УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
16 листопада 2023 р. Справа № 120/17083/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
14.11.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), яка подана та підписана її представником адвокатом Савчуком М.В. (далі - представник позивача, адвокат) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 023830024952 від 23.10.2023 про відмову в призначенні пільгової пенсії та зобов'язання вчинити дії.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як зазначено у частині першій статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, за приписами частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Єдина обов'язкова для всіх адвокатів форма ордера, порядок його оформлення, обліку та зберігання затверджуються Радою адвокатів України (рішення від 12 квітня 2019 р. №41).
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення) затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41.
Так, пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
У свою чергу за змістом пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі Адвокат); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з пунктом 10 Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
При цьому, за змістом пунктів 6 - 8 зазначеного Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога», як і інші обов'язкові реквізити такі як номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, відомості щодо обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги, тощо.
Як вбачається з позовної заяви, остання подана через систему "Електронний суд" та підписана особою, який визначений як представник позивача - Савчук Микола Васильович.
На підтвердження своїх повноважень Савчуком Миколою Васильовичем до матеріалів позовної заяви надано лише роздруківку електронного ордеру про надання правничої (правової) допомоги, згенерованого у системі "Електронний суд".
Зі змісту такого ордеру вбачається, що його сформовано на підставі ордеру №АВ1102177 від 13.11.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №29/08/23/1 від 29.08.2023.
Проаналізувавши зміст цього електронного документу, суд зауважує, що в ньому не зазначено назву органу, у якому надається правова допомога, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, а також інформацію про наявність/відсутність обмеження повноважень адвоката на надання правничої (правової) допомоги; відсутній двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Тобто, безпосередньо вище описаний електронний ордер не містить всіх обов'язкових для такого документу реквізитів, передбачених пунктом 12 Положення.
Крім того, з тексту доданого до позовної заяви сформованого через модуль у системі "Електронний суд" електронного ордеру не вбачається за можливе перевірити та встановити дотримання адвокатом (адвокатським об'єднанням) імперативних вимог щодо змісту та форми при генеруванні ордеру № АВ1102177 від 13.11.2023, який став підставою для формування першого.
Таким чином, суд зазначає, що долучений до позовної заяви сформований 13.11.2023 в системі "Електронний суд" ордер про надання правничої (правової) допомоги сам по собі не є тим документом, який би належним чином підтверджував повноваження Савчука Миколи Васильовича на представництво Спринчак Людмили Василівни у Вінницькому окружному адміністративному суді.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі №140/513/23 від 13 червня 2023 року.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Отже звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво належними та достовірними доказами.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскільки подана до суду позовна заява від імені позивача підписана особою - її представником, яким належним чином не підтверджено свої повноваження у встановленому законом порядку, тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви позивачу.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не є в повній мірі підтвердженими, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду у встановленому законом порядку.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович