Справа № 594/1434/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
за участі: секретаря Шимків Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, в якому просить постанову від 15 жовтня 2023 року серія ГБВ №425524 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., скасувати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою її визнано винною в тому, що 15.10.2023 о 15.10 год. здійснила повідомлення на лінію 102 та повідомила про факт, якого не було, чим порушила вимоги ст. 183 КУпАП. Із зазначеною постановою вона категорично не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права, суперечить фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. 15.10..2023 вона правомірно викликала поліцію у зв'язку з тим, що її сусідка ОСОБА_2 вчиняє неправомірні дії відносно її майна, а саме вирила яму під фундаментом її сараю щоб він розвалився, мовляв якщо він розвалиться, то вона з дочкою скоріше вступиться звідтіля. Окрім того сусідка погрожувала її дочці. Проте, прибувши за викликом, поліцією не було вжито жодних заходів, а винесли щодо неї постанову та повідомили, що притягують її до адміністративної відповідальності. Вважає, що поліцейським невірно застосовано закон про адміністративну відповідальність, ним не надано оцінку обставинам справи при розгляді та складанні постанови про адміністративне правопорушення, а також не було доведено обставин вчинення нею адміністративного правопорушення.
Ухвалою Борщівського районного суду від 27.10.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03.11.2023 представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надіслав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Вказав, що 15.10..2023 близько 15 год.10 хв. по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , позивачка здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції зателефонувавши на лінію 102 та повідомила про подію, якої не було, у зв'язку із чим на ОСОБА_1 складено постанову серії ГБВ №425524 від 15.10.2023, згідно з якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Після встановлення особи позивачки, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення, повідомлено яка справа розглядається. ОСОБА_1 було роз'яснено її права та обов'язки. Після дослідження обставин, заслухання та врахування усних пояснень, інспектором поліції було винесено на позивачку постанову про адмінправопорушення. Факт здійснення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео з боді-камери дільничого офіцера поліції. Зауважує, що під час складання постанови позивачка вживає нецензурну лексику, ображає поліцейських та не бажає їх слухати. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення адміністративного правопорушення позивачкою, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. На номер «102» особи звертаються лише в ситуаціях, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, або ж коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення. Оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи, тому позов до задоволення не підлягає. Окрім того, позивачка не висловлювала скарг на постанову.
08.11.2023 представником ОСОБА_1 адвокатом Когутом О.В. подано до суду відповідь на відзив, в якому вказано, що поліцейський розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримався вимог чинного законодавства. Він не мав жодних доказів вчинення нею правопорушення. ОСОБА_1 здійснила виклик поліції не безпідставно, а з метою захисту порушених її прав. Матеріали справи не містять доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції. Постанова не містить самої суті правопорушення, зокрема в чому саме полягло завідомо неправдиве повідомлення, чи завідомо неправдивий виклик. Тому вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та поросить їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник Когут О.В. в судове засідання не з'явилися. Представник подав заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності та відсутності позивачки.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в зал судового засідання не прибув, у поданому відзиві просить справу слухати у його відсутності.
Дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до оскаржуваної постанови 15.10.2023 о 15.10 год ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдиве повідомлення на лінію 102 та повідомила про факт, якого не було, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП, за що на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Позивачка заперечує вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
З наявних у матеріалах справи доказів, не надається можливим встановити, що поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вищевказаних приписів чинного законодавства, зокрема щодо встановлення всіх обставин справи.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, матеріали справи не містять.
З оскаржуваної постанови взагалі не можливо встановити, про який факт повідомила поліцію позивачка, що не мав місця і що призвело до завідомо неправдивого виклику поліції.
Відповідач у відзиві вказав, що факт здійсненого правопорушення підтверджується відео з боді-камери дільничного офіцера поліції.
Однак доданий до матеріалів справи відеозапис, який був переглянутий в судовому засіданні, не підтверджує вини ОСОБА_1 , натомість з наданого відеозапису вбачається, що позивачка в розмові з поліцейськими озвучила причину її звернення з повідомлення в поліцію, а саме через те, що її сусідка вчиняє неправомірні дії відносно її майна, а саме пошкодила її сарай, понакидала сміття. Також ОСОБА_1 на відео заперечує вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та пояснює, що поліцію викликала для захисту прав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що вказаного правопорушення не здійснювала, оскільки за її твердженнями, сусідка вчиняє протиправні дії щодо її майна, тому вона зателефонувала на 102 з метою отримати відповідну допомогу від співробітників поліції.
Заява ОСОБА_1 не розглянута і рішення не прийнято.
Відтак, у суду є підстави вважати, що позивачка здійснила виклик поліції небезпідставно, а з метою захисту порушених прав.
Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суб'єктом владних повноважень не доведено законності прийнятого ним рішення, а відтак і факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.55,62,92 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову серія ГБВ №425524 від 15 жовтня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. на ОСОБА_1 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУАП закрити.
Стягнути з Управління національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь держави судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька с.Вовківці Чортківського району Тернопільської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 25.02.1998.
Відповідачі: Головне управління національної поліції у Тернопільській області,46001 м. Тернопіль вул.Валова,11, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий