КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/6213/23
Суддя в суді першої інстанції: Петришин Н.М.
Провадження № 33/824/4880/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. (а.с. 69-71).
Не погодившись з вказаною постановою, 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що 11 липня 2023 року у приміщенні Калитянської селищної ради після закінчення сесії вона в коридорі спілкувалась з депутатом, якому розповідала з яким питанням прийшла в раду. Після закінчення розмови ОСОБА_1 побачила, як ОСОБА_2 тримав телефон в їхню сторону та влаштував сварку, кричав образливі слова з погрозами покласти її у психіатричну лікарню. Вказувала, що не реагувала на ОСОБА_2 , а він підійшов, схопив її за руку, почав шарпати її від стіни до стіни, завдавав ударів, а вона кричала і просила відпустити її. Крім того, проходячи повз ОСОБА_2 він накинувся на ОСОБА_1 і забрав її телефон, який потім на її вимогу був повернутий. Коли ОСОБА_2 їй погрожував на коридор вийшла жінка, яка запитала що тут відбувається і ОСОБА_2 відповів, що нічого, і в цей момент ОСОБА_1 побігла до дільничного. Разом з тим, ОСОБА_2 маючи вплив на своїх свідків, які дали неправдиві покази, звинуватив її у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення нею вказаного правопорушення, адже відсутній відеозапис та свідки, які б підтвердили, що вона лаялась та порушувала громадський спокій. Отже, суд першої інстанції при винесенні постанови не в повній мірі дослідив обставини справи та наявні у справі докази. Не врахував поведінки потерпілого та того, що у справі наявні докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП (а.с. 78-82).
В апеляційному суді апелянт ОСОБА_1 підтримала скаргу і просила її задовольнити. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги та просив залишити її без задоволення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Суд першої інстанції при винесенні постанови посилався на протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків, які були опитані в суді першої інстанції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 977553 від 21 липня 2023 року, встановлено, що 11 липня 2023 року близько 15 годин 15 хвилин за адресою: провул. Ювілейний, буд. 4, смт. Калита, Броварський р-н., Київська обл., у приміщенні Калитянської селищної ради, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: образливо чіплялася до ОСОБА_2 , погрожувала фізичною розправою, вчинила бійку, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 , яка також написала письмові пояснення, в який зазначила, що у неї виник конфлікт з депутатом ОСОБА_2 , який їй погрожував, шарпав за одяг, намагався вдарити, але тілесних ушкоджень вона не отримала (а.с. 3).
У письмових поясненнях, наданих 11 липня 2023 року, ОСОБА_2 зазначив, що на нього було здійснено фізичний напад ОСОБА_1 , яка вдарила його ногою по лівій нозі та нанесла тілесні ушкодження, після чого він оборонявся та утримував її за руку, проте ОСОБА_1 вчепилася нігтями та вкусила його (а.с. 4).
Статтею 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Встановлено, що обставини, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, відбувалися у громадському місці - у приміщенні Калитянської селищної ради.
У суді першої інстанції було допитано свідків, зокрема, свідок ОСОБА_3 повідомила, що того дня у них була сесія. Після сесії всі вийшли в коридор, а вона пішла на робоче місце. Повідомила, що з боку ОСОБА_1 жодних неправомірних дій не бачила. Побачила лише, що ОСОБА_2 закрив у їх кабінет двері, вона вийшла запитати, що він робить, на що ОСОБА_2 відповів нічого. ОСОБА_3 не бачила чіпляння з боку ОСОБА_4 та, що остання кидалася в бійку, не бачила коли викликали поліцію. У коридорі щось відбувалось, але криків не було. Чітких погроз від ОСОБА_2 також не чула.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона працює начальником юридичного відділу. Після закінчення сесії вона пішла в кабінет і на другому поверсі побачила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тримали один одного за руки. ОСОБА_2 говорив, що не дозволяє знімати. ОСОБА_5 повідомила, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникли неприязні стосунки, але вони не билися та не кусалися.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює головним спеціалістом відділу правового забезпечення. Того дня у них була сесія. Після сесії гучно закрилися двері в їх кабінет. ОСОБА_1 хотіла відчинити двері та у когось питала, що він робить. Після того двері знову зачинялись та відчинялися. ОСОБА_6 зазначила, що ніяких погроз не чула.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона депутат. Після засідання хотіла зареєструвати свою заяву. ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_2 із камерою на телефоні, ударила ногою в ногу. ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_1 забрала телефон, тоді остання почала кусатися та дряпатися, хотіла зайти до юридичного відділу, але не зайшла. Потім ОСОБА_8 пішла на перший поверх і тоді приїхали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що того дня після сесії вона з ОСОБА_2 були у приймальній, хотіли зареєструвати заяви. ОСОБА_9 зазначала, що вона стала свідком того, як ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2 ногою, кусала і дряпала його.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює вчителем у Калитянському ліцеї. Того дня була сесія. Під час виступів депутатів ОСОБА_1 постійно викрикувала. Після сесії ОСОБА_10 з ОСОБА_2 розмовляли, ОСОБА_2 почав дістав камеру на телефоні та почав записувати розмову з ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 також дістала телефон та почала записувати, накинулася на нього. ОСОБА_10 зазначила, що вона бачила як ОСОБА_1 вдарила ногою в ногу ОСОБА_2 , почала хапати за руку так, що в ОСОБА_2 залишилися сліди від нігтів. ОСОБА_2 хотів взяти її за руку, тоді вона почала кусати його. ОСОБА_10 хотіла розборонити їх, але ОСОБА_2 сказав, щоб вона не чіпала ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_1 побігла вниз і на вулиці почала кричати ОСОБА_2 ганьба і щоб він здох. ОСОБА_1 сама викликала поліцію. Крім того, ОСОБА_10 вказала, що свідки, яких викликала ОСОБА_1 були за зачиненими дверима, тому вони нічого не чули і не бачили.
Як в суді першої інстанції, так і апеляційному суді, ОСОБА_1 своєї вини у даному адміністративному правопорушенні не визнала, та пояснила, що у них з ОСОБА_2 виник конфлікт, проте, вона до нього не чіплялася, не лаялась та тілесних ушкоджень не завдавала.
При цьому, ОСОБА_1 заявила клопотання до суду апеляційної інстанції про допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проте в суді першої інстанції про виклик і допит вказаних свідків ОСОБА_1 не заявляла.
З огляду на положення ст. 294 КУпАП, підстав для виклику у судове засідання свідків, які не викликались та не були допитані районним судом, не вбачається.
Також апеляційним судом досліджено наявні у матеріалах справи відеозаписи, надані з телефонів ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , які додатково підтверджують, що ОСОБА_1 вчинила дії, що порушують громадський порядок, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що після розмови ОСОБА_2 відійшов від ОСОБА_1 , а остання підійшла до нього та вчинила сварку, висловившись на адресу останнього лайкою, що підтверджується наданим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 аудіо записом та відеозаписом розмови, показаннями допитаних районним судом свідків (а.с. 11, 35).
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що такому вчинку особи, яка притягується до відповідальності, передувало підтверджене доданим в районному суді до справи відеозаписом повідомлення ОСОБА_2 у розмові із ОСОБА_1 - «я зобов'яжусь сто відсотків, що вас перевірить психіатрична клініка, я вас запевняю, будьте впевнені», що у спілкуванні депутата місцевої (селищної) ради з мешканцем територіальної громади, на переконання суду, є образливим і неприпустимим, та певним чином спровокувало подальшу поведінку ОСОБА_1 (а.с. 35).
Проте такі обставини не звільняють особу від відповідальності за вчинене.
Оцінивши наявні у справі докази апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП та при призначенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст. 33 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, що передбачений санкцією цієї статті.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі є обґрунтованим та відповідає меті адміністративного стягнення.
Що стосується доводів апелянта про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , то вирішення цього питання не може бути предметом даного апеляційного розгляду, оскільки дані про такі порушення в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в межах якого і проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об'єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Отже, відсутні підстави для скасування постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець