Рішення від 23.10.2023 по справі 160/20726/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Справа № 160/20726/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.08.2023 року;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.08.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання судового рішення у справі №160/2157/23 від 12.04.2023 відповідачем протиправно проведено виплату пенсії з 01.08.2023 з урахуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/20726/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

20.09.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на наступне.

Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Так як рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №160/2157/23 Головне управління не було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 N 3668-VI (надалі - Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач зазначає, що вказані положення Закон № 3668-VI окремими нормами права, які повинні застосовуватись поряд з іншими законодавчими актами, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є чинними та такими, що не відповідають Конституції України не визнавались.

25.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у с праві №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є спеціальним до спірних правовідносин та саме його положення слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 160/11522/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.12.2019 року з 73% на 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військові служби, та деяких інших осіб, з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення з 01.12.2019 року.

На виконання вказаного рішення позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 в розмірі 73% від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 18.10.2021 за №33/24/С-5103 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області».

У зв'язку з неотриманням доплати до пенсії в сумі 2000 грн., позивачем був подано відповідний позов, по якому було прийнято рішення від 12.04.2023 у справі №160/2157/22.

18.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо заборгованості по виплаті 2000 грн. на виконання судового рішення.

У заяві позивач також звернув увагу на те, що після перерахунку на виконання судового рішення у справі №160/2157/23, пенсія йому нарахована з обмеженням.

Позивач зазначив, що Закон №2262-ХІІ є спеціальним Законом, який регулює питання пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції, і він жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії не містить.

Листом від 10.08.2023 №38158-30711/Л-01/8-0400/23 Пенсійний фонд повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі №160/2157/23 Головним управлінням з 01.12.2022 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так як зазначеним рішенням суду Головне управління не було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії особи без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону № 2262.

З 01.08.2023 виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться у розмірі 20930,00 грн, який обчислено на виконання рішення суду та з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262.

Позивач вважає, що дії відповідача з перерахунку і виплаті йому пенсії з обмеженням максимальним розміром є протиправними, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 46 Конституції України громадяни наділені правом на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ).

За приписами ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(Закон №2262-ХІІ) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За частинами 1, 3 ст.11 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.7 ст.43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ).

За приписами частин 2 і 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частиною 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII) є підставою для перерахунку пенсії.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень ст. 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740грн.

У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262), порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 р. втратили чинність положення частини 7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VІ (у редакції Закону України від 24.12.2015 р. за №911-VІІІ) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10 740грн.

Водночас, з огляду на п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу 11 підпункту 11 та абзацу 138 підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 за №911-VІІІ дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 р.

Отже обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.04.2019 р. у справі №127/4270/17 (провадження №К/9901/33880/18).

Вказані обставини дають підстави для висновку про безпідставність застосування відповідачем до позивача обмеження пенсії максимальним розміром на підставі вимог Закону №3668.

Слід зазначити, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII), десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII), шляхом викладення її в редакції Закону №3668.

Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№2262-XII) та положення частини 1 статті 2 Закону №3668 (у частині поширення її дії на Закон №2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262) та є однаковими за змістом.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Відповідачем же у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону №3668-VI.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Верховним Судом в постанові від 16.12.2021 у справі 400/2085/199 щодо правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII зроблено висновок, що застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

За таких обставин і правового обґрунтування, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача і обґрунтованість позовних вимог позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.08.2023 пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 1192833705 від 15.08.2023.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 295, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.08.2023 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.08.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 ( одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

Попередній документ
114965943
Наступний документ
114965945
Інформація про рішення:
№ рішення: 114965944
№ справи: 160/20726/23
Дата рішення: 23.10.2023
Дата публікації: 20.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.11.2023)
Дата надходження: 16.08.2023
Предмет позову: визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії