ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/619/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
16 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, рішення та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 -звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, рішення та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом №67 від 12.06.2020 року "Про зняття з квартирного обліку майора ОСОБА_1 ", наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2020 року №301 "Про затвердження протоколу житлової комісії" та протиправною бездіяльністю відповідача щодо не поновлення позивача на квартирному обліку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 20.06.2003 року по 28.02.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
З 27.02.2004 року позивач перебував на квартирному обліку житлової комісії військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 року № 44 майора ОСОБА_1 з 28.02.2020 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та останній вважається вибувшим до нового місця служби - військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 47 від 02.03.2020 року позивача з 29.02.2020 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу № 67 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача знято з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 , а відповідні документи передано до КЕВ м. Житомир.
Вказаний протокол затверджений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2020 року № 301.
21 листопада 2022 року представник позивача звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою у якій просила скасувати протокол засідання житлової комісії про зняття з квартирного обліку та поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з дати першочергового зарахування на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 , а саме з 27.02.2004 року в загальній черзі та з 09.06.2016 року в першочерговій черзі, як учасника бойових дій.
Листом №639/1522 від 13.12.2022 року військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність законодавчо врегульованої можливості поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку, оскільки військовослужбовець може знаходитись на квартирному обліку лише за місцем проходження військової служби та місцем реєстрації проживання.
Враховуючи те, що на даний час ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , поставити на чергу квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 не є можливим.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції враховуючи те, що позивача переведено з військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 , тобто до іншого місця служби, в іншу місцевість, дійшов висновку, що рішення відповідача про зняття позивача з квартирного обліку прийнято правомірно, тому правові підстави для його скасування відсутні.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Так, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному КМУ.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
За військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно з пунктом 22 Порядку, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
У відповідності до пункту 24 Порядку, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Відповідно до пункту 32 Порядку черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 року за №1020/32472, затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції, особи, які перебували на обліку для забезпечення їх житлом за рахунок Міноборони та призвані на військову службу під час мобілізації, у разі переміщення по службі до інших гарнізонів після укладання ними відповідного контракту мають право бути зараховані на відповідний облік за новим місцем військової служби.
Відповідно до пункту 17 розділу VI Інструкції, у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та направляє за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.
Крім того, згідно з статтею 40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках, зокрема, припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Як встановлено судом, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 28.02.2020 року, де був постановлений на облік осіб, які потребують поліпшенню житлових умов, з 27.02.2004 року в загальній черзі та з 09.06.2016 року в першочерговій черзі.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 року № 44 майора ОСОБА_1 з 28.02.2020 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та останній вважається вибувшим до нового місця служби - військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 47 від 02.03.2020 року позивача з 29.02.2020 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу №67 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача знято з квартирного обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, у зв'язку з подальшим проходженням служби до іншої військової частини.
Отже, з наведеного вище протоколу можна зробити висновок, що оскільки ОСОБА_2 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з переведенням на інше місце служби з 28.02.2020, а тому не перебуває на її житловому обліку.
Тому для поновлення та перебування позивача на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_1 , він має бути військовослужбовцем цієї військової частини.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивача переведено з військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 , тобто до іншого місця служби, в іншу місцевість, що є підставою для зняття з квартирного обліку у зв'язку з переміщенням військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт, а тому ОСОБА_1 , у зв'язку з його переведенням для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 , підлягав зняттю з квартирного обліку, не міг залишатися на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_2 , і не може в даний час перебувати на квартирному обліку у ВЧ НОМЕР_2 .
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавстав, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами Украї, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задовлення адміністративного позову.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.