, шириною 2 см, довжиною 110 см - повернути у власність ОСОБА_6 .
Вирок ухвалений в нарадчій кімнаті і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченим і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1