Справа № 756/12686/23
Номер провадження № 1-кс/756/2268/23
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 30.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003407, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луганськ, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
УСТАНОВИВ:
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. 02.10.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 30.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003407, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
1.2. У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, без визначення альтернативного запобіжного заходу.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілої у цьому ж кримінальному провадженні є те, що підозрюваному відомі їх анкетні дані, місця проживання вказаних осіб. Більше того, проживають в одному будинку. Підозрюваний шляхом погроз потерпілій із застосуванням фізичного насильства, підкупу може схилити останню та свідків до дачі неправдивих показань, або взагалі відмови від участі у кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, то слід врахувати винятковий характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення. Підозрюваний вживає алкогольні напої після чого поводить себе агресивно.
2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та обрання такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки підозрюваний раніше не судимий та не перебував у розшуку, а інкриміноване йому кримінальне правопорушення не є тяжким, що виключає можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу в виді тримання під вартою, тому просив обрати запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою. При цьому захисник зауважив, що його підзахисний не оспорює обґрунтованість підозри, бажає повністю відшкодувати завдану його діями шкоду потерпілій.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію та мотиви, які висловлені його захисником.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 30.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003407, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
01.10.2023 в рамках кримінального провадження № 12023100050003407 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, з тих підстав, що 28.09.2023,близько 16:00 год. (точний час не встановлено), ОСОБА_7 , прибула на годину для надання послуг сексуального характеру ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Після прибуття ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 вжити алкогольні напої та поспілкуватися, на що остання погодилась. В подальшому,приблизно до 17:00 год. (точний час не встановлено), ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , перебували за вказаною адресою, не вступаючи в статевий акт, після чого ОСОБА_7 повідомила, що час закінчився та їй необхідно їхати. Після чого у ОСОБА_4 виник умисел щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 .
В подальшому, діючи проти волі та подолавши опір ОСОБА_7 , шляхом взяття її за волосся, перемістив її в спальне приміщення де ОСОБА_7 почала кричати та здійснювати опір, після чого ОСОБА_4 з метою подолання опору наніс їй удар правою лодонею руки в область голови та вступив з нею в статевий акт, таким чином реалізували умисел, направлений на незаконне позбавлення волі, що супроводжувалось заподіянням потерпілій фізичних страждань. ОСОБА_7 в свою чергу знову почала вчиняти опір в ході чого ОСОБА_4 , наніс їй лівою рукою удар в область голови, після чого, ОСОБА_7 ,переживаючи за своє життя та здоров'я виконувала все що наказував ОСОБА_4 . Враховуючи те, що ОСОБА_4 постійно був поряд з ОСОБА_7 , в останньої не було можливості покинути квартиру чи зателефонувати, покликавши на допомогу.
29.09.2023, близько 03:00 год. (точний час не встановлено) ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 лягли спати та заснули у спальні вказаної квартири, в ході чого о 04:00 год. ОСОБА_7 прокинулась та поки ОСОБА_4 спав, спробувала покинути квартиру підійшовши до дверей кімнати, під час чого ОСОБА_4 прокинувся, підбіг до ОСОБА_7 та подолавши опір останньої взявши її за волосся перемістив до коридору, після чого витягнув ключ з вхідних дверей та наказав зайти в туалет поки він заховає ключ від вхідних дверей, після чого покликав її з туалету та остання виявила що ОСОБА_4 забрав її мобільний телефон та зберігав її при собі.
30.09.2023, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, втратив пильність, та ОСОБА_7 вдалося забрати власний телефон та сховати його, після чого остання попросилась в туалет, та перебуваючи в туалеті, не маючи можливості на телефонний дзвінок так як його міг почути ОСОБА_4 , написала подрузі з проханням негайно викликати поліцію.
Після чого, за адресою: АДРЕСА_2 , приїхали працівники поліції та подзвонили в дзвінок вказаної квартири, після чого ОСОБА_4 відчинив двері, а ОСОБА_7 , вибігла до працівників поліції.
3.2. Отже, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а саме у незаконному позбавленні волі, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
3.3. У підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- протокол допиту потерпілого від 30.09.2023, ОСОБА_7 повідомила обставини, які мали місце 28.09.2023;
- протокол огляду предмету від 01.10.2023, згідно з яким оглядався мобільний телефон;
- протокол затримання особи,підозрюваної чинені кримінального правопорушення від 30.09.2023, згідно з яким затримано ОСОБА_4 ;
- протокол допиту свідка від 01.10.2023, ОСОБА_8 повідомив обставини, які мали місце 30.09.2023;
- протокол допиту свідка від 30.09.2023, ОСОБА_9 повідомила обставини, які мали місце 27.09.2023;
- протокол допиту свідка від 30.09.2023, ОСОБА_10 повідомив обставини, які мали місце 28.09.2023;
- протокол допиту свідка від 30.09.2023, ОСОБА_11 охарактеризував ОСОБА_4 ;
- протокол допиту свідка від 30.09.2023, ОСОБА_12 повідомила обставини, які мали місце 28.09.2023;
- протокол обшуку від 30.09.2023, згідно з яким проводився за адресою АДРЕСА_2 , де було виявлено та вилучено змиви рідини бурого кольору, фрагмент презервативу, рушник, жіночі труси, бюстгальтер, чорна кофта, презерватив із рідиною, мобільний телефон, рбк, жіноча сумка, прикраси, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключі, тонер, грошові кошти;
- протокол допиту свідка від 01.10.2023, ОСОБА_13 повідомив обставини, які мали місце 30.09.2023.
3.4. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Між тим, на думку суду, обґрунтована підозра це існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
3.5. Саме тому, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази, на даній стадії досудового розслідування, є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, а саме у незаконному позбавленні волі, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
3.6 Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.7. Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
3.8. Досліджуючи матеріали досудового розслідування, які надані до клопотання (докази), пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, беручи до уваги особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даній стадії досудового розслідування наявний ризик того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілу (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Бо, як свідчать надані матеріали кримінального провадження, підозрюваний із застосування фізичної сили змусив залишатись потерпілу біля його.
Проте, суд не погоджується з ризиком п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такі дії слід враховувати з поведінки підозрюваного.
Разом з цим, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними.
3.9. Також слід зазначити, що орган досудового розслідування як і прокурор не мають права посилатися на практику Європейського суду з прав людини з метою застосування запобіжного заходу (обґрунтування підстав тримання під вартою та існування ризиків), про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 № 607/14707/17, оскільки вона буде використана не на користь підозрюваного, а отже може становити ризики для справедливості кримінального провадження.
3.10. Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 146 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
3.11. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2, тобто існування ризиків. Але клопотання як і пояснення прокурора в судовому засіданні не мотивовані в частині, що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановленого у судовому засіданні ризику, тобто обов'язкового елементу для вирішенні питання застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Разом з цим, суд зауважує, що згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Проте, ризик п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено, як і не надано доказів, щодо повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочину.
3.12. Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що відсутні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Бо, на думку суду, для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваного та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як домашній арешт строком на 60 днів, буде достатнім. Між тим, запобіжний захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваного, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.
При цьому домашній арешт полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , із зобов'язанням з'являтися за першою вимогою до слідчого або суду, у залежності від стадії кримінального провадження.
3.14. Також слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів, а саме повідомляти слідчого чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у межах вказаного кримінального провадження.
При цьому, слідчим суддею також перевірено у судовому засіданні, що підозрюваного ОСОБА_4 було затримано 30.09.2023 відповідно до вимог ст. 208 КПК України, а до останнього не застосовувались будь-які заходи фізичного чи морального впливу, як і під час доставки до слідчого судді. Крім того, у визначений законом строк та спосіб, зокрема передбачений ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчить також про відсутність порушень її прав.
Ураховуючи наведене, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою, слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 30.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003407, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_2 , зобов'язав ОСОБА_4 з'являтися за кожною вимогою до слідчого чи суду, відповідно до стадії кримінального провадження.
Покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 (шістдесят) днів, а саме:
- повідомляти слідчого чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміни свого місця проживання;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у межах вказаного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у випадку необхідності залишити житло, він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності залишати житло під час повітряної тривоги з метою перебування у бомбосховищі.
В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, зокрема підозрюваного ОСОБА_4 слід доставити до місця проживання, де він підлягає звільненню з-під варти.
Останнім днем строку дії ухвали є 30 листопада 2023 року. Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1