ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/7762/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
16 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
у липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зменшив розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправною виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж встановлено вимогами закону.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач має статус учасника бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України. Зазначене доводиться посвідченням, копія якого є у справі.
Відповідачем у 2022 році до 5 травня позивачу виплачена допомога у розмірі 1491 грн. Не погоджуючись із розміром виплаченої відповідачем грошової допомоги, позивач подав заяву про перерахунок відповідно до положень Закону, однак отримав відповідь про те, що підстави для виплати допомоги у іншому розмірі відсутні.
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 15 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким внесенні до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" такі зміни:
"1. Статтю 12 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
2. Статтю 13 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
3. Статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
4. Статтю 15 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
5. Пункт 1 статті 16 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка виплачується щорічно до 5 травня".
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
1) у статті 12 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 13 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 14 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 15 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
5) у статті 16: у частині першій: пункт 1 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня";
Тобто, Кабінету Міністрів України делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 прийнято постанову №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №540), якою передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин - I групи - 4421 гривня; - II групи - 3906 гривень; - III групи - 3391 гривня, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, наведені вище положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком; учасникам бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком; дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни - п'ять мінімальних пенсій за віком; дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - три мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
За наведених обставин, виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, оскільки позивач є учасником бойових дій, суд зазначає, що він має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком згідно статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 15 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Вказана позиція узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Падати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в Постанові №540 всупереч правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи пенсійного органу, що він є неналежним відповідачем по вказаній справі, з огляду на наступне.
Так, суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Тобто, Постановою №540 обов'язок безпосередньої виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік позивачу, як одержувачу пенсії, покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 року у справі №560/8064/22.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.