ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
іменем України
Справа № 210/4038/23
Провадження № 1-кп/210/556/23
"16" листопада 2023 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 22 липня 2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023041710000824 відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, громадянин України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз:
04 червня 2020 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 4-х років 2-х місяців позбавлення волі. Звільнився 16 березня 2022 року з ДУ "Вільнянська виправна колонія (№20)" по відбуттю строку покарання
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України,
та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 та за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи раніше судимим за вчинення корисливих умисних злочинів, перебуваючи на волі, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 21 липня 2023 року приблизно о 20:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Джека Лондона м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачив на лавці раніше незнайомого чоловіка, який перебував в нетверезому стані, в якого в кишені знаходився мобільний телефон. В цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, також будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України (запроваджений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого продовжено зокрема Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-IX від 07.02.2023, дію якого продовжено зокрема Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3057-IX від 02.05.2023), переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_6 та відсутністю інших очевидців, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрав з правої кишені штанів одягнутих на потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8Т» у корпусі сірого кольору (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ), вартість якого становить 3000 гривень, після чого, ОСОБА_4 утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив своїми діями ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: «таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану».
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.
28 липня 2023 року у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 22 липня 2023 року за №12023041710000824 між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому ж провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши письмову згоду потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення.
Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за частиною четвертою статті 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення.
Також, сторони узгодили, що відповідно до статей 75 КК України звільнити ОСОБА_4 в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.
Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено і є зрозумілими.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз'яснено і є зрозумілими.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.
Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомлений, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.
ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. При цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.
Захисник ОСОБА_5 судовому засіданні просив затвердити угоду.
Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву, в якій підтримав укладення угоди та просив затвердити угоду за його відсутності.
Прокурор угоду підтримав, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Судом додатково досліджено: постанову про визнання речовим доказам та передачу їх на зберігання, судово-товарознавчу експертизу вартості завданого збитку, характеризуючий матеріал відносно обвинуваченого.
Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.
Угода укладена за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 .
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_4 за частиною 4 статті 185 КК України кваліфіковано вірно, за ними можливе укладення угоди.
Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо тяжкого злочину. Санкція частини четвертої статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі до восьми років.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів.
Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 який, будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину, просив суворо не карати. Обвинувачений надав показання про те, що в день вчинення злочину він проходив біля зупинки, побачив там невідомого чоловіка, який перебував у стані алкогольного сп"яніння. Скориставшись цим, він викрав мобільний телефон, який залишив у себе. У подальшому повернув викрадене. Просить суворо не карати, надати можливість виправитись.
На підставі викладеного, всебічно дослідивши матеріали справи у сукупності з показами обвинуваченого, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Щодо покарання.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, за частиною 4 статті 185 КК України, в межах встановленої санкції статті, а саме у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років .
Також сторони узгодили відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 в частині основного покарання від відбування покарання з випробовуванням.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з частиною п'ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченому, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі статті 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора.
Обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання. Крім того, обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини, відшкодування завданого збитку.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання - не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений вину визнав повністю та беззаперечно, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше судимий, характеризується посередньо, добровільно відшкодував завданий збиток, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке є ближчим до мінімальних меж санкції частини 4 статті 185 КК України, та визначена з урахуванням статті 69-1 КК України.
Узгоджене остаточне покарання визначено з урахуванням статті 75, 76 КК України, тобто зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням.
Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Суд враховує наявність кількох обставин, які пом"якшують відповідальність, обставину, що обтяжує відповідальність, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику, що свідчить про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_4 можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в один рік.
Щодо питання покладення обов'язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, слід зазначити, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди, а також узгодження звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Тобто, тривалість іспитового строку та перелік обов'язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.
Враховуючи вищевикладене, та встановлені обставини, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені пунктами 1-2 частини першої статті 76 КК України, та пункту 2 частини 3 статті 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень
Цивільний позов відсутній.З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 липня 2023 року у кримінальному провадженні №12023041710000824 від 22 липня 2023 року, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 та за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , узгоджену угодою міру покарання за частиною 4 статті 185 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років з іспитовим терміном в 1 (один) рік.
Відповідно до п. п.1, п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили - не застосовувати.
Речові докази - мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 8Т» у корпусі сірого кольору (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ), переданий на відповідальне зберігання потерпілого - залишити у власності потерпілого ОСОБА_6 .
Матеріали кримінального провадження №12023041710000824 від 22 липня 2023року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/4038/23, провадження №1-кп/210/556/23.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Вирок складено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: ОСОБА_1