ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/15604/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА
Позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Глевахівської селищної ради, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128 «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1600 гектара на території села Березенщина та надання її у власність позивачці, згідно із заявою від 27.07.2021 (вх. № 1793/2 від 29.07.2021);
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128 «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1600 гектара на території села Березенщина та надання її у власність позивачці, згідно з заявою від 27.07.2021 (вх. № 1793/2 від 29.07.2021).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Глевахівської селищної ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128 «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1600 гектара на території села Березенщина та надання її у власність позивачці, згідно із заявою від 27.07.2021 (вх. № 1793/2 від 29.07.2021). Зобов'язано Глевахівську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 (вх. № 1793/2 від 29.07.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128 «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1600 гектара на території села Березенщина та надання її у власність та винести із цього питання вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем виконано всі умови для затвердження проекту землеустрою, натомість, відповідач свідомо ухилився від виконання покладеного на нього обов'язку з прийняття відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до Глевахівської селищної ради із заявою від 27.07.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати їй у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128 «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,1600 га на території с.Березенщина. До вказаної заяви було додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221487002:02:003:0128, копію паспорта та РНОКПП позивача(а.с.11-26).
За наслідками поіменного голосування депутатів п'ятнадцятої сесії Глевахівської селищної ради VIII скликання від 05.08.2021 «Про розгляд питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (с.Березанщина)» рішення не прийнято, оскільки результати голосування: «за» - 0; «проти» - 0; «утрималися» - 21. Не голосували - 2, відсутні - 4 (а.с.28).
Листом від 17.08.2021 №1744/02-22 Глевахівська селищна рада повідомила позивача, що на чергову сесію Глевахівської селищної ради, яка відбулась 05.08.2021, на розгляд було винесено звернення зареєстроване від 29.07.2021 за № 1793/2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в Глевахівській селищній територіальній громаді для прийняття рішення. Депутатами Глевахівської селищної ради дане питання було розглянуто, але рішення не прийнято, оскільки воно не було підтримано більшістю голосів депутатів необхідних для прийняття рішення (а.с.27).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було прийнято як рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці, так і про відмову в його затвердженні і така бездіяльність позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання позивачкою усіх умов, що є необхідними для затвердження проекту.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, який є складовою земельного законодавства, що регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 ЗК України, абзацом першим частини першої, частиною другою якої встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В свою чергу, за змістом ч.6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1-3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже вказаною нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, за умови завершення місячного строку вирішення питання надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та у випадку письмового повідомлення органу місцевого самоврядування про реалізацію такого права, що позивачем було дотримано.
В силу ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з ч.15 ст.123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Таким чином, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути виключно його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Суд наголошує, що наведені вище положення Земельного кодексу України визначають імперативний обов'язок відповідача прийняти відповідне рішення або про затвердження проекту землеустрою, або про відмову у затвердженні проекту землеустрою, але на законних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідком винесення на розгляд питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відповідачем не було прийнято ні рішення про затвердження проекту землеустрою, ні про відмову у його затвердженні, оскільки при розгляді цього питання депутати не віддали жодного голосу ні «за» ні «проти», натомість всі присутні на сесії Глевахівської селищної ради депутати утримались від голосування за це питання, або взагалі не голосували (а.с.28).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача дискреційних повноважень з розгляду питань, що виносяться на сесію ради, однак відповідні повноваження мають бути реалізовані у чіткій відповідності із положеннями діючого законодавства, яке передбачає обов'язкове прийняття рішення за результатами розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, шляхом затвердження проекту землеустрою, або відмови у його затвердженні за наявності законодавчих підстав для такої відмови.
Утримуючись від голосування за наслідком розгляду заяви позивача відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у не здійсненні її розгляду у визначений положеннями Земельного кодексу України строк із прийняттям відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його затвердженні.
При цьому, суд відхиляє посилання апелянта на відсутність у відповідача в даному випадку свободи розсуду, оскільки в разі встановлення, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідач уповноважений прийняти рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, в іншому випадку відповідач має прийняти рішення про його затвердження.
Таким чином, норми земельного кодексу зобов'язують відповідача прийняти конкретне рішення за результатами розгляду заяви позивача від 27.07.2021, однак суть самого рішення залежить від встановлених під час розгляду поданих позивачем документів обставин щодо відповідності проекту землеустрою вимогам нормативно-правових актів, а тому прийняття конкретного рішення належить до дискреційних повноважень відповідача і суд не наділений правом в них втручатися.
Суд не може перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування щодо надання оцінки відповідності поданого позивачем на затвердження проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а тому і не може встановити наявність чи відсутність підстав для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, або про відмову в його затвердження до розгляду такого питання відповідачем.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Глевахівської селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з прийняттям вмотивованого рішення.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Поряд з іншим, апеляційний суд зауважує, що відповідно до пп. 5 п. 27 розд. X «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
У зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Відтак, з урахуванням згаданих норм пп. 5 п. 27 розд. X «Перехідні положення» ЗК України до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Водночас, колегія суддів зауважує, що у цій справі спірні правовідносини виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, безоплатної передачі у приватну власність земель державної та комунальної власності.
У зв'язку з викладеним апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Таким чином, оскільки обставини дії в Україні воєнного стану унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду щодо зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, то в силу положень ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, однак не врахував встановлені пп.5 п.27 розд. X «Перехідні положення» ЗК України обмеження, пов'язані із дією воєнного стану, які унеможливлюють належне виконання відповідачем судового рішення, колегія суддів доходить висновку наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції з метою належного захисту прав та інтересів позивача.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацем 5 наступного змісту:
«Відстрочити виконання рішення суду у зобов'язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або скасування заборони на розгляд цього питання під час дії воєнного стану.».
В іншій частині Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 16 листопада 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма