КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/15046/23 Головуючий у суді І інстанції Застрожнікова К.С
Провадження № 33/824/5289/2023 Головуючий суддя у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Лінника Миколи Анатолійовича, поданою в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 03 листопада 2023 року адвокат Лінник М.А. в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що копію постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримав 24 жовтня 2023 року.
Перевіривши матеріали справи та аргументи апеляційної скарги в частині поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.
З постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лінник М.А. були присутні та підтримали раніше надані пояснення, достовірно знали про результат прийнятого рішення, порядок і строки його оскарження.
Враховуючи, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 12 жовтня 2023 року, останнім днем подання апеляційної скарги було 23 жовтня 2023 року з урахуванням того, що 22 жовтня 2023 року було вихідним днем (неділя). Разом з тим, з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 03 листопада 2023 року.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує у своїх рішеннях, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що зазначений строк підлягає поновленню з огляду на отримання ОСОБА_1 повного тексту оскаржуваної постанови тільки 24 жовтня 2023 року є недостатньою підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки початок перебігу цього строку обчислюється не з дня вручення особі відповідного судового рішення, а з дня його ухвалення.
Іншого порядку обчислення перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення КУпАП не передбачає.
В апеляційній скарзі не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало адвокату Ліннику М.А. після винесення постанови суду реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку і доказів того, що він вживав відповідних заходів, спрямованих на отримання постанови на протязі десятиденного строку також не надано.
Доводи адвоката Лінника М.А, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, що об'єктивно унеможливили апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року у передбачений законом строк.
У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, надаючи оцінку доводам представника ОСОБА_1 - адвоката Лінника М.А. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності та співставленні, апеляційний суд вважає, що такі причини є неповажними, а відтак відмовляє у поновленні процесуального строку та з підстав, передбачених ч. 2 ст. 294 КУпАП, повертає апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Лінника Миколи Анатолійовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року у справі № 760/15046/23 відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Лінника Миколи Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Голуб