ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Справа № 160/17021/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» и в якій позивач просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38167697) податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків в загальній сумі 2 767 348,66 грн. на користь державного бюджету України.
Ухвалою суду від 02 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій вказати офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача або, що така відсутня.
На виконання ухвали суду від 02 серпня 2023 року на адресу суду від представника позивача - Колодки Б.О. 16.08.2023 року надійшла уточнена позовна заява, в якій вказано про відсутність адреси електронної пошти відповідача.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» перебуває на обліку як платник податків у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 2023 року та на теперішній час, згідно даних контролюючого органу, в інтегрованих картках платника податків рахується не заявлений до суду податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 767 348,66 грн. Оскільки, не сплачена сума грошового зобов'язання відповідно до вимог ст.57 ПК України набула статусу податкового боргу, то податковим органом на виконання вимог ст.59 ПК України було сформовано та направлено на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 29.09.2023 року №0000011-1300-3200 на суму 2 767 348,66 грн., та винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 29.09.2023 року №30/32-00-13-14. Вказана податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу були отримані відповідачем - 04.04.2023 року. Податковий борг в добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду щодо стягнення податкового боргу на користь держави, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Вказану ухвалу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача - ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП», зазначену у позові, а саме: 53201, м. Нікополь, вул. Г. Чорнобиля, буд. 106.
18 жовтня 2023 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою пошти про його невручення: «за закінченням терміну зберігання».
Кодексом адміністративного судочинства визначений порядок вручення судових повісток і судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 встановлено, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, однак правом на подання відзиву на позов, заперечень, доказів чи пояснень по суті справи не скористався, згідно ст.162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» (53201, м. Нікополь, вул. Г. Чорнобиля, буд. 106, код ЄДРПОУ 38167697) знаходиться на обліку як платник податків у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків з 2023 року.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» станом на 12.07.2023 року обліковується не заявлений до суду податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 767 348,66 грн., який виник внаслідок несплати самостійно нарахованих сум за податковою декларацією з податку на додану вартість №9214814709 від 19.10.2022 року.
Щодо підстав виникнення заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Згідно з наданої податковою декларацією та даними інтегрованої картки платника податків за платежем 14010100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», відповідач має податкову заборгованість у розмірі 2 767 348,66, яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань (рядок 18) податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період - вересень 2022 року від 19.10.2022 року №9214814709 по терміну сплати 31.10.2022 року (з урахуванням частково сплачених сум).
З урахуванням вимог ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог ст.59 ПК України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ ««МАКСІПРОМ ГРУП» засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 29.09.2023 року №0000011-1300-3200 на суму 2 767 348,66 грн., та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.09.2023 року №30/32-00-13-14, які були отримані відповідачем - 04.04.2023 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 29.09.2023 року №0000011-1300-3200 на суму 2 767 348,66 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.09.2023 року №30/32-00-13-14, яку були отримані - 04.04.2023 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення, яка наявна в матеріалах справи.
За п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Доказів оскарження вказаної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Пунктом 60.6 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем податкової вимоги від 29.09.2023 року №0000011-1300-3200 або сплати податкового боргу на загальну суму 2 767 348,66 грн.
Станом на час розгляду справи, до суду не надходили письмові заяви по суті справи від відповідача.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ ВП 43968079) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» (53201, м. Нікополь, вул.Героїв Чорнобиля, буд. 106, код ЄДРПОУ 38167697) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ ГРУП» (53201, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106, код ЄДРПОУ 38167697) до бюджету податковий борг у розмірі 2 767 348,66 грн. (два мільйони сімсот шістдесят сім тисяч триста сорок вісім гривень 66 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки та порядку, передбачені ст. 295, 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева