КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/6026/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/32403/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника - ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучене 05.09.2023 року під час проведення обшуку у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_1 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 28 арк.;
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 8 арк;
планшет HUAWEI (сірого кольору) інвентарний номер №101400639, модель BAH2-L09;
Ipad марки Apple сірого кольору модель А2377 із клавіатурою;
мобільний телефон Iphone 14 Pro Deep Purple 128 GB imei: eid НОМЕР_3 із наявною сім карткою Vodafone з номером НОМЕР_4 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, винесена з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону та такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000697 від 05.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України.
В ході досудового розслідування зазначається, що вказаним кримінальним провадженням досліджується протиправна діяльність службових осіб виконавчого комітету Чернігівської міської ради, які перебуваючи у змові з посадовими особами комерційних структур зареєстрованих на території України, вчинили дії з метою ослаблення держави, які направлені на руйнування та пошкодження об'єкту, що має важливе народногосподарське та оборонне значення в умовах воєнного стану, під час виконання договору від 09.12.2022 № 375/091222 «Капітальний ремонт (відновлення) будівельних конструкцій та технологічного обладнання галереї четвертих конвеєрів 4А, 4Б, головного корпусу котлотурбінного цеху, які пошкоджені в результаті збройної агресії російської федерації на території КЕП «Чернігівська ТЕЦ» м. Чернігів, вул. Ушинського, 23».
Так, досудовим розслідуванням зазначається, що під час бойових дій у період з 28 лютого по 30 березня 2022 року на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 21680602, м. Чернігів) з посеред іншого зруйновано підйомні конвеєри паливоподачі № 4А, № 4Б, пошкоджено несучі конструкції похилої галереї від вузла пересилки до головного корпусу ТЕЦ.
30.06.2022 року рішенням сесії Чернігівської міської ради №18/VIII-7 затверджено Програму відновлення єдиного майнового комплексу КЕП «Чернігівська ТЕЦ». Розділом 2 визначено проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма, а саме «Обладнання паливоподачі знаходиться у неробочому стані із-за пошкодження галереї паливоподачі та транспортерів 4А та 4Б, оскільки в результаті артилерійського обстрілу сталося їх повне вигорання. Без їх відновлення спалювання вугілля неможливе, а отже виникає необхідність, для відновлення виробництва теплової та електричної енергії, переходити на спалювання природного газу. Це, в свою чергу, призводить до збільшення собівартості виробництва теплової та електричної енергії». Також, у Програмі зазначено, що обладнання паливоподачі віднесено до основних критичних пошкоджень ЄМК КЕП «Чернігівська ТЕЦ» внаслідок обстрілів та бойових дій.
З метою відновлення обладнання паливоподачі, 09.12.2022 року між Чернігівською міською радою в особі Чернігівського міського голови ОСОБА_11 , ТОВ Котлотурбопром» (ЄДРПОУ 25464226, м. Харків) в особі директора департаменту управління проектами ОСОБА_12 та ТОВ фірма «ТехНова» (ЄДРПОУ 24100060, м. Київ) в особі в.о. Генерального директора ОСОБА_13 укладено договір про виконання робіт №375/091222. Предметом договору є «Капітальний ремонт відновлення) будівельних конструкцій та технологічного обладнання галереї четвертих конвеєрів 4А, 4Б, головного корпусу котлотурбінного цеху, які пошкоджені в результаті збройної агресії російської федерації на території КЕП «Чернігівська ТЕЦ» м. Чернігів, вул. Ушинського, 23». Ціна договору складає - 25 402 670 грн. Оплату за виконані роботи здійснює Міжнародний комітет Червоного Хреста згідно меморандуму про взаєморозуміння Reference №KYN22/00128 підписаний з Чернігівською міською радою.
За отриманими даними співробітники ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» із залученням субпідрядника ТОВ «ПРОМИСЛОВО СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ВІК» при виконанні зазначених ремонтних робіт використовували вживане та пошкоджене обладнання/запчастин (регулюючі ролики, роликотримачі, опори для роликотримачів), які зазнали руйнувань внаслідок військової агресії з боку російської федерації. Також, проведення ремонтних робіт здійснювалось з порушенням будівельних норм та недотримання проектної документації капітального ремонту об'єкту.
Крім того, відновлення несучих конструкцій похилої галереї від вузла пересилки до головного корпусу ТЕЦ, здійснено не у повному обсязі та з додатковим навантаженням, що може призвести до їх падіння та руйнування об'єкта капітального ремонту. Також для відновлення критичного обладнання теплоелектроцентралі використовуються труби меншого діаметру та товщиною стінки, які у період значного навантаження можуть призвести до аварійних ситуацій з подальшим виводом з експлуатації.
Крім того, у ході проведення аналізу по ланцюгу постачання ТМЦ, робіт послуг в адресу ТОВ «КОТЛОТУРБОПРОМ» підприємствами задіяними у протиправній схемі зазначено, що останні згідно із зареєстрованих податкових накладних, товари за такою або схожою номенклатурою, в третіх осіб не придбавали.
При цьому, крім представників технічного надзору, негласний нагляд за станом та ходом проведення робіт на КЕП «Чернігівська ТЕЦ» здійснюється спіробітниками АТ «Облтеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03357671, м. Чернігів), КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (ЄДРПОУ 44819434, м. Чернігів), які за попередньою змовою діючи умисно приховують факти використання вживаних запчастин та обладнання.
Під час досудового розслідування зазначається, що КЕП «Чернігівська ТЕЦ» забезпечує 40% гарячого водопостачання та опалення населення, об'єктів соціальної, освітньої, комунальної, медичної, оборонної та інших критичних сфер м. Чернігова. Крім того, КЕП «Чернігівська ТЕЦ» є основним виробником електричної енергії Чернігівської області, яка передається до Об'єднаної енергетичної системи України. Вказана діяльність посадових та службових осіб може призвести до зриву опалювального сезону 2023-2024рр., дефіциту електричної енергії, руйнування та пошкодження об'єкту, що має важливе народногосподарське та оборонне значення вчинених в умовах воєнного стану.
Таким чином, отримана інформація свідчить, що вказана схема була організована з метою ослаблення держави, шляхом вчинення дій, які направлені на руйнування та пошкодження об'єкту, що має важливе народногосподарське та оборонне значення в умовах воєнного стану.
05.09.2023 року прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про арешт майна, яке було вилучене 05.09.2023 року під час проведення обшуку у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_1 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 28 арк.;
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 8 арк;
планшет HUAWEI (сірого кольору) інвентарний номер №101400639, модель BAH2-L09;
Ipad марки Apple сірого кольору модель А2377 із клавіатурою;
мобільний телефон Iphone 14 Pro Deep Purple 128 GB imei: eid НОМЕР_3 із наявною сім карткою Vodafone з номером НОМЕР_4 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучене 05.09.2023 року під час проведення обшуку у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_1 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 28 арк.;
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 8 арк;
планшет HUAWEI (сірого кольору) інвентарний номер №101400639, модель BAH2-L09;
Ipad марки Apple сірого кольору модель А2377 із клавіатурою;
мобільний телефон Iphone 14 Pro Deep Purple 128 GB imei: eid НОМЕР_3 із наявною сім карткою Vodafone з номером НОМЕР_4 .
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що вказане клопотання містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівку на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Як вбачається зі змісту клопотання, вищевказане майно постановою слідчого від 05.09.2023 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у право власності, яке наразі встановлюється, з метою збереження речових доказів, аби попередити можливе неправомірне заволодіння та подальше відчуження вищевказаного об'єкту нерухомості.
Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме спосіб накладення арешту на майно, як заборона відчуження, користування та розпорядження, оскільки такий спосіб арешту майна буде співмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження, для виконання яких прокурор звернувся із клопотанням.
А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучене 05.09.2023 року під час проведення обшуку у житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_1 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 28 арк.;
банківську виписку гр. ОСОБА_10 (АТ КБ Приватбанк) по рахунку НОМЕР_2 за період з 24.10.2022 по 24.04.2023 на 8 арк;
планшет HUAWEI (сірого кольору) інвентарний номер №101400639, модель BAH2-L09;
Ipad марки Apple сірого кольору модель А2377 із клавіатурою;
мобільний телефон Iphone 14 Pro Deep Purple 128 GB imei: eid НОМЕР_3 із наявною сім карткою Vodafone з номером НОМЕР_4 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3